WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Суспільство як система економічного взаємообміну - Реферат

Суспільство як система економічного взаємообміну - Реферат

меблі, одяг, послуги).
З урахуванням суб'єкта споживання розрізняють потреби окремої людини, сім'ї, колективу підприємств, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства в цілому.
За масштабами і структурою виробництва економічні потреби можна класифікувати на абсолютні, дійсні та фактичні. Абсолютні визначаються максимальним обсягом створюваних у суспільстві матеріальних благ і послуг за найсприятливіших умов, які могли б бути спожиті суспільством. Дійсні - такі, що задовольняються при оптимальних розмірах виробництва. Фактичні - це ті, що виступають у формах задоволеного попиту.
Економічні потреби, які ми розглянули, - це лише певна частина потреб окремої людини або групи людей, яким належить провідна роль.
3. ЗАКОН ЗРОСТАННЯ ПОТРЕБ
Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що в ньому діє об'єктивний закон зростання потреб.
Об'єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб
Поява нових споживних вартостей спочатку має обмежений характер. Незважаючи на обмеженість, нові споживні вартості стають суспільною потребою. Оскільки відразу всіх членів суспільства забезпечити новоствореними споживними вартостями неможливо, між попитом на них і пропозицією виникає суперечність. Остання може бути використана для розвитку виробництва шляхом економічного стимулювання, оскільки потреби не тільки є результатом виробництва, а й впливають на нього. Виробництво завжди в кінцевому підсумку пов'язано з потребами, що склалися. Поза потребами неможливе й саме виробництво.
Особливо динамічно зростають потреби, змінюється їхня структура в умовах високих темпів розвитку науки і техніки. Завдяки їм економіка набула такого рівня розвитку, що спроможна задовольняти не тільки такі важливі життєві потреби, за котрі боролося людство багато століть, як їжа, одяг, житло, охорона здоров'я (первинні потреби), а й потреби, що дістали назву другої групи, які є породженням розвитку особистості та виступають у буденному житті як "потреби вільного часу".
Як продовження науково-технічного прогресу "потреби вільного часу" стають революціонізуючим чинником розвитку людини і виробництва. Розвиваючи людину, вони удосконалюють її як інтелектуальну силу, перетворюють виробництво, змінюють структуру останнього так, щоб випускати все нові й нові види продукції, послуг, які б задовольняли їхніх виробників. У цьому полягає особливість вияву закону зростання потреб в умовах розвитку економіки, що ґрунтується на досягненнях науково-технічного прогресу.
Рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпечення умов для безперервного розвитку потреб.
На жаль, ситуація, що склалася в нашій країні, свідчить про су-перечності між потребами населення, які сформувалися на базі досягнень нашої економіки, особливо її високорозвинених напрямів - ЕОМ, лазерної техніки, сучасних засобів зв'язку, досягнень світового виробництва, науки і техніки та можливостями задоволення їх, обмеженими як загальним рівнем розвитку економіки, так і її структурою, зорієнтованою в основному на задоволення виробничих потреб. Ця суперечність може бути вирішена лише завдяки піднесенню економіки на якісно новий рівень розвитку, зміні спрямованості її структури на формування потреб, що забезпечують розвиток людини.
Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених країн в сучасних умовах є те, що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і масового споживання до індивідуалізованого. Наприклад, люди хочуть різноманітніше одягатися, враховуючи особливості своєї зовнішності, віку, професії тощо. А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно розвиваються (творчі види праці, фізична культура, спорт, захист навколишнього середовища, збереження миру) можуть бути реалізовані лише на колективних засадах, спільній діяльності колективів, людей певного регіону, всієї планети. Отже, відбувається одночасний процес індивідуалізації та колективізації потреб. Неухильне зростання потреб людей, колективів, нації висуває перед економікою все складніші завдання. Адже у кожний конкретний період рівень виробництва не дає можливості задовольнити всі потреби всіх суб'єктів економічної діяльності. Це є стимулом як для суб'єктів економічної діяльності, так і для розвитку самої економіки.
4. ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБ ВЗАЄМООБМІНУ
Суспільству дуже важливо знати тенденції таперспективи розвитку потреб: індивідуальних, сімейних, колективних, суспільних, їхні структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями розвитку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише їхнім пасивним виробником.
Формування потреб, у тому числі економічних, має спрямовуватися. Суспільство мусить дбати про те, щоб в ньому було якомога менше чинників, що зумовлюють формування потреб, які деформують психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Потрібно свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впливати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтворювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.
Життя довело: якщо виробництво нерозвинене, деформована його структура, немає нормального торговельного, побутового, культурного обслуговування, сучасних засобів зв'язку, комунікацій тощо, людина женеться за дефіцитом, намагається придбати престижні товари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо. Більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, диференціації доходів, утвердження споживацької психології. Отже, залежно від того, як розвивається виробництво, в суспільстві формуються і регулюються потреби.
Наукове обгрунтування економічних потреб має велике практичне значення. На їх основі можна побудувати соціальні нормативи, тобто науково обгрунтовані показники, що характеризують ступінь розвиненості соціальної сфери, досягнутий рівень реальних доходів, умови праці та побуту, ступінь професійної підготовки і освіти різних соціальних груп населення. Особливо важливо для регулювання розвитку соціальної сфери обгрунтувати оптимальний споживчий бюджет - кількісне вираження життєвих засобів. Його розраховують за нормами і нормативами споживання, що задовольняють розумні, раціональні потреби. Оптимальний споживчий бюджет використовують для оцінки досягнутого рівня життя населення та вибору ефективних шляхів його зростання.
Порівняння фактичного споживання з нормами оптимального споживчого бюджету дає можливість визначити ступінь задоволення потреб, виявити незадоволений попит та вжити заходів для розвитку виробництва і сфери послуг.
Соціальні нормативи мають постійно оновлюватись. Поряд з науково обгрунтованими нормативами можуть розроблятися і нормативи, розраховані на мінімальний споживчий бюджет, на основі якого визначають мінімальні рівні заробітної плати, допомоги на дітей, стипендії тощо.
Розробка і застосування науково обгрунтованих соціальних нор-мативів - об'єктивна основа для прискореного розвитку соціальної сфери.
Loading...

 
 

Цікаве