WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст - Реферат

Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст - Реферат

гроші, литовські та польські динарії, пів грошові монети, срібні таляри, угорські золоті дукати. У 1769 р. Російський уряд почав випускати паперові гроші (асигнації). Вони поширились на українські землі, витіснили з обігу польсько-литовську монету. Відбулося об'єднання грошових систем Росії і України в єдину грошову систему. Із скасуванням в Україні в 1764р. Гетьманства фінансова система України була об'єднана з фінансовою системою Російської імперії. Так, тільки з Лівобережжя в царьку скарбницю в 1722 році надійшло 45,5 тис. Крб., в 1723 - 85,9 тис., а вже в 1724 - 241,3 тис. Крб..
3. Становище українських земель на початку XIX ст. було важким. І російські і австрійські володарі розглядали Україну, як колоніально сировинний придаток до промислового розвитку центральних районів своєї імперії. Промислова революція, яка відбувалася в цей період і країнах Західної Європи не могла не позначитись на розвиткові України. Характерною ознакою господарства першої половини XIX ст. була його раціоналізація, що свідчило про народження нової епохи - епохи індустріалізації. Започаткував епоху індустріалізації промисловий переворот - такий економічний процес, який передбачає заміну ручної праці працею машинною. Він пройшов в Україні в два етапи: перший відбувся у 20-40 роках XIX ст.. Під час цього етапу мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Почали використовуватися механічні робочі машини насамперед у харчовій галузі промисловості. В 20-х роках з'явилися перші парові ґуральні, що сприяло збільшенню виходу виходу горілки з одиниці сировини. Перший цукровий завод збудував польський поміщик граф І. Понятовський у 1824 році в с. Трощин Канівського повіту Київської губернії. В цукровиробництві почали використовуватися машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для сокодобування, парові котли для випарювання і згущення цукробурякового соку. Машини замінили працю робітників на текстильних мануфактурах (посад Клинці на Лівобережжі). В 1823 р. у маєтку графа Воронова ц містечку Малини на Черкащині майстри-кріпаки спорудили перший на Дніпрі пароплав "Бджілка". Місцевий майстер Вернигора встановив на ньому парову машину потужністю 6,5 кінських сил. В 1835 році тут діяла вже акціонерна пароплавна компанія у власності якої було потужних пароплавів. Перший завод з виробництва с/г техніки, парових котлів збудував у 1641 р. Український поміщик Кандиба, на 1861 рік таких заводів було біля 20.
Другий етап промислового перевороту відбувся після ліквідації кріпосного права - це 60-80 роки XIX ст.. Основне місце займало цукроваріння (частка України у всеросійському виробництві цукру досягло 90%), горілчана промисловість, борошномельне, олійне, текстильне виробництво, де ефективно запроваджувались парові машини та інше обладнання.
На півдні України почали виникати шахти і металургійні підприємства. У 1880-х роках у Донбасі налічувалося 197 вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн. пудів вугілля, що становило 43,1% від усього видобутого вугілля Росії. Найкраще в пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося спорудження першої залізниці від Балти до Одеси, яка згодом була продовжена до Києва. У 1870 р. після будівництва мосту через Дніпро, вся Україна з півночі на південь була сполучена залізницею. З1860 до 1890 рр. в Україні збудовано 1тис. км залізничної сітки. Це сприяло розвитку національного ринку, росту продуктивності праці, консолідації української нації. Таким чином після ліквідації кріпосного права в Україні прискорився економічний розвиток, завершився промисловий переворот. В Україні він мав свої особливості:
- перший етап його проходив і умовах панування кріпосницьких порядків, що гальмувало його здійснення ;
- почався переворот в харчовій промисловості, цукроварінні, ґуральництві;
- машинобудування мало яскраво виражений с/г спрямованість;
- залізничне будівництво було підпорядковане колонізаторським, військово-стратегічним міркуванням царського уряду Росії;
- основним промисловим паливом стало кам'яне вугілля.
4.Феодально-кріпосницька система гальмувала економічний розвиток українських земель, була малоефективною. Ліквідації кріпосного права вимагали аграрні відносини які свідчили про кризу кріпосництва. Найраніше ці процеси розпочалися в Східній Галичині, Закарпатті та Буковині, що входили до складу Австрійської імперії. В 1781-1782 рр. імператор Йосиф ІІ проголосив своїми патентами ряд змін в аграрній сфері краю, які передбачали:
- звільнення селян від особистої залежності від поміщиків;
- суд над селянами мав здійснювати не пан, а спеціально призначений державний чиновник;
- чітко визначався розмір панщини - до 30 днів на рік;
- заборонялося збільшення поміщицьких землеволодінь за рахунок "прирізки" селянських земель;
- сільським лихварям (євреям), які відмовлялися займатися сільським господарством заборонялося проживати на селі.
Але після смерті Йосифа ІІ його наступники звели реформи нанівець.
Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р.
в Австрії. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні. У тому числі і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. цей закон було поширено на Буковину. 22 квітня 1848 р. на Великдень було проголошено про його звільнення. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівля селянами горілки.
- Селяни ставали власниками землі ;
- пани з державної скарбниці одержали компенсацію за ліквідацію панщини;
- пани звільнилися від обов'язків опіки над селянами;
- держава звільнила поміщиків від окремих податків;
- за панами залишились сервітутні володіння (ліси, пасовища, луки)ю
Таким чином, скасування панщини було проведено з повним нехтуванням інтересів селянства. Крім грошового відшкодування за землю, селяни змушені були платити за користування сервітутами, що робило їх залежними у господарському відношенні від панів.
Російський цар Олександр ІІ вперше заявив про скасування кріпосного права у 1857 році, почали створюватися особливі губернаторські комітети для розроблення програми селянської реформи. Головний комітет при якому діяла Редакційна комісія, яка займалася зведенням усіх пропонованих проектів. Проект аграрної реформи прийнято було Держаною Радою Росії. На його підставі Редакційна комісія підготувала "Положення", яке цар Олександр ІІ підписав 19 лютого1861 року. Водночас був проголошений маніфест про скасування кріпацтва. Ці документи було обнародувано в Петербурзі і Москві 5березня, а в містах і селах України з 9 березня до 2 квітня. В результаті реформи селяни одержали особисту свободу але в економічному плані вона була здирницькою (як її охарактеризували передові люди того часу).
- реформа повністю зберегла поміщицькеземлеволодіння;
- селянські земельні наділи зменшились з 15% загальної площі землі селяни втратили 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто менше норми середнього прожиткового мінімуму;
- селянам поміщики виділяли гірші землі, а іноді й взагалі непридатні для хліборобства;
- селянський наділ роздрібнювався на декілька ділянок і різних
Loading...

 
 

Цікаве