WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Специфіка дії економічних законів і закономірностей розвитку світового господарства - Реферат

Специфіка дії економічних законів і закономірностей розвитку світового господарства - Реферат


Реферат на тему:
Специфіка дії економічних законів і закономірностей розвитку світового господарства
План
1. Поняття економічних законів та закономірностей розвитку світового господарства.
2. Особливості дії економічних законів та закономірностей розвитку світового господарства.
3. Використана література.
1. Економічні закони відбивають постійні суттєві причинно-наслідкові зв'язки. В економічному законі перехід від процесу-при-чини до процесу-наслідку являє собою особливу форму руху, де один економічний процес породжує інший, а внутрішнім імпульсом є об'єктивна економічна суперечність.
У кожній такій суперечності є дві сторони (або протилежності). Однією з них є процес-причина, другою - економічний процес, який виступає як чинник, що протидіє процесу-причині. Він виникає як наслідок розвитку продуктивних сил, кількісних змін у процесі виробництва.
Суперечності економічного закону вирішуються не автоматично, а через суспільні дії людей. Подолання суперечності за сприятливих умов завершує перехід до процесу-наслідку, який виявляється у різних формах.
Отже, форми вияву економічного закону - це результат дії його причинно-наслідкового зв'язку. Це те, що можна спостерігати на поверхні розвитку економічних явищ.
Форми вияву економічного закону впливають на економічні процеси, на розвиток економіки. Це неминуче породжує різні соціально-економічні наслідки, що залежать від умов дії закону. Оптимальні умови функціонування зумовлюють раціональні форми вияву економічного закону. Проте економічний закон може реалізуватись в умовах, що відхиляються від нормальних. Тоді форми вияву закону відхиляються від нормальних і призводять до негативних соціально-економічних наслідків.
Зміст економічного закону містить його кількісне вираженая, або, інакше кажучи, математичну модель закону.
Економічні закони математично виявляються у різних формулах функціональної залежності. Визначення кількісного вираження економічного закону має дуже важливе значення. Воно дає можливість наочно побачити, як розвиваються економічні процеси, своєчасно виявити недоліки і вжити відповідних заходів щодо усунення їх.
Закони бувають:
- загальні - властиві всім економічним системам;
- часткові - властиві двом або декільком економічним системам;
- одиничні - властиві одній, окремо взятій системі.
У світовому господарстві діють наступні економічні закони:
- інтернаціоналізації господарського життя;
- інтернаціоналізації вартості;
- світової конкуренції;
- економічної нерівності розвитку держав;
- закон сукупного попиту та пропозиції;
- закон світового нагромадження і т.д.
Економічні закономірності - це постійні, ті що повторюються стійкі причинно-наслідкові зв'язки, що показують суттєві моменти в розвитку економічних відносин, явищ і процесів і є наслідком дії системи економічних законів.
Головні економічні закономірності:
1. Підвищення рівня суспільного виробництва, тобто розвиток крупних господарських одиниць (ТНК - транснаціональних корпорацій).
2. Зближення національних господарств.
3. Поглиблення міжнародного поділу праці.
4. Розвиток світового ринку.
5. Розвиток інтеграційних процесів в міжнародній економіці.
2. Розглянемо дію окремих законів світового господарства.
Закон інтернаціоналізації виробництва є економічною основою Міжнародного поділу праці(МПП). Він сприяє переходу МПП від загального до часткового і від часткового до одиничного поділу праці.
Загальний поділ праці - базується на спеціалізації сфер виробництва й поділу на галузі та підгалузі.
Частковий поділ праці - базується предметній спеціалізації та поділ галузей на підприємства.
Одиничний поділ праці - це внутріфірмова спеціалізація, яка базується на подетальній спеціалізації окремих виробничих одиниць.
Якщо при загальному та частковому поділі праці кожне підприємство залишається технічно незалежним, то при одиничному поділі праці кожне спеціалізоване підприємство технологічно взаємопов'язане з іншим. Всі виробничі одиниці розташовані в різних країнах і діють за єдиним технологічним планом.
Закон інтернаціональної вартості залежить від інтернаціональних витрат суспільно-необхідної праці на виробництво товарів. Інтернаціональні витрати визначаються національними витратами праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну більшість продукції. Саме тому економічну вигоду від зовнішньої торгівлі отримують індустріально-розвинуті країни, їх вигода-це прибутки, які вони отримують в результаті різниці між інтернаціональною і національною вартістю. Ці країни мають високу експортну квоту.
