WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Реферат

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології - Реферат

економічному просторі купівлі - продажу. Використання дітьми грошей суттєво впливає на процес їх економічної соціалізації. Гроші, що є в користуванні підростаючої молоді, отримали назву "кишенькових". Дослідження їх як фактора економічної соціалізації підлітків уперше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яновою [3, с. 87 - 96]. Проблема "кишенькових грошей" пов'язана з моральним вихованням особистості.
Соціокультурні настановлення щодо функції грошей, використання їх як засобу виховання змінювались у суспільній свідомості протягом століття. Так, соціолог В. Зелінгер, проглядаючи педагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ століття, відзначає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям щодня або щотижня за підтримання порядку в їхніх кімнатах або за інші домашні справи, цим демонструючи їм зв'язок між роботою та грішми. В 1930-ті роки вважалося, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний - педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяким зв'язком з роботою. В публікаціях 1950 - 1970-х років йшлося лише про своєчасне надбання однієї з основних навичок, необхідної для успішного функціонування людини в суспільстві. Говорилося про економічні знання та вміння, що дозволяють миттєво зорієнтуватися в швидких суспільних змінах, уміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вдалому вписуванню в економічну структуру.
Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється відповідно до віку дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відзначає російська дослідниця А. Бояринцева [11, с. 12 - 18], на несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення успіху як єдиного результату праці. Авторка огляду західних досліджень економічних уявлень дітей О. Щедріна [48] пропонує батькам рекомендації, згідно з якими раціонально давати можливість самим дітям витрачати кишенькові гроші, накопичувати і заробляти їх, планувати витрати. З цією точкою зору погоджується багато сучасних дослідників, які вважають, що певна сума дозволить дитині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Економічна соціалізація, отримана в сім'ї, суттєво позначається на економічній поведінці дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж моделлю, що й батьки.
Характер залучення дитини до економічної підсистеми сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особистості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформованості економічних понять, формування економічної самосвідомості.
Ставлення до грошей в сучасному українському суспільстві формується під впливом чотирьох різноспрямованих тенденцій: 1) традиційна економічна свідомість, пов'язана зі зрівнялівкою, сприйняттям грошей як абстрактної цінності, про котру навіть говорити незручно; 2) радянський менталітет, що розглядає гроші як засіб експлуатації і нерівності, якого потрібно позбутися - багатство людини визначається багатством суспільства; 3) вплив західного економізму, який ставить грошові відносини в центр відносин соціальних, соціальних зв'язків і пріоритетів; 4) кризовий характер економіки.
Взаємодія цих тенденцій визначає особливий тип монетарної культури нашого суспільства.
Проблема психології грошей пов'язана з такою цікавою особливістю психіки, як здатність співставляти величину заробітку з витратами. Отримуючи однакові прибутки, одні люди "вкладаються" в ці суми, а іншим завжди її не вистачає. Цю особливість підтверджено спостереженнями в 1970-х роках.
Одним з найважливіших стимулів заробітку є економічний, коли людині, сім'ї, господарству не вистачає грошей для виживання за стандартами певної суспільної страти. Побутові та соціальні потреби різних прошарків населення залежать не тільки від соціального середовища, але й від психіки людини. Витрати прямо не пов'язані з прибутками, а залежать від стандартів, притаманних певному культурному середовищу. Отже, дослідження стимулів заробітку і витрат потребує не тільки економічних, але й соціально-психологічних підходів.
Проблема прибутків і витрат охоплює такі питання, як заощадження, види заощаджень, схильність до нагромадження, витрати, кредити, борги. В кожній культурі і на кожному відтинку суспільної історії ці проблеми мають свої особливості і вирішуються по-різному. Актуальними вони є і для нашого суспільства, яке трансформується.
Проте досліджень з психології заощаджень і витрат у вітчизняній науці поки що немає. Тим часом у західній економічній психології дослідження розподілу прибутків споживачів, взаємозв'язку прибутків і витрат є важливим напрямком. Існують теорії, в яких механізмом розподілу свого прибутку протягом життя вважається заощадження. Цей механізм досліджується, зокрема, з точки зору психологічних змінних; підкреслюється вплив на цей процес особистісних рис - таких, як ощадливість, самоконтроль. Однією з найважливіших проблем економічної психології є дослідження заощаджень і боргу.
Дослідження проблеми заборгованості - відносно нова галузь. Вона набула популярності в результаті зростання особистих боргів в Англії в 1980-ті роки. Розвідки цього періоду відображають введення гнучких форм розрахунків, що відбувалося паралельно з розвитком гнучкої накопичувальної економіки. Масовий продаж в кредит розвивався, аби забезпечити економіку потокової продукції. У зв'язку з цим з'явилась потреба дослідити форми і методи отримання кредитів, їх динаміки. Потрібно було вивчити причини заборгованості, щоб відділити факт існування бідності від факту зміни психологічних уявлень про норми економічного життя. Для визначення рівня добробуту пряме використання економічних критеріїв не могло бути адекватним.
Такий феномен, як споживання, вимагає детальнішого дослідження практичних обставин боргу і підходів соціальної психології до цієї проблеми. Систематичні дослідження цього феномена з'явилися лише в 1990-х роках. Зокрема, 1992 року з'явилась праця Лунт і Лівінгстоун (Lunt and Livingstoune) "Масове споживання і соціальна ідентичність", у якій доводиться необхідність застосування нових методів (антропології, крос-культурного аналізу, соціології) дослідження суб'єкта в його ставленні до споживання.
У дослідженнях прогнозування поведінки споживача, яка може реалізовуватись у нагромадженні збережень або використанні кредитів, Лунт і Лівінгстоун виявили такий фактор, як поєднання соціальної позиції людини та її особистісних рис. Для збирання детальної інформації про ведення господарства,індивідуальні заощадження і витрати, а також для отримання особистісного профілю соціальних і психологічних характеристик вони, застосовуючи методи інтерв'ю і опитувальники, виявили кластер змінних, які відрізняють ощадливих людей від неощадливих. Із сукупності отриманих предикаторів було отримано профіль ощадливої людини, яка, на відміну від неощадливої, схильна брати особисту відповідальність, використовувати соціальну підтримку (обговорювати з друзями і родичами проблему грошей), а

 
 

Цікаве

Загрузка...