WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стан економіки України в другій половині 80-х років - Реферат

Стан економіки України в другій половині 80-х років - Реферат

СТАН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РОКІВ
Провал прискорення промисловості
Прагненням прискорити розвиток народного господарства була просякнута економічна політика, що проводилася в Україні під безпосереднім впливом квітневого (1985р.) Пленуму ЦК КПРС. Але чіткого плану, спрямованого на реалізацію цієї політики, вироблено так і не було.
Так, у червні 1985р. була проведена Всесоюзна нарада з питань науково-технічного прогресу, вслід за якою пленум ЦК КП України прийняв постанову про заходи щодо прискорення науково-технічного прогресу в республіці. У серпні 1985р. "Правда" опублікувала спільну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про широке впровадження нових методів господарювання і посилення їх впливу на прискорення науково-технічного прогресу. Нарешті, у листопаді 1985р., в Києві відбувся Всесоюзний семінар по вивченню досвіду роботи, яка проводиться в Україні щодо ресур-созбереження і поліпшення матеріаломісткості виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу. Відповідно до багаторічної традиції, керівництво УРСР намагалося негайно продемонструвати свою підтримку чергової ініціативи центру, причому діяло традиційними, або як тоді говорили,"випробуваними часом" методами.
У кінці травня 1986р. газета "Правда" донесла до читачів виклад постанови ЦК КПРС про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами. Цією постановою було започатковано широку й галасливу кампанію, у яку включилися правоохоронні органи, партійні організації, інші громадські об'єднання Проте в поле їх зору рідко потрапляли крадії чи хабарники, високорангові рвачі і комбінатори. Найчастіше переслідували тих, хто вирощував на присадибній ділянці і продавав свіжу городину, збу-вав власноручно зроблені предмети господарського вжитку, одяг і взуття, надавав різні послуги, щось ремонтував чи налагоджував.
Єдиним помітним заходом у цьому напрямку був Закон Верховної Ради СРСР "Про індивідуальну трудову діяльність", прийнятий у листопаді 1986р. У 1987р. почався бурхливий розвиток кооперативів у сфері послуг, громадського харчування, торгівлі.
Не дав очікуваних результатів і прийнятий у 1987р. Закон про державне підприємство, на який в Україні покладалися великі надії. Союзні міністерства, у віданні яких перебувала переважна більшість промислових підприємств України, не квапилися надавати їм самостійності, передбаченої Законом.
У 1986р. промисловість України давала лише і5,9% продукції вищої категорії. На 1987р. планувалося досягти 18,3%, а реальний результат до-рівнював лише 15,8%. В цих умовах починаючи з 1987р. було впроваджено державне приймання готової продукції, яким в Україні було охоплено понад 300 об'єднань і промислових підприємств. Держприймання виявило серйозні недоліки у забезпеченні необхідного рівня якості виробів. Тільки після доробки і повторного пред'явлення було прийнято у 1987р. продукції на З млрд крб., а забраковано - на 9,5 млн крб. Врешті-решт, від держприймання - цієї спроби навести порядок у промисловості за допомогою силових методів, які могли дати лише тимчасовий ефект і лише заганяли економічні хвороби глибоко всередину - змушені були відмовитися.
Таким чином, у 1986-1987 рр. "ніяких істотних заходів щодо реформування економіки та забезпечення її дійсного прискорення не було зроблено.
Становище з промисловими і продовольчими товарами у республіці погіршувалося
Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.
Спроби радикальної економічної реформи
У 1987-1989 рр. в економічній політиці держкерівництва стали з'являтися нові моменти. Одним з найголовніших завдань перебудови її ініціатори оголосили встановлення контролю народу над господарським життям, "передачу економічної влади трудящим" шляхом радикальної еко-номічної реформи. Вважалося, що без цього прискорення неможливе. Це справді так. В одержавленому народному господарстві тоталітарна система, бюрократично-централізаторські союзні міністерства і відомства черпали свою могутність і чинили неподільний вплив на всі сфери суспільного життя. Саме тут, в економіці, опір перебудові був особливо сильним, а її здобутки -- особливо незначними.
Становище в сільському господарстві
