WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Хронометраж виробничої операції - поняття та зміст роботи - Реферат

Хронометраж виробничої операції - поняття та зміст роботи - Реферат

стаж роботи, стаж роботи за спеціальністю, тарифний розряд, виробнича оцінка; про операцію найменування операції і деталі, розряд роботи, номери деталі і креслення, матеріал і його властивості; про обладнання, інструмент і пристрої; про організацію та обслуговування робочого місця схема планування робочого місця, перелік оснащення, розташування інструменту, порядок забезпечення заготовками, інструментом і т.д., порядок догляду устаткування тощо.
Операція, що досліджується, розчленовується на елементи, причому ступінь цього розчленування залежить від мети спостереження і типу виробництва. Детальнішого розчленування вимагають спостереження, що проводяться з метою нормування і вивчення передових методів праці. Виробничі операції, що виконуються в умовах масового та великосерійного виробництва, розчленовуються до початку хронометражу на трудові прийоми та дії, в умовах серійного та дрібносерійного -- на комплекси прийомів.
Розчленування операції на окремі елементи проводиться за допомогою фіксажних точок. Це чітко виражені для спостерігача моменти початку і закінчення елемента операції, на які орієнтується спостерігач під час проведення хронометражу, фіксуючи затрати часу (наприклад, поява звуку при запуску двигуна, поява та закінчення сходу стружки при обточуванні деталі). Для першого з елементів установлюються як початкова фіксажна точка, так і кінцева, для решти лише кінцева, бо за початкову для них є кінцева точка попереднього елемента. .{6.С-188}
Якщо виміри часу зробити лише один раз, вони можуть бути нетиповими, нехарактерними, тому спостереження треба повторювати кілька разів. Щоб обсяг матеріалу для аналізу був достатнім і в той же час не надмірним, для вибору необхідної кількості вимірів користуються спеціальними таблицями, які рекомендує науково-дослідний інститут праці, де ця кількість поставлена у залежність від характеру роботи і тривалості елементів та операцій.
Під час підготовки до спостереження треба також вибрати місце для спостереження з тим, щоб, не перешкоджаючи робітникові, можна було добре бачити всі його дії. Робітника ознайомлюють з метою спостереження, а якщо метою є нормування праці, то його інструктують про раціональні методи виконання окремих елементів.
Проведення спостереження - другий етап хронометражу, під час якого спостерігач безпосередньо на робочому місці виконавця у спостережному листі фіксує моменти початку і закінчення кожного з елементів операції за поточним часом. За безперервного хронометражу потрібна кількість вимірів робиться найчастіше за одним заходом, не вимикаючи секундоміра або іншого приладу для реєстрації часу. За вибіркового хронометражу ведеться облік часу, що його витрачає робітник на окремі, заздалегідь обрані елементи трудового процесу (операції).
Спостереження за безперервним способом ведеться таким чином, щоб у спостережному листі заповнити всі рядки і клітинки у рядках, позначених літерою "П" (поточний час). При цьому кількість повторюваних операцій, за якими ведеться спостереження, повинна дорівнювати заздалегідь визначеному числу спостережень. Приклад заповнення спостережного листа. В окремій таблиці записуються так звані помилкові та дефектні виміри виміри з нетиповою тривалістю з будь-яких причин, наприклад деталь, що впала під час встановлення її для обробки. Ці записи с підставою для виключення таких вимірів під час обробки даних, виключені дані обводять рамкою.
Після закінчення спостереження починається обробка його результатів. Вона включає такі дії:
а)визначення тривалості елементів операції по кожному
із записів:
б)очищення хронорядів;
в)перевірка кожного з хронорядів на стійкість;
г)визначення середньої тривалості кожного елемента
операції;
д)визначення тривалості всієї операції.
Для визначення тривалості елементів операції від показника поточного часу закінчення даного елемента операції віднімають показник поточного часу закінчення попереднього елемента. Одержана різниця становитиме час тривалості даного елемента, а відповідний запис робиться у клітинці рядка Т". Після таких розрахунків у хронокарті проти кожного елемента в рядку "Т' утвориться ряд неоднакових, але близьких за величиною чисел, що утворюють хронометражний ряд або скорочено - хроноряд.
