WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічне вчення А. Сміта - Реферат

Економічне вчення А. Сміта - Реферат

оголошувалась непродуктивною. До цієї сфери Сміт відносить діяльність держави, їі^ чиновників, церкву, армію, флот тощо.
Визначення продуктивної й непродуктивної праці Смітом є суперечливі"*. Якщо взяти простого товаровиробника, то він виготовляє товари, але не при-носить капіталісту прибутку. Отже, його праця за однією ознакою є продуктив-ною, а за другою - непродуктивною.
У Сміта його вчення про продуктивну й непродуктивну працю займає значне місце, тому що він із зростанням продуктивної праці пов'язував зро-стання національного багатства країни і тому енергійно наполягав на скоро-ченні непродуктивної праці.
Такий підхід Сміта до визначення продуктивної й непродуктивної праці був підданий критиці багатьма його сучасниками, які ширше трактували про-дуктивну працю. Економісти класичної школи сприйняли такий підхід. З пев-ним зауваженням сприйняв його і Маркер
Капітал, Сміта - це головна рушійна сила економічного прогресу. Під капіталом; розуміє запас продукції, що приносить прибуток або за допомогою якоп:, працею створюються нові блага. Запаси певної особи, писав він, діляться на дві частини. "Та частина, від якої вона чекає одержати доход, нази-вається її капіталом. Друга частина - це та, яка йде на безпосереднє її спожи-вання.
Капітал він поділяє на основний і оборотний. До основного капіталу він відносить машини і різні знаряддя праці, промислові і торговельні будівлі, склади, будівлі на фермі, "покращення землі" (розчистка, осушення, внесення добрив), "людський капітал" - капіталізована цінність "придбаних і корисних здібностей усіх мешканців або членів суспільства". Віднесення Смітом люд-ського капіталу до основного правомірно випливає з того, що капітал у нього - це виготовлені матеріальні ресурси, а здібності робітників до праці також "виготовлені" за допомогою використання матеріальних ресурсів.
Включення до основного капіталу трудових навичок і здібностей робітників здійснював ще Петгі. Сміт, оголошуючи здібності, навички капіталом, робив висновок, що робітник, крім "звичайної заробітної плати" за "звичайну працю", одержить відшкодування витрат на навчання і прибуток на них. У К. Маркса, як побачимо далі, мовиться про те, що кваліфікована робоча сила має вищу вартість.
Оборотний капітал у Сміта складається з грошей, запасів продовольства, запасів сировини і напівфабрикатів, а також готової продукції, що перебуває на складах і в магазинах.
Поділ на основний і оборотний капітал Сміт застосовує до будь-якого капіталу, незалежно від сфери його використання. Різницю між ними він бачить в тому, що перший приносить прибуток, не вступаючи в обіг і не змінюючи власника, а другий - приносить доход тільки за допомогою обігу і зміни власника. Основний капітал формується і поповнюється за рахунок оборотного. Він не може приносити доход без допомоги оборотного. Співвідношення між основним і оборотним капіталом, підкреслює Сміт, неоднакове в різних галузях виробництва.
Мету функціонування капіталу Сміт трактує позаісторично. Він писав, що "єдину мету і призначення як основного, так і оборотного капіталів становить збереження і збільшення запасів, що призначаються для безпосереднього споживання".
Великого значення Сміт надавав нагромадженню капіталу. Це, по суті, основна ідея праці Сміта. Він ставить завдання не лише дослідити природу і причини багатства народів, а й з'ясувати питання щодо зростання національ-ного багатства. "Зростання... доходу і капіталу означає зростання національного багатства"^. Отже, економічне зростання Сміт пов'язує не лише із зростанням доходу, а й з нагромадженням капіталу.
Нагромадження капіталу у Сміта є результатом ощадливості. Ощадливість капіталістів збільшує фонд, призначений для утримання продуктивних робітниюв. Збільшення числа останніх веде до зростання цінності, що додається оброблюваним продуктам.
Річний продукт нації, робить висновок Сміт, може бути збільшений лише за рахунок зростання кількості продуктивних робітників і підвищення продук-тивності праці працюючих. Зростання продуктивності праці Сміт пов'язує із застосуванням машин, механізмів, що потребує додаткових капіталів. Вартість засобів виробництва він включає як четверту частину в ціну кожного окремо взятого товару окремого капіталіста. Що ж до всієї товарної маси всього класу капіталістів, то в її мінову цінність включаються лише три частини: заробітна д плата, прибуток і рента. Виходить, що цінність річного продукту суспільства І складається лише з доходів. Проте це не зовсім так. Такий підхід Сміта до виз- І начення мінової цінності сукупного суспільного продукту в марксистській літературі одержав назву "догми Сміта". Сміта звинуватили в тому, що він ви-ключає перенесену вартість з вартості сукупного продукту. Сміт виходить з того, що матеріальні витрати (перенесена вартість) становлять чиїсь доходи, отримані на попередніх стадіях виробництва, і можуть бути розкладені на до- ^ ходи. Такий підхід спрощував аналіз теорії вартості. "Догма Сміта" по супі вирішувала ту ж складну теоретичну проблему у визначенні вартості, що й ^ марксистське вчення про двоїстий характер праці (конкретна праця пере- І носить вартість зречевленої праці, абстрактна - створює нову). Марко, І аналізуючи положення Сміта про зведення річного продукту до суми доходів,показав, що воно має сенс або при повному абстрагуванні від фактору часу, або при аналізі формування вартості продукту за досить тривалий період. Для короткого проміжку часу формула Сміта непридатна, тому що у вартості такого продукту завжди є частка, яка не розпадається на доходи цього року, а відшкодовує вартість засобів виробництва, які були на початку року.
Зауваження цілком слушне. Проте ця частка відносно невелика порівняно з усім річним обсягом матеріальних витрат і її можна не брати до уваги. Якщо з точки зору кількісної характеристики "догма Сміта" і має вади, то її практична цінність надзвичайно велика. І не випадково вона використовується на Заході в багатьох видах економічного аналізу. Крім того, аналізуючи "догму Сміта", слід враховувати, що він чітко розрізняє валовий і чистий доход нації. Під валовим доходом він розуміє весь річний продукт країни. Чистий доход - це нова цінність, яка лишається після відшкодування основного й оборотного капіталу.
Отже, річний продукт праці і землі країни ділиться на фонд відшкодування капіталу і фонд доходів пласників капіта,ту і землі. Праця продуктивних робітників оплачується з фонду відшкодування. Джерелом зростання капіталу висипають прибутки. Сміт підрахував, що- фонд відшкодування капіталу в ба-гатих країнах більший і абсолютно, і в долі валового продукту, ніж у бідних. Це означає, робить висновок Сміт, що більша частина валового продукту йде на утримання продуктивної праці, що, в свою чергу, веде до зростання багатства.
Роблячи підсумок, слід зазначити, що заслуга Сміта полягає не лише в то-, му, що він поклав початок систематизованому викладу політичної економії., Сміт підкреслив значення особистого інтересу як рушійної сили прогресу в умовах, коли всім забезпечені однакові можливості для його прояву. Коли ж; власний інтерес намагаються реалізувати за рахунок інших, він набуває несприятливого для суспільства значення. Ринковий механізм встановить гармонію лише тоді, коли він буде включений у відповідні правові та інститу-ціональні рамки. Англійський історик економічної думки М. Блауг писав, ,щві "... Сміту немає рівних ні у XVIII, ні навіть у XIX ст. відносно глибокого і тр^, ного проникнення в суть економічного процесу, економічної мудрості...".
Loading...

 
 

Цікаве