WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Геоекономічне позиціювання і Україна: національні інтереси в контексті сучасного класифікаційного аналізу - Курсова робота

Геоекономічне позиціювання і Україна: національні інтереси в контексті сучасного класифікаційного аналізу - Курсова робота

лідером двосторонніх відносин.
Україна відмовилася від ідей "інституційної інтеграції" із створенням органів наддержавного регулювання, а також митного та платіжного союзів. Натомість відстоювалась концеація зони вільної торгівлі. Про значення такого утворення в україно-російських відносинах свідчить хоча б така цифра: згідно експертних оцінок, через відсутність його у відносинах з РФ вітчизняні споживачі щорічно переплачують близько 1,5 млрд. дол.
Відповідно до Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною, Договору про економічне співробітництво на 1997-2007 рр., а також ряду інших документів було підготовлено Програму економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр., яка встановлює рамкові умови двостороннього співробітництва. Зокрема Програма передбачає зближення основних напрямів у проведенні економічних реформ і розвиток економічного співробітництва, координацію пріоритетних напрямів структурних змін в економіках, координація заходів з вирішення соціальних проблем, всебічний розвиток торговельних відносин.
Основу українського експорту до Росії складають продукція металургійної промисловості, (передусім вироби з чорних металів, феросплави, профілі, алюміній), продукція машинобудування (електрічні машини, вантажні автомобілі, двигуни), продовольство (м'ясо, молочні продукти, цукор, алкогольні напої, консервовані продукти), продукція хімічної промисловості (шини, пласмаси та вироби з них, фарби та фарбуючи сполуки, органічні хімічні сполуки, миючі засоби). Особлива і головна стаття "експорту" України до Росії - це послуги, передусім ті, що пов'язані з транзитом енергоносіїв української територією.
Безумовним "лідером" імпорту з Росії є енергоносії (природний газ та нафта), які складають 70% та більше від загального об'єму ввозу. Ввозиться також і багато видів продукції машинобудування механічного обладнання, легкові автомобілі, передусім марки "Жигулі-Лада", а також "Газелі". Важливе значення має і ввезення ряду продуктів хімічної промисловості, зокрема синтетичного каучуку.
Чинниками, що стримують нарощування експорту української продукції до РФ є жорсткі кількісні обмеження та високі митні тарифи на товари машинобудування, сільського господарства, зокрема цукру та інші протекціоністські заходи.
Має місце певний прогрес у розвитку кооперування. Так, 24 квітня 1998 р. було підписано Угоду про виробничу кооперацію між урядами двох країн. Розвивалося, щоправда низькими темпами, й інвестиційне співробітництво між двома країнами. Причини незначних обсягів взаємних інвестицій очевидні: вони пов'язані з фінансовими дефіцитами на пострадянському просторі.
З-поміж галузей, які становили пріоритети інвестиційного співробітництва постали охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення, паливна промисловість, фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення, транспорт і зв'язок, будівництво, машинобудування і металообробка, харчова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість.
Складовою двостороннього співробітництва є прикордонна співпраця. В лютому 2000 р. з метою сприяння розвитку економіки прилеглих регіонів, розв'язанню багатьох прикордонних проблем було підписано програму міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та РФ до 2007 року.
Розвитку економіки України і Росії повинно сприяти створення міждержавних і транснаціональних фінансово-промислових груп і об'єднань, які концентрували б фінансові, матеріально-технічні та інтелектуальні ресурси зпдля виробництва і реалізації конкурентоздатної на світових ринках продукції.
На параметрах торгівлі України з Білоруссю позначаються багато чинників: позитивно - наявність історично налагоджених товаропотоків та потенціалів спеціалізованого виробництва, новітні коопераційні тенденції, негативно - зобов'язання Білорусі перед Росією в рамках Митного союзу, практика спеціальних податкових, зокрема акцизних зборів з боку Білорусі.
Основними секторами українського експорту до Білорусі є товари металургійної промисловості (форні метали, труби, плоский прокат, профілі, феросплави, прутки та ін.) та машинобудування (механічне обладнання, електричні машини, вантажівки та обладнання для автомобілей та ін.). Також експортуються чималі обсяги продукції хімічної промисловості (шини, пластмаса, дубільні екстрати, фарби, полімери, органічні хімічні сполуки, продукти неорганічної хімії), а також продовольства (передусім зернові, цукор, кондитерські вироби, олія, жири та масла рослинного походження, борошно, алкогольні напої). Імпортує Україна трактори, вантажівки, холодильники, побутові прилади, обладнання і устаткування, полімери, добрива, нафту й нафтопродукти, фармацевтику та інші хімічні продукти. Металургійний експорт представлений значною мірою тросами та канатами. Закуповуються в Білорусі і нафтопродукти.
Формально спробу запровадити найбільш розгорнуту інтеграційну модель у відносинах з країнами СНД та взагалі для України було здійснено у відносинах з Молдовою. Так, у березні 1997 року було підписано Декларацію про створення Митного союзу. Щоправда, і в цьому випадку можна казати про нереалізованість планів та непослідовність при впровадженні практичної міжнародної економічної політики.
Основними предметами експорту з України до Молдови є енергоносії та нафтопродукти, продукція металургійної промисловості, продовольство, продукція хімічної промисловості, лікарські засоби, продукція машинобудування, передусім механічне обладнання, електрічні машини та устаткування, вантажні автомобілі. Імпортуються з Молдови до України товари асиметричного щодо експорту асортименту, які належать до категорій машин та обладнання, металургійної промисловості, продовольства, зокрема свинина, вина.
Азербайджан є одним з найважливіших торгових партнерів України, що значною мірою пов'язано з розробкою цією країною великих покладів нафти у Каспійському шельфі. Згідно досягнутих домовленостей з цією країною, а також у відповідності до обопільних інтересів закупівля нафти може "погашатися" Україною зворотнім потоком продукції вітчизняних промисловості тасільського господарства.
Протягом першого десятиліття торгівлі України та Азербайджану як незалежних держав основу вітчизняного експорту становило продовольство - цукор, а також, дещо меншою мірою, етиловий спирт крупи та інші товари. Непогані перспективи відкриваються і для постачань труб, прутків та інших видів прокату. З хімічних товарів традиційно вагоме місце займають лікарські засоби, фармецівтика, а також шини. У значних обсягах постачаються гідротурбіни, вузли для локомотивів. Крім енергоносіїв та нафтопродуктів з Азербайджану імпортуються крани, інша машинобудівна продукція, вироби легкої промисловості (бавовняне волокно, прядиво), а також пластмаси та пластмасові вироби, тютюнова сировина.
Грузія перетворюється останніми роками на важливого партнера України, що пов'язано, щоправда, з іншим напрямом торгівлі - торгівлі послугами. Адже територією Грузії проходить стратегічного значення трубопровід, що тягнеться від нафтового басейну Каспія до Чорного моря. Втім, і товарна торгівля між двома
Loading...

 
 

Цікаве