WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічні реформи в УРСР - Реферат

Економічні реформи в УРСР - Реферат

частиною стали цільові комплексні науково-технічні, економічні та соціальні програми. З'явився спеціальний розділ плану - вдосконалення управління. У 1983 р. було прийнято Закон про трудові колективи. Проте більшість повноважень трудових колективів мала дорадчий характер. У 1974-1986 рр. проводився економічний експеримент, за яким підприємства-учасники одержували більшу самостійність у сфері оплати праці, матеріального стимулювання. Однак експеримент охопив лише близько ЗО % об'єднань і підприємств України, які реалізували 50 % загального обсягу продукції. Обмежувались їхні права у використанні засобів фондів розвитку виробництва, соціально-культурних заходів та житлового будівництва. У 1987 р. було прийнято рішення про переведення всіх підприємств на повний госпрозрахунок. Проте і в цей період права підприємств залишались обмеженими.
Стан економіки
Внаслідок серйозних деформацій в управлінні господарством протягом 1971 -1990 рр. існувала негативна динаміка зростання найважливіших економічних показників в Україні. Середньорічні темпи приросту валового суспільного продукту та національного доходу в Українській РСР становили відповідно у 1966-1970 рр. - 6,7 і 7,8 %, у 1971 -1975рр. - по 5,6, у 1976-1980рр. - 3,4 і 4,3, у 1981-1985 рр. - 3,5 і 3,6 % . Рівень приросту виробництва цієї промислової продукції також знизився. Якщо у восьмій п'ятирічці він становив 8,8 % , у дев'ятій - 8,4, в десятій - 7,2, в одинадцятій - 3,9, то в дванадцятій - 3,5 % . Протягом 1965-1980 рр. в Україні більше ніж в 2 рази зменшилися темпи зростання продуктивності праці. Більшість планів в республіці не виконувалося, хоча в цілому Україна нарощувала свій економічний потенціал, збільшуючи виробництво продукції. Кількісне зростання промислової продукції відбувалося не за рахунок впровадження у виробництво нових технологій, які б якісно змінювали продуктивні сили суспільства, а внаслідок екстенсивного розвитку промисловості, що негативно впливало на якість продукції .
Розвиток господарства, як і раніше, мав індустріальне спрямування. Україна досягла певних успіхів у розвитку паливно-енергетичного комплексу. На території України були побудовані найбільші в Європі Запорізька й Вуглегірська ДРЕС, Криворізька, Придніпровська та інші потужні електростанції. Завершено будівництво двох останніх агрегатів на Дніпрогесі-2. Успішно працювали нафтовики і газовики України. Було введено в експлуатацію газопроводи Єфремівка - Київ - Кривий Ріг. У 1975 р. було видобуто 68,7млн м3 природного газу, почалася експлуатація 26 нових нафтових і газових родовищ.
Певних успіхів було досягнуто в розвитку гірничорудної, вугільної, металургійної промисловості. Розвивались і такі галузі, як машинобудівна, металообробна, електроенергетична, хімічна, нафтохімічна. Зароджувалась мікробіологічна промисловість. Частка групи А в структурі промислового виробництва становила в 1970 р. 71 %, в 1985 р. - 72 % .
Почалося конструювання і виробництво електронно-обчислювальної техніки. Кількість комплексно-механізованих і автоматизованих підприємств зросла у 1985 р. до 1,2 тис., механізованих потокових ліній - до 30,5 тис., автоматизованих ліній - до 5,4 тис. Більшість їх припадала на машинобудування, легку та харчову промисловість. Багато винаходів з високим економічним ефектом впровадили науковці Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР (в космосі, при прокладанні газопроводів та ін.). Відомою не тільки в Україні, а й за її межами була продукції Харківського турбінного заводу (освоєно серійне виробництво турбін потужністю 500 тис. кВт для АЕС). У республіці освоєно виробництво потужних тепловозів, тракторів, буряко- та кукурудзозбиральних комбайнів, а також морських суден, сучасних літаків.
Однак, незважаючи на окремі досягнення, залишалася проблема якості промислової продукції. У її загальному обсягу вищої категорії якості у 1986 р. досягли лише 15,9 % виробів. Значна частина виробів не відповідала світовим стандартам, що призводило до великих матеріальних і моральних втрат. Намітилося стійке відставання в науково-технічному і технологічному прогресі від розвинених країн Заходу.
Перехід на інтенсивні методи розвитку народного господарства затримувався, неефективно використовувалися матеріальні, сировинні та енергетичні ресурси, що також були серйозною ознакою застою в економіці. Не використовувалися ресурсозберігаючі технології. Низькою була продуктивність праці на виробництві. За 1970-1985 рр. на 1 % приросту витрачалося 2,1 % приросту оновлених виробничих фондів. За даними Держкомстату СРСР, продуктивність праці була нижчою, ніж у США, в промисловості в 2 рази, в сільському господарстві - в 5 разів. На виробництво одиниці національного доходу в СРСР витрачалося в 2 рази більше сировини і матеріалів, ніж у розвинених країнах.
Помітно знизилися фондовіддача і рівень рентабельності: відповідно 76 і 70 % у 1985 р. порівняно з 1970 р. Одночасно зросла матеріалоємність продукції. Загальна вартість ненормованих ресурсів становила 75 % матеріальних витрат на виробництво продукції.
В Україні, як і в СРСР, зводилися престижні будови, які економічно були малорентабельні, а для навколишнього середовища і здоров'я людей - навіть шкідливими. Як згадки про марнотратство і безгосподарність збереглися на території України рукотворні "моря" на Дніпрі, "найбільші в Європі" Придніпровська, Зміївська, Бурштинська теплові електростанції та інші гігантські новобудови, які народному господарству тільки шкодять. Без глибокого наукового обгрунтування, врахування думки громадськості високими темпами розвивалась атомна енергетика: розгорнулося будівництво потужних АЕС, які не відповідали міжнародним стандартам безпеки, що підтвердив вибух Чорнобильської АЕС.
Екологічна ситуація катастрофічне погіршилася після вибуху у квітні 1986 р. четвертого енергоблоку на Чорнобильський АЕС. Причинами цієї найбільшої в історії людства техногенної катастрофи були низька якість проектування, виготовлення та обслуговування техніки.
Енергетична криза 70-х років, яка спалахнула в усьому світі, допомогла компартійно-радянській олігархії обійтися без назрілих, але політичне небезпечних реформ у сфері виробничих відносин. Колапс радянської економіки відстрочила злива "нафтодоларів". Коли ціни на світовому ринку на енергоносії піднялися, радянське керівництво організувало стрімке нарощування їх видобутку і будівництво нафто- та газопроводів від Західного Сибіру до кордонів з країнами Європи. У неосвоєному, малопридатному для життя регіоні було сконцентровано величезні матеріальні й трудові ресурси, зокрема сотні тисяч будівельників з України. Кошти за енергоносіївикористовувалися для масової закупівлі закордонної техніки, товарів широкого вжитку і продовольства.
Незадовільне використання людських сил, матеріальних і особливо природних ресурсів призвело до економічної кризи.
Сільське господарство
України було традиційно розвиненим. Республіка давала більше ніж половину загальносоюзного виробництва цукру, майже половину соняшнику, близько третини фруктів та овочів. Частка капіталовкладень у сільське господарство стала значно більшою порівняно з попереднім періодом. Збільшилися поставки селу техніки, електроенергії, мінеральних добрив, палива. Однак село не могло нагодувати міського споживача. Залежність від продовольчого імпорту,
Loading...

 
 

Цікаве