WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна сутність запасів, їх склад та характеристика товарів у торгівлі (Курсова) - Реферат

Економічна сутність запасів, їх склад та характеристика товарів у торгівлі (Курсова) - Реферат

собівартості.
Крім того, існують два методи обліку кількості та вартостізапасів: метод періодичного обліку (періодичної інвентаризації) і метод постійного обліку (поточної інвентаризації).
При періодичному обліку систематичний аналітичний облік руху запасів не ведеться ні бухгалтером, ні працівниками підприємства. В кінці звітного періоду за підсумками інвентаризації визначається кількість і вартість залишку запасів.
Звичайно такий метод застосовують фірми, які продають великі обсяги недорогих товарів.
При веденні постійного обліку бухгалтерія фіксує рух і вартість запасів протягом усього звітного періоду.
Розглянемо коротко основні методи визначення собівартості реалізованих товарів.
Метод ідентифікованої вартості одиниці запасу може застосовуватись у випадках виконання спецзамовлень і проектів, а також при невеликій номенклатурі товарів. Цей метод передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів. Його зручно застосовувати, наприклад, при обліку автомобілів, ювелірних виробів тощо.
Це найбільш точний метод, оскільки він дозволяє зіставити оцінку кінцевого запасу з фактичною вартістю одиниць товару, проданих у звітному періоді.
При використанні методу ідентифікованої собівартості вартість проданих товарів і кінцеві залишки обліковуються за їх фактичною вартістю. Але в результаті використання даного методу однакові товари обліковуються в запасах за різною вартістю. Це не завжди зручно. Так, залежно від того, який з однакових товарів купить покупець, прибуток буде змінюватись відповідно до купівельної вартості кожного товару. З причини різноманітної номенклатури і великої кількості однакових товарів на складі, неможливості ведення фінансової документації застосування цього методу на практиці обмежено.
Оцінка товарів за методом середньозваженої собівартості при періодичному обліку проводиться за кожною одиницею товарів діленням сумарної вартості таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місці запасів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці товарів.
Середня ціна поєднує в собі вартість більш "старих" і більш "нових" одиниць товару при їх повній ідентичності.
Якщо підприємство веде постійний облік запасів, то середньозважена собівартість буде перераховуватись кожен раз при отриманні нової партії.
Даний метод відносно простий у застосуванні. Він є менш точним, ніж попередній, але можна використовувати у будь-якому випадку, а метод ідентифікованої вартості одиниці запасу - ні.
Різниця між результатами застосування двох описаних методів залежить від різниці в кількості одиниць запасів товару, що складається із одиниць товару, придбаних за різними цінами.
Метод ФІФО найчастіше застосовується для таких товарів, як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші товари, що надійшли, повинні реалізовуватись у першу чергу, щоб уникнути збитків від їх псування.
При застосуванні методу ФІФО в умовах інфляції запаси, які знаходяться у залишку і відображені в балансі, будуть обліковуватись за вартістю запасів, що надійшли останніми. Таким чином, оцінка запасів у балансі буде наближена до їх реальної вартості. В свою чергу, при розрахунку прибутку будуть обліковуватись запаси, що надійшли раніше, вартість яких, як правило, нижча. В результаті цього прибуток буде завищеним.
Переваги методу ЛІФО безпосередньо пов'язані з тим, що в сучасних умовах ціни постійно зростають. У період інфляції метод ЛІФО показує найбільшу собівартість проданих товарів, оскільки відображає останні ціни, тобто прибуток зменшується. Відповідно знижуються податки. При цьому залишки запасів оцінюються за заниженою вартістю.
Якщо враховувати, що запаси повинні відображатись в балансі за найменшою вартістю: за первісною або чистою вартістю реалізації, що потребує постійних переоцінок, то застосування методу ЛІФО дозволило б їх уникнути. Адже запаси на кінець періоду при використанні даного методу обліковуються за вартістю запасів, що надійшли першими, відповідно, первісна вартість не буде перевищувати чистої вартості реалізації.
Однак згідно з П(С)БО 9, якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то у примітках необхідно наводити різницю між вартістю запасів, яка відображена на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації. При цьому розрахунки повинні проводитись за кожним найменуванням товарів.
Методи ФІФО і ЛІФО базуються на таких факторах, як дата надходження товару на склад і дата продажу товару. На відміну від методу ідентифікованої вартості, ці методи "працюють" з вартістю товару.
Обчислення за названими методами залежать від того, збільшувались чи лменшувались ціни постачальника , хоча дії, що виконуються при застосуванні методу ЛІФО, протилежні діям при методі ФІФО.
При надходженні товарів МПП "Смак" оцінює товари за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу.Так як МПП "Смак" реалізує товари харчювання то перші товари, що надійшли, повинні реалізовуватись у першу чергу, щоб уникнути збитків від їх псування, тому згідно наказу керівника ,при вибутті товарів використовується метод ФІФО.
3.ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ У ОПТОВІЙ ТА РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ
Обов'язковою умовою при виконанні зобов'язання по постачанню продукції є письмова форма укладеного договору. Договори укладають шляхом доставки одного документа, що підписується сторонами, або шляхом прийому постачальником замовлення покупця до виконання.
Замовлення вважається прийнятим до виконання і набувають сили договору, якщо протягом 20 днів після його одержання постачальник не повідомить покупця про відхилення замовлення або про заперечення по окремих його умовах.
Договір постачання вважається укладеним, якщо між його сторонами в необхідної в належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
У договорі постачання повинні обов'язково визначатися номенклатура (асортимент), кількість і якість продукції, терміни постачання і ціна, а в довгостроковому договорі - найменування, групова номенклатура (асортимент) і кількість продукції, порядок і терміни узгодження й уявлення специфікації. При відсутності цих умов у договорі він вважається незаключеним.
Кількість товарів, недопоставленого постачальником або невибране покупцем в одному періоді постачання, підлягає надолуженню (вибірці) у наступному періоді в межах терміну дії договору.
Поставлені без згоди покупця товари, не передбачені договором, або поставлені з порушенням умов договору або при його відсутності, якщо покупець відмовився від приймання їх для використання, приймаються їм на відповідальне збереження, за винятком випадків, якщо відповідно до законодавства покупець
Loading...

 
 

Цікаве