WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Аналіз прямих витрат ( матеріальних та на оплату праці) - Курсова робота

Аналіз прямих витрат ( матеріальних та на оплату праці) - Курсова робота


Курсова робота
з курсу " Економічний аналіз "
на тему: " Аналіз прямих витрат ( матервальних та на оплату праці) ".
Зміст.
Вступ
1. Економічний зміст і класифікація витрат
2. Аналіз загальної суми затрат на виробництво
3. Аналіз матеріальних затрат
4. Аналіз затрат на оплату праці та на обслуговування
виробництва і управління
5. Аналіз затрат за елементами і статтями калькуляції
Висновок
Список літератури
Додаток
Вступ
Перш за все, на мою думку, необхідно підкреслити актуальність цієї теми. Проблема зменшення затрат на підприємстві, відповідно собівартості, що веде до підвищення прибутку, завжди була і буде на першому місці. Саме тому я обрала цю цікаву тему "Прямі затрати на виробництво." Кінцева мета будь-якої діяльності --одержання прибутку. А для визначення кінцевого результату прибутку необхідно вести облік і аналіз затрат.
Управління підприємством неможливе без аналізу затрат ,тому що цей аналіз висвітлює усі економічні закономірності і механізми, які відбуваються на підприємстві.
Затрати--це головний фактор, що впливає на пропозицію товарів. Тому, перед тим, як прийняти рішення про те, скільки товарів виробляти, фірма повинна проаналізувати свої витрати.[1]
Зменшення аналізу затрат на підприємстві можна прослідити у взаємозв`язку між всіма процесами, що відбуваються на підприємстві. Підприємство--це система, в якій всі процеси взаємозв`язані. Якщо, наприклад, питома вага заробітної плати у виробничих витратах зменшиться, то збільшиться доля покупних комплектуючих виробів , напівфабрикатів.[2]
Управління затратами--важливий елемент управління господарством.[3] А управління затратами неможливе без їх аналізу. Аналіз затрат підприємства має виключно важливе значення. Він дозволяє з`ясувати тенденції змін затрат, рівень виконання плану, виявити вплив факторів на зменшення та збільшення затрат, і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей та встановити резерви зменшення собівартості продукції.
На основі аналізу затрат роблять обгрунтування рішень про зняття з виробництва застарілих виробів, визначають ціну продукції, рентабельність, будують внутрішньо-господарські відносини, обгрунтовують доцільність організаційно-технічних заходів тощо.
1. Економічний зміст і класифікація витрат .
Використані у процесі виробництва різні речовини на виготовлення нового продукту праці формують поняття затрат. Грошовий вираз суми затрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість. Зміст термінів затрати і собівартість опоєднується в понятті затрати виробництва.[3] Так тлумачить термін "затрати" В. Сопко.
У Типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості витрати також ототожнюються з собівартістю "Собівартість промислової продукції (робіт, послуг ) -- це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво утворюють виробничу собівартість, а витрати на виробництво і збут -- повну собівартість промислової продукції " .[4]
Затрати розглядалися різними економістами з різних боків і з різною метою.
К.Маркс пов`язував дослідження затрат з намаганням дослідити особливості експлуатації найманої праці, які відображаються у вартості і, зрозуміло, в затратах. Затрати праці вінтлумачить як затрати суспільства.
Затрати виробництва, за Марксом, менше за суспільні витрати на неоплачену додаткову працю, яка є джерело прибутку. Тобто, у Маркса прибуток знаходиться за межами затрат.[1]
На відміну від К Маркса участі западні економісти включають прибуток підприємця в затрати, розцінюючи його як плату за ризик. В їх теорії затрати виробництва, які включають в себе нормальний середній прибуток, називаються економічними затратами.
Існує дуже складна класифікація витрат. Виникає питання: "А навіщо взагалі потрібно класикувати витрати? " Тому я вважаю за потрібне навести слідуючий приклад: у підприємства "Амега" є можливість отримати заказ на велику партію деталей. По розрахункам підприємства "Амега" повна собівартість деталі--23 грн., але замовники згодні заплатити лише 20 грн. За штуку. Підприємство " Амега " відмовляє замовникам, бо не хоче працювати за збитком. Робота підприємства зупиняється, але вагома частина затрат підприємства --постійні затрати, і немає коштів, щоб їх покрити. Вихід з такої ситуації --управління затратами.
Припустимо що змінні затрати на одну деталь --15 грн. Тоді , при продажі виробів по 20 грн., підприємство має з кожної деталі 5 грн. На покриття постійних затрат. І, хоча можливо, що усі постійні затрати не вдасться компенсувати, але покрити якусь їх частину--краще ,ніж нічого. Також слід подумати про скорочення постійних витрат .[5]
Тобто, класифіккація затрат на постійні і змінні дозволяє покращити якість управління затратами ,допомагає приймати вірні управлінські рішення. Дана інформація грає важливу роль в плануванні і контролі. Класифікація затрат потрібна для управління ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
Згідно Типовому положенню [4]витрати на виробництво класифікуються за слідуючими ознаками (див. Таблицю 1 ).
Таблиця 1. Класифікація витрат
Витрати
1.За місцем винекнення витрат Витрати виробництва , цеху,дільниці ,службові витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
2. За видами продукції , робіт , послуг. Витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
3. За видами витрат . Витрати за економічними елементамии , витрати за статтями калькуляції.
4. За способами перенесення вартості на продукцію . Витрати прямі ,непрямі .
5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат Витрати умовно-змінні , умовно-постійні .
6. За календарними періодами . Витрати поточні , одноразові .
Першу ознаку класифікації витрат (за місцем виникнення) також тлумачить ,як поділ затрат за належністю їх до виду діяльності.
В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на: основну, допоміжну і непромислове господарство.[4]
До основного виробництва належать цехи, дільниці ,що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.
Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи,експериментальні, енергетичні, транспортні та інші підрозділи.
До непромислового господарства належать: незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, інші культурні підрозділи, які беруть участь у виробництвіпродукції. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості товарів.
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції. Під елементами витрат
Loading...

 
 

Цікаве