WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Господарський розвиток за первісної доби та перших цивілізацій - Реферат

Господарський розвиток за первісної доби та перших цивілізацій - Реферат

Тема. Господарський розвиток за первісної доби та перших цивілізацій.
План
1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика.
2. Основні риси економіки первісної доби.
3. Економічний розвиток перших цивілізацій.
1. Первісна доба - найтриваліша в історії людства. Вона тривала більш як 2 млн. років від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV-III тис. до н. е.). Україна відноситься до тих регіонів, де людина з'явилась найраніше. (1,5 млн. років тому).
В залежності від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці, матеріальна культура первісної доби поділяється ученими умовно на такі періоди:
Палеоліт (давній кам'яний вік), який тривав з 2 млн. - 100 тис. років до н. е. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, які зумовили і примітивні форми господарювання: збиральництво, мисливство, рибальство, які свідчили про привласнюючий характер господарства. Переломним моментом в розвитку господарської діяльності людей в цей період стало оволодіння вогнем з допомогою тертя. Добування вогню остаточно вирвало людину із світу тварин. З'явилися постійні житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людства льодовиковим періодом. Суспільною організацією була дородова община - первісне стадо, шлюбні зв'язки носили парно-груповий характер.
· Мезоліт (середній кам'яний вік), який тривав 100 - 40 тис. років до н.е. В цей період величезні льодовики просувалися з півночі і досягли Північного Прикарпаття, вкрили все Придністров'я. Змінився рослинний і тваринний світ. З'явилися мамонти, носороги, північні олені, печерні ведмеді. Вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей: гостронаконечники, скребло для розбирання туш тварин, обробці дерева. Були винайдені лук і стріли, з'явився найдавніший транспорт - водний (плоти, човни). На зміну первісній общині приходить родова, або рід. Колективи складалися з двох-чотирьох сімей. Основним видом господарської діяльності стало полювання на дикого звіра. Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (протонеоліт 40-8 тис. років до н.е.) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. Виникає землеробство, перші постійні поселення людей.
· Неоліт (новий кам'яний вік 8 - 2 тис. до н.е.). Для цього періоду притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається "неолітична революція" - перехід до свідомого виробництва продуктів харчування. Основні заняття людей - землеробство, тваринництво, гончарство. Спочатку розпушували землю ручними кістяними мотигами, згодом перешли до дерев'яного рала. Як тяглову силу використовували волів, коней. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо. Жали дерев'яними або роговими серпами, зерно мололи на ручних зернотерках (жорнах), або товкли в ступах. Згодом з'являється наземний транспорт - віз, сани. Формується система обміну. На Україні відомо біля 500 неолітичних поселень.
· Енеоліт - мідний вік - перехідний період від неоліту до бронзового віку (III - II тис. до н.е.).
· Бронзовий вік (III - I тис. років до н.е.). Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло. Обмін набирає постійного характеру, стає регіональним.
· Ранній залізний вік (І тис. до н.е. - 1V ст. н.е. (375 рік - розгром готського союзу в Північному Причорномор'ї). Цей період характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. Відбувається перехід від мотиги до сохи та плуга, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Дуже швидко розвиваються ремесла - ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Все це сприяло розвитку торгівлі.
2. Основними рисами економіки первісної доби, як можна стверджувати, посилаючись на вищевикладений аналіз є :
1. Колективна власність на природні ресурси й знаряддя праці.
2. Колективне виробництво та споживання.
3. Відсутність майнової нерівності.
4. Господарство носило натуральний характер.
5. Головною господарською формою була громада - колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби виробництва та узвичаєними формами самоуправління.
6. Примітивність знарядь праці визначили і примітивність форм господарювання
7. Розвиток продуктивних сил відбувається по висхідній лінії, але нерівномірно, в одних регіонах швидше, в інших - повільніше, але на певних етапах і в певних суспільствах співіснували історично послідовні явища.
8. У межах первіснообщинної формації мали місце два великих суспільних поділи праці:
· відокремлення скотарства від землеробства в ІІІ - ІІ тис. до н.е., що призвело до значного підвищення продуктивності праці, появи додаткового продукту, який, набувши споживчо-вартісної форми, свідчив про зародження станово-класових інтересів.
· відокремлення ремесла від сільського господарства в ІІ - І тис. до н.е., що сприяло виникненню металургії, як самостійної галузі виробництва, спричинило значні зміни в економічній та суспільній структурі.
Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, торгівля привели до розпаду первісної господарської системи. Відбувся поступовий перехід від родової до сусідської, територіальної громади. Створюються передумови для виникнення державних утворень - центрів світової цивілізації.
Щодо економічного розвитку перших цивілізацій то мова йде про період з IV тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е. Склалися два типи господарської організації:
1. Східне рабство.
2. Античне рабство.
Перше мало місце в країнах Стародавнього Сходу (Стародавньому Єгипті, державних утвореннях Межиріччя - (Шумері, Урі, Вавілонському царстві), Стародавній Індії, Стародавньому Китаю). Виникло в IV тис. до н.е. Країни Стародавнього Сходу були розташовані у вигідних географічних та кліматичних умовах. Ці умови сприяли інтенсивному розвитку землеробства на поливних землях долини Ніл у Єгипті. Єгиптяни винайшли соху, виливали з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд. Найбільшим їх досягненням стала зрошувальна система землеробства, виплавлення бронзових виробів, виробництво тонкого м'якого полотна, прикрас з золота і срібла. Високого рівня розвитку досягли обробка каменю і будівельна справа, свідченням чого є єгипетські піраміди, які збереглися до наших днів. На півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, між цими регіонами розвивалася жвава торгівля. Єгипетські купці торгували зерном, золотом, сріблом, міддю, оловом, шкурами, слоновою кісткою, деревиною. На невільничих ринках торгували рабами.
В Межиріччі в долинах рік Тигр і Євфрат, займалися землеробством, споруджували греблі, канали. Найпоширенішими сільськогосподарськими культурами були ячмінь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград,яблуні. З ремісничих професій поширеними були каменярі, ковалі, теслярі,
Loading...

 
 

Цікаве