WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни - Реферат

Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни - Реферат

замінений законом "про взаємну безпеку", прийнятим конгресом США 10 жовтня 1951 року, який передбачав одночасне надання країнамЗахідної Європи економічної і військової допомоги. Вже на початку 50-х років в країнах Західної Європи було досягнуто довоєнного рівня виробництва.
В післявоєнний період господарський розвиток країн Західної Європи суттєво відрізнявся. Англія і Франція постраждали менше ніж Німеччина і Японія, які виявилися повністю залежними від країн - переможниць. Вони втратили свої колонії, виплачували величезні репарації.
Німеччина. Швидкій відбудові в значній мірі зобов'язана грошово-ціновій реформі німецького уряду, яка зупинила інфляцію, сприяла ліквідації "чорного ринку". 30 вересня 1949 р. було завершено процес утворення ФРН. Вже в 1951 р. загальний обсяг виробництва був на третину вищим, ніж у 1936 році, а в 1956 році подвоївся. Середньомісячний приріст промислової продукції склав за 1950 - 1960 роки 9,6% проти 4% у США і 3% в Англії. Цьому сприяло:
- вдалося зберегти промисловий потенціал західної частини країни;
- репараційні платежі на користь США, Англії, Франції були меншими;
- було вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації 9 млн. німців із Східної Прусії;
- особливості менталітету німецького народу (висока працездатність, схильність до дисципліни, порядку);
- був збільшений робочий тиждень, а заробітна плата на 35% менша від довоєнної;
- надання 3,9 млрд. доларів США "стартової допомоги" згідно з планом Маршалла, надходження 32% коштів з федерального бюджету;
- заміна застарілого обладнання, оновлення виробництва, створення нових галузей економіки (нафтохімії, електроніки);
- великий попит на всі види промислової продукції, як виробничого призначення, так і на товари широкого вжитку;
- можливість у 50-х роках робити грошові заощадження, не маючи військових витрат.
Золотий запас ФРН на початку 60-х років перевищував запаси Англії, Франції та Скандинавських країн разом взятих.
Визнаним архітектором німецького "економічного дива" був Л.Ерхард, міністр економіки в уряді К.Аденауера. Він разом з групою економістів - неолібералів створив теорію "соціального ринкового господарства", в якій вдало поєдналась особиста ініціатива підприємців, вільна конкуренція з елементами державного регулювання:
- держава повинна підтримувати нормальне функціонування системи цін;
- забезпечити захист ринкової економіки від монополізму товаровиробників;
- для попередження циклічних криз їй необхідно використовувати важелі кредитної, валютної, податкової політики;
- втручання в господарську діяльність окремих підприємців з боку держави недопустима.
Ца теорія стала основою економічної політики західнонімецького уряду в наступні десятиліття.
Японія. Економічне диво в цій країні розпочалося в 1948 році, а до початку 1953 року вона досягла довоєнного економічного рівня. Протягом 1952 - 1963 рр. її ВНП майже потроївся і характеризувався щорічним приростом у 9%, обсяг виробництва товарів зріс у 5 разів, а споживання подвоїлося. До 70 років Японія утвердилася, як могутня промислова держава.
Що ж цьому сприяло?
- американською окупаційною владою було розпущено збройні сили, встановлено демократичні свободи, запроваджено загальне виборче право, сформовано парламент, уряд, прийнято конституцію;
- було введено антимонопольне законодавство, згідно з яким розпущено найбільші монопольні концерни;
- проведено американськими фінансовими радниками реформу податкової системи, були зменшені податки на підприємницьку діяльність;
- встановлювався твердий обмінний курс ієни;
- в 1946 - 1949 рр. була проведена земельна реформа, яка ліквідувала поміщицьке землеволодіння, держава викупила у поміщиків і продала селянам 80% всіх с/г угідь;
- американська допомога, стабілізаційна лінія Дж. Доджа, якому президент США Г.Трумен доручив очолити перетворення в Японії, сприяла нормалізації фінансів, оновленню обладнання, створенню нових виробництв;
- в березні 1952 року набрав чинності закон про сприяння раціоналізації виробництва, згідно з яким підприємства отримували державну допомогу, податкові та інші фінансові пільги за умови модернізації виробництва, оновлення устаткування;
- японці використовували зарубіжні досягнення, закуповуючи патенти і ліцензії на наукові відкриття, передові технології і вміло пристосовуючи їх до своїх умов, отримували величезні прибутки. У другій половині 50-х років масовим стало виробництво нейлону, транзисторних приймачів, у 60-70-х роках - аудіо стереосистем, відеокамер, відеомагнітофонів, у 80-х роках - комп'ютеризованих робіт, мікросхем на кремнієвих кристалах (чіпи);
- головним чинником зростання є наполеглива праця більше, ніж 120 мільйонного японського народу, його працелюбність, самовіддача, високий патріотизм;
- ефективною виявилась в Японії система пожиттєвого найму на роботу (патерналізм), за якою плата щорічно зростає і залежить від віку і стажу.
Японія імпортує сировину з держав, що розвиваються, за низькими цінами, а готову продукцію вивозить до США, Канади, Австралії, країн Європи.
3. Після другої світової війни світове господарство складалося з:
- економічно розвинених країн;
- держав соціалістичного табору;
- країн, що розвиваються, утворених після розпаду колоніальної системи.
Основними чинниками розвитку світового господарства були:
- розвиток науково-технічного прогресу;
- поглиблення всесвітнього поділу праці;
- інтернаціоналізація виробництва;
- сформувалась світова інфраструктура - комплекс галузей, які обслуговували світові економічні відносини (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій);
- розширилися і набули нового змісту всі форми міжнародних економічних відносин.
Економічно розвинені країни. До них належали США, Японія, країни Західної Європи, які склали три фінансово-промислові панівні центри. В ІІ половині ХХ ст. в них був здійснений поворот в інвестиційній сфері на користь масового споживання і соціальної інфраструктури.
Характерні особливості економічного розвитку:
- зростання у виробництві ролі НТП;
- запровадження механізації і автоматизації виробництва, нових технологій;
- звільнення значних людських ресурсів з матеріальної сфери виробництва і використання їх у сфері послуг;
- підвищення життєвого рівня населення;
- в промисловості вичерпування національних родовищ руд і вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення ефективності використання палива зумовили скорочення у ВВП частки добувних галузей. Випереджаючими темпами розвивалося виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промисловість. Друге місце в розвитку посідала електротехнічна галузь, провідна роль належала машинобудуванню. Виникли нові галузі: аерокосмічна,
Loading...

 
 

Цікаве