Очищення хронорядів полягає у виключенні з даних обчислень дефектних вимірів (вони записані у спеціальній таблиці), їх обводять рамкою і в подальших розрахунках не враховують. Загалом дозволяється виключати не більше як 20% загальної кількості вимірів одного хроноряду. У противному випадку хроноряд визнається невірогідним, що тягне за собою повторне спостереження відповідних елементів операції вибірковим способом. .{6.С-121}
При перевірці хронорядів на стійкість спочатку по кожному з них обчислюють фактичний коефіцієнт стійкості ряду (Кф), як відношення максимального значення тривалості елемента операції (Т ) до мінімального (Т );
тіп
Нормативні значення коефіцієнта стійкості хроноряду, рекомендовані Науково-дослідним інститутом праці, диференціюються залежно від типу виробництва (найменші значення для масового виробництва, найбільші для дрібносерійного та одиничного) і тривалості елемента операції, що вивчається (при збільшенні тривалості зменшується значення коефіцієнта). Ряд вважається стійким, якщо фактичне значення менше або дорівнює нормативному (Кф Кн), то хроноряд вважається нестійким. У цьому випадку відкидається одне з крайніх значень хроноряду й порівняння повторюється. Якщо виключені обидва крайні значення, а ряд залишається нестійким, то спостереження слід повторити. Післяочищення хронорядів і перевірки їх на стійкість починають обчислення середньої тривалості кожного елемента операції і всієї операції загалом. Середня тривалість елемента операції (Ісе ) визначається як середньоарифметична величина сукупності доброякісних вимірів хроноряду:
досліджувались під час хронометражного спостереження, дає середнє значення затрат часу на виробничу операцію в цілому.
На деяких підприємствах США з метою досягнення більшої точності норми праці, розрахованої на основі хронометражу, практикують так зване поліпшення хроно-рядів. Після визначення середніх величин виключають ті значення хроноряду, які перевищують значення середньої. І вже з тих величин, що залишаються, обчислюють нову "поліпшену" середню величину тривалості елемента операції та відповідно операції в цілому.
Під час аналізу результатів хронометражу використовують різні підходи до ручних і машинних елементів операції. Перші аналізуються на предмет доцільності й необхідності їх складу, раціональності методів виконання, можливості суміщення у часі з машинними елементами. Другі розглядаються з точки зору ефективності застосування режимів обробки, ці режими порівнюють з рекомендованими за паспортом нормативами тощо.
Дотепер йшлося про суцільний хронометраж, але, крім нього, на практиці використовується ще хронометраж вибірковий, що відрізняється значною мірою саме проведенням спостереження. З його допомогою вивчаються лише окремі прийоми або дії операції. Різниця у тому, що з усіх елементів виділяють тільки той. який цікавить спостерігача, для нього встановлюють початкові та кінцеві
фіксажні точки. Цей метод найчастіше використовується для вимірювання нециклічних затрат часу (наприклад, заміна різального інструменту в металообробці).
Різновидом вибіркового хронометражу є метод циклових вимірів, який використовується для вимірювання часу окремих елементів операції, тривалість яких не перевищує Зс і тому практично не може бути зафіксована за допомогою секундоміра. Тому затрати часу вимірюються по групах таких нетривалих елементів, після чого за спеціальною методикою обчислюється тривалість кожного з них.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1.Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці:
Навч. посібник К.: Знання - Пресе, 2000.
2. Горілий А. Г. "Східняки" та "західняки" - відмінність і спільність - Тернопіль: Джура, 1997.
3. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2000.
4.Методичні рекомендації щодо визначення робочих місць // Людина і праця. -1995. - № 11.
5. Терещенко В. І. Організація і управління: досвід США. .: Т-во "Знання", 1990.
6.Тимош І.М. Економіка праці: Навч.посібник.-Теонопіль: Астон, 2001-347
Loading...

 
 

Цікаве