WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна ефективність використання виробничих фондів сільського господарства і шляхи його підвищення - Курсова робота

Економічна ефективність використання виробничих фондів сільського господарства і шляхи його підвищення - Курсова робота

середовища вимагають певних витрат виробництва. Це пов'язано з додатковими вкладеннями і впровадженням нових засобів виробництва, що забезпечують ефективне використання природних ресурсів, сприяють збереженню і підвищенню родючості ґрунту. Впровадження природоохоронних технологій повинно забезпечувати високу ефективність витрат, відтворення і збереження природних ресурсів.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів передбачає визначення економіко-екологічної ефективності відповідних інвестицій. Оцінку ефективності капіталовкладень у природоохоронні заходи, експлуатаційних витрат, а також економічного збитку, що його завдає народному господарству забруднення навколишнього природного середовища, здійснюють з метою:
- економічного обґрунтування основних етапів досягнення нормативної якості земельних і водних ресурсів, навколишнього середовища в цілому;
- встановлення фактичного результату (ефекту) від здійснених природоохоронних заходів;
- обґрунтування і вибору варіанту при проектуванні і будівництві об'єктів, споруд і обладнання для охорони навколишнього природного середовища;
- економічного стимулювання підвищення ефективності здійснюваних природоохоронних заходів.
Оцінку результатів здійснюваних природоохоронних заходів і природоохоронної діяльності підприємств агропромислового комплексу провадять на різних рівнях. Розрізняють первинний і кінцевий (комплексний соціально-економічний) ефект природоохоронних (екологічних) витрат у сільському господарстві.
Первинний ефект природоохоронних заходів визначається зменшенням негативного впливу сільськогосподарського виробництва на природні ресурси і поліпшенням їх стану, зниженням обсягів забруднення і концентрації шкідливих речовин у навколишньому середовищі, збільшенням площі земельних угідь, придатних для використання в сільському господарстві.
При екологізації сільськогосподарського виробництва в цілому і окремих його технологій ефект природоохоронних витрат характеризується показниками, що обчислюються з відношення стану окремого фактора (або їх сукупності) в кінці виробничого процесу до його первісного стану.
Екологічний ефект впровадження природозберігаючих і еколого безпечних технологій у сільськогосподарське виробництво визначається системою показників, що відображають відповідні зміни якості природних ресурсів сільського господарства в процесі їх використання. Виходячи з цього, екологічний ефект природоохоронних заходів у сільськогосподарському виробництві характеризують такі основні показники:
- рівень екологізації родючості та ерозійної захищеності ґрунту,
- рівень екологізації екологічної безпечності сільськогосподарського виробництва.
Рівень екологізації родючості ґрунту визначається з відношення вмісту гумусу, прямих поживних речовин (азоту, фосфору, калію), його засоленості і кислотності в кінці виробничого циклу (в даному періоді) до стану цих показників на початку виробничого процесу (в базисному періоді). Цей показник відображує поліпшення якісного стану і підвищення родючості ґрунту в результаті здійснення природоохоронних заходів і впровадження природоохоронних технологій.
Наприклад, якщо в процесі сільськогосподарського виробництва протягом виробничого циклу чи відповідного періоду вміст гумусу в ґрунті не зменшуватиметься або навіть зростатиме, то це свідчить про відповідний екологічний ефект таких заходів і технологій. Коефіцієнт, що характеризує рівень і зміни якісного стану родючості ґрунту за динамікою вмісту гумусу, дорівнюватиме одиниці або буде більшим за одиницю при зростанні його вмісту. При зменшенні вмісту гумусу в ґрунті в процесі сільськогосподарського виробництва коефіцієнт, що характеризує рівень екологізації родючості ґрунту, буде меншим за одиницю. Це свідчить про те, що існуючі технології порушують рівновагу в екологічній системі і призводять до зниження родючості ґрунту або про відсутність екологічного ефекту здійснюваних заходів. Природоохоронні заходи мають забезпечити компенсацію дефіциту гумусу і підвищення родючості ґрунту.
Рівень ерозійної захищеності ґрунту визначається з відношення площі ерозійно захищених земель до розміру ерозійно небезпечної земельної площі. Якщо в процесі сільськогосподарського виробництва вдається повністю запобігти ерозії ґрунту, коефіцієнт ерозійної захищеності ґрунту в господарстві дорівнюватиме одиниці.
Рівень екологічної безпечності сільськогосподарського виробництва визначається з відношення рівня фактичного забруднення природних ресурсів (ґрунту, води, повітря) і сільськогосподарської продукції до граничнодопустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Коефіцієнт екологічної безпечності сільськогосподарського виробництва визначається окремо по кожній хімічній речовині (нітратах, фтору, важких металах, радіоактивних речовинах, пестицидах, гербіцидах та ін.), і його підвищення свідчить про забруднення навколишнього природного середовища і погіршення стану природних ресурсів. Щодо продуктів харчування коефіцієнт екологічної безпечності повинен бути не більше одиниці, при перевищенні цього рівня споживання продукції загрожує здоров'ю людей.
Кінцевий (комплексний соціально-економічний) ефект природоохоронних заходів характеризується зростанням ефективності суспільного виробництва і підвищенням життєвого рівня населення. Економічний ефект характеризують показники уречевленої праці, приросту обсягів чистої продукції та прибутку в результаті здійснення природоохоронних заходів. До соціальних результатів впровадження екологобезпечних технологій та інших заходів у сільському господарстві слід віднести поліпшення умов праці і побуту сільських трудівників, підтримання екологічної рівноваги між сільськогосподарським виробництвом і природним середовищем в умовах інтенсифікації галузей рослинництва і тваринництва. При необхідності величина соціальних результатів визначається в грошевій оцінці і включається до сукупного економічного ефекту здійснених екологічних витрат.
Науково обґрунтоване комплексне здійснення природоохоронних заходів у сільському господарстві забезпечує значний економічний і екологічний ефект. Ефективність природоохоронних заходів визначається по сільському господарству в цілому, а також по окремих підприємствах і галузях та напрямах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.
Об'єктивна необхідність екологізації сільського господарства потребує оцінки економіко-екологічної ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств, капітальних вкладень у природоохоронні заходи, застосування екологобезпечних техніки і технології.
Економіко-екологічна ефективність сільського господарства означає збільшення виробництва продуктів харчування і сільськогосподарської сировини з найменшими затратами праці, коштів і природних ресурсів на одиницю продукції при збереженні або поліпшенні навколишньогоприродного середовища. В умовах глобального забруднення природних ресурсів сільського господарства і погіршення їх якості тільки на основі економіко-екологічної
Loading...

 
 

Цікаве