У подібному руслі розвивалися процеси в аграрному секторі еко-номіки. Після XXVII з'їзду КПРС була прийнята спільна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни". Ніяких позитивних змін у сільське господарство ця постанова не внесла і звелася до створення додаткових управлінських структур - Держагропрому - своєрідної бюрократичної надбудови над колгоспами, радгоспами, обслу-говуючими і переробними підприємствами сільськогосподарської продукції. До кінця 1988 р. у 46 районах України замість райагропромів були створені об'єднання, усі справи в яких вирішували ради, утворені партнерами, а управлінський апарат перетворювався з керівного на виконавчий.
Утворення Держагропрому з його розгалуженою системою на місцях не послабило гостроти продовольчої проблеми у країні, хоча центральні відомства з притаманним їм казенним оптимізмом звітували про помітне нарощування об'єму продукції агропромислового комплексу України: протягом 1986-1988 рр. на 3,6%.
Важливе значення у розробці нової аграрної політики мав відіграти пленум ЦК КПРС, який зібрався у березні 1989 р. Пленум визнав за можливе розвиток на селі альтернативних форм господарювання: селянських (фермерських) господарств, поширення різних форм оренди, утворення кооперативних колективів. Верховною Радою СРСР були прийняті від-повідні закони.
Це особливо яскраво продемонстрували 1989 і 1990 рр., коли сприятливі погодні умови дозволили виростити рекордні для країни врожаї, а населення відчувало великі продовольчі труднощі.
Життєвий рівень в Україні
У результаті перших господарських перетворень підприємства одержали деяку свободу в одній з найважливіших сфер - формуванні фонду заробітної плати. У 1989 р. середня зарплата робітників і службовців України зросла на 9,4% і досягла 218 крб. У цілому по СРСР ріст становив 9,5%, а рівень зарплати - 240 крб. За даними на 1988 р. оплата праці робітників і службовців України була на восьмому місті серед 13-ти союзних республік.
Оплата праці колгоспників у республіці виросла за 1989 р. на 6% і становила 177 крб., у той час як по СРСР - на 7,7% (196 крб.). За рівнем оплати праці колгоспників Україна стояла на десятому місці в СРСР.
У кінці 1988р. розрив між грошовою і товарною масою в Україні збільшився до 6 млрд крб. і мав тенденцію до невпинного зростання.
Центр відреагував на ці процеси надзвичайно своєрідно: 1 жовтня 1989 р. ЦК КПРС ухвалив рішення підвищити платню звільненим працівникам партійного апарату на 50- 100%.
Боротьба навколо економічної реформи 1990 р.
У 1990 р. боротьба навколо економічної реформи вкрай загострилася. Головним її питанням стала можливість співіснування ринку ісоціалізму, господарської свободи і державного контролю. У травні 1990р. було опуб-ліковано урядову програму, що передбачала перехід до ринку при жорсткому контролі держави. Програма була підготовлена під керівництвом академіка Л.Абалкіна, відомого радянського економіста Але ця програма була відкинута Верховною Радою СРСР. Після оголошення про підготовку підвищення цін виникла хвиля підвищеного, ажіотажного попиту, яка пере-творила на дефіцитні майже всі товари.
Економічне становище в країні в цей час швидко погіршувалося. Це виявлялося у наростанні темпів інфляції, поглибленні дефіциту державного бюджету. В 1989-1990 рр. надзвичайного поширення набувають натуральні, або, як їх стали називати, бартерні обміни. Планові поставки повсюдно зри-валися. По-перше, підприємства бажали одержати за свою продукцію реальні цінності, а не радянські карбованці, які інакше як "дерев'яними" вже й не називали. По-друге, спочатку області, а потім уже регіони, і республіки стали вимагати від підприємств виконувати перш за все замовлення свого району, а потім, після того якщо щось залишиться, віддавати на сторону.
У вересні 1990 р. М.Горбачов видав президентський указ, який зобов'язував зберегти заплановані на четвертий квартал 1990р. і на весь 1991 р. господарські зв'язки. Але цей указ не виконувався. 14 грудня 1990 р. Президент був змушений підписати новий указ, у якому говорилося про необхідність виконання... попереднього. Економічна ситуація все більше й більше виходила з-під контролю центральних відомств, партійних верхів.
Усе це в комплексі призвело до логічного результату: в 1990 р. вперше за багато років в СРСР скоротилися обсяги суспільного виробництва. Вперше за
Loading...

 
 

Цікаве