WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Система національних рахунків і баланс народного господарства, як моделі макроекономіки - Реферат

Система національних рахунків і баланс народного господарства, як моделі макроекономіки - Реферат


Реферат
З державного регулювання економіки
на тему:
Система національних рахунків і баланс народного господарства, як моделі
макроекономіки
ЗМІСТ
1. Система розрахунків 3
2. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту 3
3. Форми безготівкових розрахунків 3
4. Платіжний баланс. Його загальна характеристика та структура 9
5. Баланс ринку праці 11
6. Баланс грошових доходів і видатків населення України 12
7. Використана література 13
СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ
Своєчасне й повне погашення боргових зобов'язань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її суб'єкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги приділяє організації грошового обігу, створює різні платіжні системи, нормальне функціонування яких забезпечують банки.
Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їхньої форми, складає грошовий, або платіжний, оборот. Основну частину його (близько 80%) становить безготівковий оборот - та частина платіжного обороту, яка проводиться за рахунками в банках.
Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки, використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із населенням, обслуговують рух його грошових доходів та витрат. У розрахунках між суб'єктами господарської діяльності майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються безготівковим переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача.
Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовідносини суб'єктів господарювання між собою та з фінансово-кредитними установами. Відтак усі безготівкові платежі поділяються на розрахунки за товарними й нетоварними операціями. До перших належать платежі, безпосередньо пов'язані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до других - платежі в бюджет, погашення заборгованості за кредит, страхові платежі та інші зобов'язання.
Існують ще й інші способи платежів, наприклад, планові, коли розрахунки проводяться не за кожну поставку матеріальних цінностей, а за певний період (виходячи з плану поставки), або залік взаємних вимог, коли борги суб'єктів господарювання взаємно погашаються і тільки різниця переказується на рахунок кредитора.
УМОВИ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗГОТІВКОВОГО ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ
Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.
Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розра-хунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.
Організація безготівкових розрахунків нині базується на таких принципах:
1. Кошти юридичних осіб підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в касах (у межах встановленого банком ліміту) та норм витрат з виторгу, установлених чинним порядком ведення касових операцій у господарстві України.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через банки переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача коштів.
3. Кошти з рахунка підприємства списуються з розпорядження його власника (за винятком випадків, установлених законами України), а також на рішення суду (арбітражного суду) та за виконавчими записами нотаріусів. У випадках, передбачених чинним законодавством, із рахунків підприємств здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів.
4. Підприємства самостійно вибирають (}юрми розрахунків та закріплюють їх у договорах та угодах з банками. Банки можуть пропонувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності своїх клієнтів та виходячи із конкретних ситуацій, які виникатимуть у процесі розрахунків.
5. Підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо переказування коштів із рахунків.
6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. Взаємні претензії щодо розрахунків між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.
ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів:
- платіжних доручень;
- платіжних вимог-доручень;
- чеків;
- акредитивів;
- векселів;
- платіжних вимог;
- інкасових доручень (розпоряджень).
Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.
Порядок оформлення розрахункових документів
Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та містити (залежно від їхньої форми) такі реквізити:
а) назву документа;
б) номер документа, число, місяць, рік його виписки;
в) найменування платника та одержувача коштів (офіційні скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (щодо фізичних осіб - ідентифікаційні номери, котрі проставляють на підставі відповідних документів податкових органів), номери рахунків в установах банку;
г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);
д) суму платежу, написану цифрами та літерами;
е) призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назва
Loading...

 
 

Цікаве