WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний аналіз інвестиційного проекту - Реферат

Економічний аналіз інвестиційного проекту - Реферат

на фактичних ринкових цінах при визначенні кінцевих величин. Порушеними можуть бути як природні, так і антропогенні системи. До природних систем відносять рибальство, сільське господарство та лісівництво. Наслідками для антропогенних систем є впливи на будівлі, матеріали й вироб-ництва у промисловому та побутовому секторах.
Стан довколишнього середовища і природних ресурсів розглядаються як фактори виробництва. Зміни цих факторів спричиняються до змін продуктивності і/або виробничих витрат, що можуть, у свою чергу, впливати на зміни цін та обсягів виробництва, які можна спостерігати і вимірювати. Саме подвійний характер цих методик робить їх привабливими: фізичні зміни загального обсягу виробництва легко помітити й виміряти, а використання ринкових цін дає змогу уникнути складних проблем оцінки, пов'язаних з позаринковими екологічними впливами.
Можливі дві ситуації:
1. Якщо збільшення (або зменшення) виробництва певного товару є недостатнім порівняно з загальним обсягом даного товару на ринку, а зміна факторів виробництва також незначна щодо обсягу ринку цих факторів, то можна припустити, що ціни на продукцію та фактори виробництва залишаться постійними. Таке припущення є найпростішим, бо воно не вимагає припущень щодо напряму й величини зміни цін. Це базове припущення для "малого проекту". Для деяких проектів такий підхід часткової рівноваги є реалістичним припущенням і неявно використовується в більшості викладених тут методик.
2. Проте іноді зміна обсягу випуску певного товару може позначитись як на його ціні, так і на факторах виробництва. У такому разі потрібна інформація про форму кривих попиту та пропозиції, а відтак - відповідне коригування.
До розгляду пропонуються три набори прийомів, у кожному з котрих використовуються ринкові ціни для оцінки зміни виробництва певних товарів та послуг. Перший набір має справу із зміною продуктивності й вартості продукції, другий - з втратою доходу, третій - з альтернативною вартістю різних дій.
Оцінка змін продуктивності є прямим продовженням традиційного аналізу вигід та витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюються з використанням ринкових цін вхідних і вихідних позицій (або, за наявності викривлень, правильно скоригованих ринкових цін). Одержані грошові величини, у свою чергу, вводять у фінансовий аналіз проекту. Цей підхід безпосередньо заснований на неокласичній економіці добробуту та її визначенні загального добробуту. Вигоди й витрати від виконуваної дії приймаються до уваги незалежно від того, де вони відбуваються, у проекті чи поза ним.
Для використання цього прийому необхідно:
1) ідентифікувати вплив проекту на продуктивність як у самому проекті, так і поза ним. Наслідки в самому проекті звичайно є бажаними результатами проекту і, як такі, включаються в будь-який аналіз проекту. Наслідки поза проектом, як позитивні, так і негативні, тривалий час вважалися зовнішніми екологічними і/або економічними факторами і часто-густо ігнорувалися;
2) відстежувати і вимірювати наслідки для продуктивності "з проектом" і "без проекту". Навіть розглядаючи альтернативні проекти, слід зберігати варіант "без проекту". Причина проста:
ми повинні мати можливість охарактеризувати зміни у зв'язку з проектом порівняно з існуючим становищем. Так, проект сільськогосподарського розвитку на височині призводить до ерозії грунту та шкоди вниз за течією для рисових полів з іригацією. Екологічна "вартість" проекту - це не повна шкода, завдана розташованим нижче полям, а лише додатковий негативний ефект відкладень у зв'язку з проектом. Аналіз "з проектом" і "без проекту" дає змогу виявити додаткову ерозію, заподіяну проектом;
3) зробити передбачення щодо графіка у часі змін продуктивності, "правильних" застосовних цін і будь-яких очікуваних змін відносних цін у часі.
За приклад може слугувати такий підхід, коли зміни виробництва кормових трав та інших кормів у результаті проекту збереження грунтів оцінюються, виходячи з вартості молока й гною, що їх виробляє велика рогата худоба. Проекти також мають екологічні наслідки, які можна оцінити, застосовуючи цей підхід. Ці проекти відносяться до сільського господарства, лісівництва, рибальства та інших галузей.
Існує безліч подібних прийомів, і всі вони мають спільну рису - проект, спрямований на одну конкретну мету, спричиняє незумисні шкідливі наслідки для іншої продукуючої системи. Величину цих незумисних "витрат" можна оцінити за допомогою простого підходу, заснованого на зміні продуктивності.
Підхід, заснований на оцінці втрати доходу, подібний до підходу з погляду зміни продуктивності. У цьому випадку продуктивність людей використовується як міра екологічних наслідків шляхом дослідження або втрати їх доходів, або медичних витрат унаслідок екологічної шкоди, або одержання вигід від запобігання негативним екологічним наслідкам. Ця методика, яку називають також методикою "людського капіталу" або "недоодержаного заробітку", пов'язана з великою етичною проблемою оцінки людського життя. Ми воліємо уникати грошової оцінки життя людини як такого, а також психологічних витрат в разі хвороби чи смерті. Проте величину втраченого доходу й медичних витрат унаслідок зміни якості довколишнього середовища можна оцінити.
У своїй найпростішій формі цей підхід досліджує потік втрат доходу і витрат на охорону здоров'я в результаті негативних екологічних наслідків (скажімо, забруднення води й повітря або підвищеного шуму). Більшість погодиться, що головні "витрати" на триденний грип визначити досить легко. Це недоодержана заробітна плата, медичні витрати. Коли ж хвороба триває тижні, місяці або роки, а то й спричиняється до смерті, оцінити втрати значно важче.
Загалом, простіше оцінити екологічний ефект з використанням методики втрати доходу, коли хвороба порівняно нетривала, дискретна і не має довгострокових негативних наслідків. З хронічною захворюваністю справи стоять складніше. Деякі проекти можуть з цілковитою на те підставою використовувати цей підхід. Візьмемо за приклад проект системи міського водопостачання, який знижує число розладів шлунка. Причинно-наслідко-вий зв'язок забрудненої води і розладу шлунка легко простежується, а саме захворювання звичайно не загрожує життю.
Нижче наведено деякі загальні рекомендації щодо вибору проектів, де може застосовуватися методика втраченого доходу:
1) можна виявити прямий причинно-наслідковий зв'язок. Етіологія захворювання повинна легко встановлюватися;
2) захворювання має бути нетривалим, не загрозливим для життя і без значних довгострокових наслідків;
3) має бути відома точна економічна величина доходу і витрат на охорону здоров'я.Проблеми виникають за наявності безробітних та фермерів, які працюють на власне споживання.
Деякі види пов'язаних з екологією захворювань досить важко піддаються оцінці. Тому треба обережно використовувати методику втраченого доходу щодо проектів, в яких:
1) етіологію напевне не з'ясовано (приміром, смертність, рівень викидів окисів сірки);
2) велика кількість джерел забруднення утруднює з'ясування причинно-наслідкових зв'язків. Як приклад часто називають якість повітря та води. Скажімо,
Loading...

 
 

Цікаве