WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічне вчення А. Сміта - Реферат

Економічне вчення А. Сміта - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Економічне вчення А. Сміта
Адам Сміт (1723-1790) - видатний англійський економіст мануфактур-ного періоду. В його працях і в працях його послідовника Д. Рікардо класична буржуазна політична економія набула найвищого розвитку.
Народився А. Сміт у шотландському місті Керколді в родині митного чи-новника. Навчався в університетах Глазго і Оксфорді, де вивчав філософію, літературу, історію, фізику, математику. В 1751 р. був обраний професором університету в Глазго і згодом очолив там кафедру моральної філософії. В 1764 р. Сміт залишає університет і стає вихователем англійського герцога Баклю, з яким подорожує протягом трьох років. Перебуваючи у Франції, Сміт знайомиться з енциклопедистами і фізіократами. Повернувшись до Англії, він оселився в- рідному місті Кірколді, де працює над своєю книгою "Дослідження про причини і природу багатства народів". Вона була опублікована в 1776 р. і принесла Сміту світову славу. Його стали називати шотландським мудрецем, творцем нової науки - політичної економії. Останні роки свого життя Сміт працював митним комісаром Шотландії.
Наоліюючи філософів-просвітителів, які за вихідний пункт своєї системи брали "соціальну людину", Сміт ставить перед собою наукове завдання її ком-плексного дослідження. В своїх працях він розглядає окремі аспекти, сторони людської природи: моральні, громадські, економічні. В "Багатстві народів" Сміт досліджує "людину економічну". Це дослідження не ізольоване від двох інших аспектів людської природи.
Метод, який застосовує Сміт, можна назвати дедуктивно-індуктивним. Він вдається і до аналізу внутрішніх закономірностей економічних явищ, які вивчає, і до опису їх зовнішніх проявів. Працям Сміта притаманні системність, історизм і еволюціонізм. Щодо історизму, який заперечувався в марксистській літературі (на тій підставі, що Сміт трактує капіталізм як вічний спосіб виробництва), то він проявляється в тому, що у Сміта звичаї, інститути, економічні категорії змінюються. Неоднакові вони і в різних народів, і вивчення, і пізнання їх можливе лише в процесі еволюції. Суспільство Сміт розглядає як сукупність індивідів, що наділені від природи певними властивостями, які наперед визначають їх економічну поведінку. Основними з них виступають такі, як трудове походження життєвих благ, схильність до обміну послугами, або результатами своєї праці, егоїстичні інтереси людини - намагання покращити своє становище.
Трудове походження життєвих благ змушує людину приносити в жертву "своє дозвілля, свободу, спокій", тобто терпіти певні тілесні й душевні тягарі. Схильність до обміну, "схильність міняти, вимінювати, обмінювати один пред-мет на інший" - одна з вирішальних ознак людської природи. Вона зумовлює те, що люди через розподіл праці концентрують свою діяльність на якійсь певній її формі, що підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком особистої вигоди, людина оптимізує свою діяльність, а це обертається вигодою для всього суспільства.
Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про "природний порядок", Сміт звільняє його від феодальних нашарувань. Він підкреслює, що в умовах "природного порядку" (вільної конкуренції), складною взаємодією господарської діяльності людей керує "невидима рука". Тобто економічне життя людей підпорядковується об'єктивним закономірностям. У трактуванні "природного порядку" Сміт виходить з двох принципів: об'єктивної закономірності природи, дії об'єктивних законів природи, "невидимої руки" і "природної свободи людини". Дія об'єктивних законів благодійно спрямована до людини.
Благотворність дії об'єктивних законів не безумовна. Вона передбачає певні соціальні умови, а саме - природну свободу людини, яка проявляється в можливостях кожної людини, за умов дотримання нею "законів справедли-вості", вільно відстоювати власні інтереси. Лише за цих обставин природна поведінка людини співпадає з дією природних сил, "невидимої руки", тобто законами природи.
У наступних концепціях - Рікардо, Сен-Сімона і особливо К. Маркса - ця друга сторона випала. В них залишилась лише об'єктивна закономірність, що керує поведінкою людини.
Ідею природного порядку Сміт поширює і на діяльність держави. Він вис-тупає прихильником економічного лібералізму, свободної гри господарських сил, невтручання держави в економічне життя. Але разом з тим Сміт визначає роль держави у виконанні нею таких функцій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо. Він також висловлювався за державне регулювання норми процента і мінімуму заробітної плати.
Розподіл праці і гроші. Свою книгу "Багатство народів" Сміт починає з розподілу праці. Це не випадково, адже він - економіст мануфактурного періоду. На відміну від меркантилістів, які вважали, що багатство пород-жується обміном, і фізіократів, які пов'язували його з сільським господарством, Сміт чітко формулює першоджерело багатства - працю. Вступ до своєї роботи він починає так: "Річна праця кожного народу становить первісний фонд, який доставляє йому всі життєво необхідні предмети і зручності, що споживаються ним протягом року і складаються завжди або з безпосередніх продуктів цієї праці, або з того, що одержується в обмін на ці продукти у інших народів"^. Але кількість цих продуктів, продовжує Сміт, залежить від кількості праці, що функціонує у виробництві, і від майстерності робітника, рівень якої є результатом поділу праці. Вирішальним фактором зростання багатства і "загального добробуту" Сміт вважає розподіл праці, який веде до "величезного збільшення продуктивності всіх різнобічних занять і мистецтв"^.
Зростання продуктивності праці в результаті її розподілу зумовлюється: 1) збільшенням вправності; 2) збереженням часу, який витрачається при переході від одного виду праці до другого; 3) винаходом і застосуванням механізмів, які полегшують працю і дозволяють одному робітникові виконувати працю кількох.
Надаючи величезного значення розподілу праці, Сміт, проте, не розумів його причин. Розподіл праці у нього породжується схильністю до обміну. "...Схильність до обміну і була тим, що спокон віку породило розподіл праці"^. Але насправді не схильність до обміну породжувала розподіл праці, а, навпа-ки,- розподіл праці виступає передумовою обміну.
Не можна погодитись з заявами дослідників, які услід за Марксом заува-жували, що Сміт змішує розподіл праці в мануфактурі і суспільстві. Дійсно, Сміт починає аналіз з поетапного розподілу праці в мануфактурі по виробництву голок і через фаховий розподіл, аналіз економічних функцій класів він виходить на суспільний поділ праці. Так як у Сміта саме можливість обміну веде до розподілу праці, то ступінь останнього, пише він, завжди повинна обмежуватись розмірами ринку. Саме розвиток ринку, розвиток шляхів сполучення сприяють тому, що "промисли всякого роду починають природно ділитись і вдосконалюватись".
Розподіл праці іобмін передбачають наявність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Сміта виступають гроші. Виникнення грошей Сміт правильно роз-глядає як об'єктивний процес, а не результат домовленості виробників. У своїй праці Сміт наводить надзвичайно цікавий матеріал про історію виникнення грошей. Він досить детально простежив цей процес і показав, що гроші ~ це товар, який виділився з маси інших товарів в результаті розвитку обміну. Гроші, як і інші товари, мають вартість. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує обмін.
Визнаючи всі функції грошей, Сміт, проте, основною,
Loading...

 
 

Цікаве