WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Вплив валютного курсу назовнішню торгівлю постсоціалістичних країн організацій Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) - Курсова робота

Вплив валютного курсу назовнішню торгівлю постсоціалістичних країн організацій Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) - Курсова робота

разового випуску експортного товару, насправді різні терміни оплати витрат принципово нічого не змінюють. Для експортерів середньозваженівитрати (у цінах базового року) протягом періоду, що розглядають, у підсумку є однаковими як для випущеної продукції, так і для оплати за сировину, матеріали, енергію та інші постійні витрати для нового виробничого циклу.
Очевидно, що експорт буде рентабельний за виконання нерівності:
TC? - ?intTC? - ?extTC? - tTC? - pTC? 0 (3).
Після перетворення формули (3) отримаємо:
? - ?int ? - ?ext ? - t? - p? 0. (4).
Підставляючи у формулу (4) значення ? із виразу (2), отримаємо:
? - ?int М? - ?ext ? - tM? - p? 0
або
1 - ?int M - ?ext - tM - p 0.
Таким чином, граничне значення коефіцієнта М, при якому ще забезпечується необхідний прибуток, становить:
М = (1 - р - ?ext) / (?int + t) (5).
Частку прибутку визначають таким чином:
p = 1 - ?ext - M (?int + t) (6).
Диференціюючи вираз (6), отримаємо:
dp/dM = - (?int + t) (7).
Мультиплікатор (7) показує, що збільшення М на один пункт зменшує прибуток від експорту на (?int + t) пунктів, що є особливо несприятливим для експортерів сировини і продукції, що потребує працемісткої переробки та, відповідно, високого ресурсного коефіцієнта ?int. На економічну ефективність експорту немонетарний фактор ?int має не менший вплив, аніж М, і в довготерміновій перспективі для забезпечення конкурентоспроможності на світових ринках товаровиробникам необхідно зменшувати матеріало-, енерго- і трудомісткість експортної продукції.
На рис. 1 показано залежність коефіцієнта М від ресурсного коефіцієнта ?, побудовану при незмінному значенні норми прибутку р = 0,3 і частки витрат t = 0,2 для трьох варіантів співвідношень між ?, ?int і ?ext. Як бачимо з рис. 1, відставання зростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін найнесприятливіше для експортерів продукції національного виробництва без імпортної складової (нижня крива). За реекспорту (? = ?ext) таке відставання менше впливає на рентабельність. Описана рівнянням (5) гіпербола в цьому випадку перетворюється на пряму М = (1 - р - ?ext / t), завжди розміщену вище від кривих, що описують інші варіанти. Проміжна крива відображає вплив відставання зростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін на рентабельність експорту при однакових частках зовнішніх і внутрішніх витрат (?int = ?ext = 0,5?) за ціною товару Т. Вказане співвідношення характерне для таких індустріальних країн ОЧЕС, як Україна, в експорті яких міститься велика частка вартості імпортних енергоносіїв та дорогих високотехнологічних комплектуючих виробів.
Зазначимо, що усі криві беруть початок з однієї точки на осі М з координатами а = 0; М = (1 - р) / t.
З рис. 1 бачимо, що для збереження рівня рентабельності при збільшенні М частку виробничих витрат у ціні експортного товару потрібно зменшити непропорційно значною мірою, що за короткий термін не може здійснити більшість експортерів, оскільки це потребує технологічного оновлення виробництва.
Рисунок 1
Вплив співвідношення темпів зміни рівня цін
і валютного курсу на рентабельність експорту
При зростанні внутрішніх цін, що випереджує зростання курсу іноземної валюти (М > 1), експорт із поверненням валюти в країну стає нерентабельним для всіх галузей з високою часткою виробничих витрат ? у ціні продукції, не забезпечуючи бажаного прибутку. Це змушує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності замість повернення валюти в країну вибирати варіант придбання за кордоном високоліквідних товарів з їх подальшим продажем на внутрішньому ринку.
Запишемо умову рентабельності експорту для варіанта перетворення всієї валютної виручки в імпортований товар Timp, куплений за світовою ціною Cimp дол./од. і потім проданий на внутрішньому ринку, де ціни змінились в ? разів. Очевидно, що TC = TimpCimp.
Частка витрат t у цьому варіанті подвоюється, оскільки оплачується рух товару Т у прямому і товару Timp у зворотному напрямках. Беручи до уваги, що в черговому циклі виробництва експортного товару Т номінальні витрати національної валюти на виплату внутрішніх витрат зміняться в ? разів, а на виплату складової імпорту - в ? разів, здійснивши перетворення, отримаємо:
? = ?int ? +?ext ? +2t ? + p ? (8).
Підставляючи у вираз (8) значення ? = ? / М з формули (2), отримаємо:
? = ?int ? + ?ext ? / M + 2t ? + p ? (9).
З виразу (9) максимально можливу частку прибутку визначають таким чином:
р = 1 - (?int + 2t) - ?ext / M (10).
З формули (10) випливає, що частку прибутку при реалізації експортної виручки шляхом купівлі товарів за кордоном з їх подальшим продажем на внутрішньому ринку визначають як за виробничими, транспортними та іншими витратами, так і за відмінностями у темпах інфляції та зміни курсу іноземної валюти. За відсутності складової імпорту у вартості експортного товару (?ext = 0; ? = ?int) частка прибутку в такому варіанті не залежить від темпів інфляції та зміни курсу валюти. Як ми зазначали раніше, у цьому випадку відбувається обмін одного товару на інший з подвоєними транспортними, митними, торговими й іншими витратами [7: 98-103].
Запропонований розв'язок доволі загальний, оскільки врахування складової імпорту у вартості товару дає змогу аналізувати всі можливі варіанти - від експорту продукції суто національного виробництва (?ext = 0; ? = ?int) до реекспорту (?int = 0; ? = ?ext).
Як випливає з формул (5), (6) і (7), зменшення розриву між темпами зростання курсу іноземної валюти та інфляції в країні здійснює на експорт стимулюючий вплив. Зниження частки витрат М (?int + t) в ціні товару підвищує його конкурентоспроможність на світовому ринку, що дуже важливо для орієнтованих на експорт галузей з високими ресурсними коефіцієнтами ?int.
При зменшенні коефіцієнта М (зростання курсу іноземної валюти випереджує інфляцію в країні) відбувається фактична девальвація національної валюти, за якої порівняно дорожчають імпортні товари. Скорочення імпорту за рахунок переходу до споживання товарів-замінників національного виробництва сприяє зменшенню дефіциту торгового балансу і зростанню реального ВВП. Змінюються і багато інших макро- та мікроекономічних показників. Логіку найважливіших взаємозв'язків можна подати у такому вигляді:
M Exp (Y ;L ) Inc S Inv (Y1 ;L1 ) Inc1 T Imp DTB ,
де Exp - експорт з країни; Imp - імпорт у країну; DTB - дефіцит торгового балансу; Y - реальний ВВП; L - рівень зайнятості населення; Inc - доходи населення; S - заощадження; Inv - інвестиції; T - податкові надходження у бюджет.
Зазначимо, що при М 1 відбувається непряме субсидування експорту за рахунок додаткових витрат імпортерів, змушених придбавати фактично подорожчавшу іноземну валюту. Проте такий спосіб державної підтримки
Loading...

 
 

Цікаве