WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Власність у системі економічних відносин - Курсова робота

Власність у системі економічних відносин - Курсова робота

допомоги для санації збанкрутілих недержавних підприємств, тобто відбувається процес націоналізації фактично збиткових підприємств.
Світова практика доводить, що державна власність може бути ефективною, тому що виконує ряд корнисних функцій, які не реалізується жодною іншою формою власності. З іншого боку державна власність в більшості випадків функціонує з меншою ефективністю, ніж інші форми. Це пов'язано передусім з розвитком державної власності у сферах, де можливості ринку обмежені і знижена мотивація до праці.
Державна власність є надбанням усіх громадян країни. Об'єктами цієї форми власності від імені народу керують органи державної влади.У дердавній власності перш за все перебувають ті підприємства, існування яких недоцільне у інших формах власності.Передусім це підприємства таких галузей господарства як транспорт, зв'язок, енергетика, водопостачання та інші.Існує два види державної власності: республіканська, або власне державна, і муніципальна.
Республіканська власність належить усім громадянам.До неї відносять землю, її надра, державні банки, кошти державного бюджету, учбові заклади, державні підприємства і комплексита інше.
Муніципальна власність відображає відносини, що виникають з приводу майна громадян, які мешкають у адміністративно - територіальних утвореннях. Права власника покладені на органи місцевого самоврядування. До об'єктів муніципальної власності відносять кошти місцевого бюджету, житловий фонд, транспорт, будівельні і промислові підприємства, освітні та культурні заклади, а також інше майно.
Слід зазначити, що у країнах може існувати власність інших держав, їх юридичних і фізичних осію, а також власність міжнародних організацій.Можливе також створення спільної власності між різними країнами.Важливого значення у теперішній час набуває також інтелектуальна власність, що являє собою економічні відносини з приводу привласнення інформації, різноманітних винаходів, наукових досягнень, літературних творів та інших результатів інтелектуальної діяльсті людини.
Зрозуміло, що кожна економічна категорія не існує сама по собі - її існування і розвиток підпорядковується певному економічному закону або законам.Тому вивчаючи власність як економічну категорію неможливо не звернути увагу на закон власності, який є сутнісним, сталим причинно-наслідковим зв'язком і між потребою та привласненням і є одним з провідних факторів розвитку людини і суспільства в цілому.Що ж являє собою цей причинно-наслідковий зв'язок між поребою та привласненням? Відомо, що будь-яка людина у процесі своєї життєдіяльності переслідує мету максимально задовольнити власні потреби. Але щоб зробити це людина повинна оперувати певними ресурсами, це й дає поштовх до привласнення нею певних благ, яке відбувається у два заходи.
Перший ступінь привласнення є процесом оволодіння і опанування майбутнім виробником факторів виробництва і процесу праці для створення певних благ, тобто виробник пізнає свої власні сили і властивості засобів і технологій виробництва, які він освоює, тобто виробник переносить свої сили на предмет.
Вторинне привласнення передбачає перехід продукту праці у власність тепер уже власника засобів виробництва.Таким чином суб'єкт власності намагається привласнити якомога більше благ, щоб задовольнити постійно зростаючі потреби, а також якомога ефективніше використати наявні обмежені ресурси і зменшити затрати праці.Отже, із закону власності випливає, що виробництво завжди підпорядковується потребам і що головною умовою його здійснення є привласнення благ, для того, щоб відбулося подальше вилучення їх корисних якостей у інтересах виробника.Таким чином закон власності є найбільш загальним економічним законом, який навіть можна назвати основним економічним законом розвитку будь - якого суспільства.І це підтверджується його функціями, найважливішими з яких є наступні:
" За умов безмежності людських потреб і обмеженої кількості виробничих ресурсів закон власності підштовхує виробників до максимального зменшення витрат праці на виробництво благ і підштовхує ефективніше використовувати наявні фактори виробництва.
" Закон власності стимулює розвиток сутнісних сил виробника, людини і суспільства в цілому, тобто є двигуном розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
" Саме загальний закон власності визначає сенс будь-якої діяльності людей.
Розглядаючи форми власності неможливо не задати питання: яка ж із вищенаведених форм власності краща? Щоб відповісти на це питання треба з'ясувати, яка форма власності в даний історичний момент забезпечить найбільш високу економічну ефективність і найвищий рівень задоволення потреб населення у різноманітних благах, тобто яка з форм власності зможе звбезпечити найвищий рівень життя і водночас максимізіє рівень зайнятості населення та підвищить ступень його соціального захищення.Аналізуючи ці критерії, у більшості випадків перевага надається приватній власності, що на даний момент виступає основою розвиненої ринкової економіки у країнах Заходу.Саме тому розвиваючі і постсоціалістичні країни зараз намагаються здійснити перехід від планової економіки до ринкової і перш за все пов'язують цей перехід із трансформацією існуючих форм власності на користь приватної.Це пов'язано з тим, що приватна власність стимулює конкуренцію і зацікавленість виробника таким чином організувати виробництва, щою отримати максимальний прибуток, що і забезпечує найвищу економічну ефективність і максимальне задоволення потреб суспільства. Але у даної форми власності спостерігаються певні недоліки, що перш за все торкаються рівнязайнятості населення та проблеми безробіття, тому що кожен підприємець намагається зекономити на витратаз виробництва і зокрема на витратах на робочу силу.За таких умов найдоцільнішим було б поєднання державної і приватної форм власності у розумному співвідношенні.Ири цьому найбільша доля державного сектору має поширюватися на трудомісткі галузі економіки і перш за все на інфраструктуру за рахунок організації нових підприємств на державні кошти.
Для успішного функціонування ринкової економіка необхідна різноманітність суб'єктів і форм власності, тому що відносини привласнення або відчудження, що винивають між незалежними власниками передбачають наявність чітко окреслених майнових прав, у плановій економіці такої чіткості немає.Ринкова економіка вимагає від підприємств нести повну відповідальність за результати своєї діяльності, у плановій же економіці жоден виробник не має права на свій розсуд розпоряджатися засобами виробництва і створеним продуктом, тому результати збиткової діяльності
Loading...

 
 

Цікаве