WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Місце України в глобалізаційних процесах - Дипломна робота

Місце України в глобалізаційних процесах - Дипломна робота

- гривні стабільним впродовж майже двох наступних років, здійснити ряд інших заходів.
Але ці окремі факти не свідчать про покращання економічної ситуації в Україні. В багатьох випадках одна проблема вирішувалась за рахунок іншої. Україна не змогла подолати системної кризи. Навпаки, системна криза поглибилась, набула руйнівного характеру, охопила всі галузі економіки і сторони суспільного життя, і найближчим часом може перейти в незворотну стадію, коли рятувати вже буде нічого.
Політика реформування економіки за західними сценаріями негативно відбилась на вітчизняному виробництві. Відомо, що більшість закордонних позик і кредитів видавалася лише під закупівлю українською стороною товарів і послуг. Але ж очевидно, що кожний долар закордонних товарно-цільових кредитів і позик обумовив невиробництво рівно такої ж за вартістю товарної маси в Україні Тому виробництво товарів народного споживання - одна з найбільш депресивних і кризових галузей національної економіки. Монетарний доларовий протекціонізм атакував внутрішній споживчий ринок, паралізуючи вітчизняного товаровиробника.
До того ж НБУ штучно обмежує кількість грошей, що обслуговують економіку, позбавляючи вітчизняні підприємства кредитних ресурсів. Насправді ж просте обмеження грошової маси хоча і гальмує динаміку цін, але водночас пригнічує виробництво, не дозволяє розірвати ланцюг боргових зобов'язань. Це призвело до того, що за останні шість-сім років вітчизняне виробництво втратило не тільки традиційні зовнішні ринки, а й внутрішній ринок. Саме за останні три роки невиважені дії Уряду створили сприятливі умови для імпорту продукції, якої в Україні завжди вистачало для власних потреб, таких, наприклад, як соняшникова олія, цукор, горілка, тютюнові вироби.
В Україні, всупереч логіці, склався не механізм підтримки національного виробництва, а навпаки - механізм його придушення і знищення. Недосконалою в Україні є і податкова система.
Трансформаційні процеси за рецептами МВФ і Світового банку негативно впливають на інвестиційний клімат України, хоча прихильники західних стратегій стверджують, що "радикальні реформи", що супроводжуються руйнацією виробництва, необхідні для залучення зарубіжних інвесторів.
Але в реальному житті все якраз навпаки. Інвестори залюбки вкладають гроші в економіки тих держав, які демонструють стабільне зростання і здатність забезпечувати ці процеси власними силами. А якщо цього не відбувається, ті крихітні інвестиції, що надходять, обумовлюються такими умовами, що виникає питання взагалі про їхню доцільність.
Відсутність інвестицій, в свою чергу, згубно впливає на розвиток економіки (не дозволяє їй розвиватися, призводить до застою і падіння виробництва). Статистика свідчить про величезні деструктивні, руйнівні наслідки, яких зазнали практично всі галузі народного господарства, переважна більшість підприємств. Протягом останніх років в Україні не було вирішено більшість із завдань структурної перебудови, тоді як внутрішній фінансовий потенціал поступово вичерпувався. Для розв'язання невідкладних проблем доводилося вдаватися до зовнішніх запозичень, а соціальні проблеми продовжували накопичуватися та поглиблюватися.
Таким чином, руйнація української економіки за рецептами ВФ і Світового банку може призвести і вже призводить до загрози економічній безпеці і самому існуванню України як незалглежної держави.
Надзвичайно важливою загрозою економічному суверенітету України у зовнішньоекономічній сфері є катастрофічне швидке зростання зовнішнього боргу. Останній зростає в процесі надання кредитів як специфічної форми оплати політики Уряду, певною мірою руйнівної і для української держави. В 1991 році борг становив 400 млн. доларів США.
Для вирішення фінансових проблем Уряд України охоче звертається до міжнародних фінансових організацій, і це має свої причини.
Загроза економічній безпеці України з боку відносин з міжнародними фінансовими організаціями існує не лише в зв'язку з проблемою зовнішньої заборгованості. Отримання кредитів відінституцій супроводжується додатковими, часто досить жорсткими, вимогами стосовно дотримання відповідного рівня інфляції, обсягів приватизації, дефіциту державного бюджету. І світовий банк, і Міжнародний валютний фонд надання кредитів країні пов'язують з вимогами скорочення соціальних програм, зокрема, зменшенням відрахувань до Фонду соціального страхування, стовідсотковою оплатою житлово-комунальних послуг і транспорту, збільшенням пенсійного віку.
Україні в цій складній кризовій ситуації, в якій вона знаходиться, дуже важко виконувати ці вимоги повною мірою. Спроби уряду все ж таки дотримуватись умов, що фіксуються кожного року в Меморандумі економічної політики, призводять до руйнації економіки України. Так, проведення жорсткої монетарної політики заганяє національну економіку в стан стагнації. Надмірний вплив на грошовий обіг і слаборозвинений ринок банківських послуг не тільки створює кризу неплатежів, зменшення валового внутрішнього продукту, але й реально погіршує національні конкурентні переваги, оскільки серйозно ускладнюються умови функціонування вітчизняних підприємств як в межах національної економіки, так і на міжнародних ринках.
Отже, можна зробити закономірний висновок, що для дійсного відродження України як суверенної держави необхідна розробка національної стратегії розвитку, яка неодмінно повинна враховувати питання пов'язані з проблемами незалежності в усіх сферах - економічної незалежності, незалежних дій Уряду в зовнішній і внутрішній політиці, національної безпеки України, незалежного мислення політичних діячів та економістів, а також розвитку власного самодостатнього виробництва.
Головним напрямом національної стратегії розвитку має стати державна підтримка вітчизняного виробника як складова економічної безпеки України. Потрібно орієнтуватись на нарощування експорту конкурентоздатних товарів і послуг, домагаючись позитивного платіжного балансу та еквівалентного товарного обміну на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Без такої моделі Україна приречена на те, щоб ніколи не бути учасником міжнародного економічного співтовариства.
Інтеграція України у світову економіку можлива лише за умови гарантування національної безпеки держави. Щодо відносин України з міжнародними фінансовими організаціями, це в першу чергу питання гарантії економічної безпеки, оскільки взаємовідносини реалізуються через посередництво надання кредитів та відповідно, зростання державного боргу. Тому очевидно, що, при розробці стратегії взаємовідносин України з МВФ, СБ та іншими фінансовими інститутами, в полі зору уряду має постійно знаходитись проблема зростання боргів та відсотків на них, з тим, аби запобігти виникненню загрози економічній безпеці, а відтак і економічному суверенітету країни.
Подальший розвиток відносин із міжнародними економічними організаціями гальмують дві групи проблем. Перша група включає проблеми, пов'язані із недосконалістю соціальної і економічної політики України, а саме: неефективність системи державного регулювання; непередбачуваність владних рішень; існування значних диспропорцій в економіці;
Loading...

 
 

Цікаве