Фактори, які впливають на інтернаціональну вартість.
- середня продуктивність праці у межах світового господарства та продуктивність національної праці;
- середня інтенсивність праці в масштабах світового господарства та інтенсивність національної праці;
- ступінь складності праці, яка залежить від рівня науково технічного прогресу, рівня освіти і кваліфікації робітників.
Будучи залученою до процесів міжнародного поділу праці, кожна країна втягується у сферу конкурентної боротьби, формою якої є міжнародна конкуренція.
Головні суб'єкти світової конкуренції:
- національні підприємства, фірми;
- багатонаціональні корпорації, транснаціональні корпорації(ТНК), та їх філії;
- держави, або групи держав;
- міжнародні організації.
У сучасній конкурентній боротьбі між гігантськими компаніями (транснаціональними корпораціями), спостерігається дія двох суперечливих тенденцій: з одного боку-посилення такої боротьби; з іншого кооперування транснаціональних корпорацій, особливо при проведенні науково - дослідних робіт.
Про першу з них свідчить здійснення активної політики "поглинання" сильнішими фірмами слабших, як в середині країни, так і у межах світового господарства. Друга тенденція-посилення коопераційних зв'язків між транснаціональними корпораціями - це зростання кооперацій міжнародних монополій у галузі автомобіле та авіабудування. Так, американська корпорація "Gеnеrаl Моtors" і японська "Тоуоtа" створили спільне підприємство зі складання малолітражних автомобілів у Каліфорнії(США) у якому обидві компанії мають по 50% капіталу і т.д.
1. Світове господарство - це сукупність національних господарств або національних економік, пов'язаних між собою факторами виробництва та міжнародним поділом праці У різних авторів є різні підходи до визначення суті поняття світового господарства:
а) світове господарство - система міжнародних економічних відносин по спеціалізації і кооперуванню виробництва.
б) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин.
в) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин, які об'єднують господарства різнихкраїн світу у цілісну систему.
Необхідність світогосподарських зв'язків зумовлена:
? підтриманням мирного співіснування країн з різними економічними;
? розгортанням НТП у світовому масштабі;
? міжнародним поділом праці: спеціалізацією та кооперуванням виробництва;
? світовою економічною інтеграцією.
Структура світового господарства:
- міжнародна виробничо-інвестиційна сфера;
- міжнародні науково-технічні відносини;
- світовий ринок та світова торгівля;
- міжнародний рух капіталів;
- міжнародні валютні відносини;
- міжнародна міграція робочої сили;
- міжнародна транспортна система та зв'язок;
- міжнародна інформаційна система.
Сучасний рівень індустріалізації народного господарства характеризується широким впровадженням у нього інформаційних систем, комп'ютерної техніки. Рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків характеризується:
- ступінню участі країни у міжнародному поділі праці;
- участю країни у світовому ринку та світовій торгівлі;
- участю країни у міжнародних науково-технічних відносинах;
- участю країни у міжнародних фінансово-інвестиційних відносинах;
- участю країни у міжнародних валютних відносинах;
- ступінню відкритості економіки.
Відкритість економіки-показник участі держави у міжнародному поділі праці, це таке господарство, у якому підсилюються зовнішньоекономічні зв'язки, а зовнішньоторговельний оборот стимулює економічний ріст. Вважають, зовнішньоторговельний оборот буде стимулювати економічний ріст, коли його питома вага становитиме 21-25 % від ВПП.
Критерієм відкритості економіки є коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту по відношенню до ВПП.
Про відкритість економіки свідчить наявність вільних економічних зон. ВЕЗ - це спеціально створені обмежені території з мінімальним оподаткуванням та пільговим митним регулюванням. запроваджують їх країни з метою вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили.
Використана література:
1. Киреев А. Международная экономика. Учебное пособие Ч - 1. М.1997.
2. Международные экономические отношения. (Под редакцией В.Е.Рыбалкина) Третье издание. М.1999.
3. Международные экономические отношения. (Под редакцией Сутырина С.Ф.) Санкт-Петербург. 1996.
4. Спиридонов И.А. Мировая экономика. Учебное пособие. - М. 1998.
5. Рокоча В.В., Міжнародна економіка. - К.2000.
Loading...

 
 

Цікаве