WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна сутність запасів та характеристика складу виробничих запасів (Курсова) - Реферат

Економічна сутність запасів та характеристика складу виробничих запасів (Курсова) - Реферат

ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації. Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Балансова (облікова вартість) - це вартість запасів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чисто реалізаційною /3/.
В міжнародній практиці запаси оцінюються: за первісною вартістю, за відновною вартістю, за чисто реалізаційною вартістю та за приведеною вартістю /18/ .
Оцінку виробничих запасів слід розглядати за етапами їх руху на підприємстві: при надходженні, при вибутті та на дату складання балансу.
Порядок оцінки запасів залежить від багатьох факторів, основних з яких є обране підприємством система обліку запасів. Для відображення запасів та одержання інформації про їх наявність та рух підприємства можутьзастосовувати системи постійного (яка характерна для базового підприємства) чи періодичного обліку, обумовивши своє рішення в наказі про облікову політику.
Сутність кожної із систем обліку відображається в назві: при системі постійного обліку надходження та витрачання виробничих запасів обліковуються постійно, день-у-день, при системі періодичного обліку при складання звіту (раз на рік, квартал, місяць). При застосуванні періодичної системи обліку виробничих запасів оцінка вартості залишків запасів проводиться в кінці облікового періоду, що потребує проведення
інвентаризації. При застосуванні постійної системи така оцінка ведеться протягом всього облікового періоду. Постійна система обліку запасів вимагає більших витрат праці, проте на базовому підприємстві в обліковому процесі використовуються комп'ютерні технології, що дозволило скоротити ці витрати.
Виробничі запаси, що надходять на підприємство зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Формування первісної вартості виробничих запасів залежить від джерела надходження.
При придбанні виробничих запасів у сторонніх підприємств (постачальників) вони зараховуються за первісною вартістю, яка включає в себе: суми, що сплачуються згідно з договором поставки, суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів, суми ввізного мита, суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємством, затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання.
При виготовленні виробничих запасів вони зараховуються за первісною вартістю, яка визначається сумами прямих та непрямих витрат на їх виготовлення (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші прямі витрати та загально виробничі витрати).
При внесенні виробничих запасів до статутного капіталу та при безоплатному одержанні вони зараховуються за первісною вартістю, яка визначається як справедлива вартість.
При придбанні виробничих запасів через обмін на подібний актив вони зараховуються за первісною вартістю, яка визначається як балансова вартість. Якщо вона перевищує їх справедливу вартість, то вартістю запасів визначається їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
При придбанні виробничих запасів через обмін на неподібний актив вони зараховуються за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана в процесі обміну.
В умовах ринкової економіки ціни на виробничі запаси часто змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство одержує запаси впродовж звітного періоду багато разів за різними договірними цінами. Постає питання оцінки витрачених запасів та їх залишку на кінець звітного періоду.
При відпуску виробничих запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО), нормативних затрат, ціни продажу. Не виключається одночасне застосування одразу декількох методів оцінки лише з одним обмеженням: для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з методів.
Метод ідентифікованої собівартості передбачає, що оцінка виробничих запасів проводиться з їх фактичною собівартістю. Але в результаті використання даного методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Цей метод застосовується до запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють один одного.
Метод середньозваженої собівартості передбачає, що оцінка виробничих запасів проводиться по кожній одиниці запасів виходячи з середніх цін. Середня вартість одиниці товару визначається діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок періоду і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок періоду і одержаних у звітному місяці запасів. Цей метод оцінки виробничих запасів дає більш об'єктивну оцінку наявності та руху запасів, проте не забезпечує достатній контроль за правильністю їх списання на витрати виробництва. Застосовується цей метод для взаємозамінних запасів.
Метод ФІФО (першими відпускаються запаси, що надійшли раніше) передбачає, що запасів при їх відпуску оцінюються за цінами перших надходжень, а залишок - за цінами останніх надходжень. Цей метод оцінки виробничих запасів простий, систематичний і об'єктивний, запобігає маніпулювання прибутком, забезпечує відображення в балансі суми запасів, яка збігається з поточною ринковою вартістю. Але він не виправдовує себе в умовах високої інфляції, що призводить до завищення вартості залишків запасів, заниження собівартості продукції та завищення результатів від реалізації - прибуток підприємства. Цей метод застосовується для таких запасів, як : фрукти, овочі та інші продукти харчування.
Метод ЛІФО (першими відпускаються запаси, що надійшли останніми) передбачає, що запаси при їх відпуску оцінюються за цінами останніх надходжень, а залишок - за цінами перших надходжень. Цей метод оцінки виробничих запасів завищує собівартість продукції, що в більшій
Loading...

 
 

Цікаве