WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Управління інвестиційним процесом - Лекція

Управління інвестиційним процесом - Лекція

Тема. Управління інвестиційним процесом
Вид заняття: лекція
Мета заняття: навчити студентів що являє собою макроекномічне регулювання інвестиційного процесу, а також індикативне планування інвестиційної діяльності. Що представляє собою бізнес-план і з яких розділів він складається.
Міжпредметні зв'язки: "Інвестиційне право", "Економіка підприємств".
Виховна мета: виховати самостейно мислячу особистість.
Література: 1. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність. - К., 1998р.
2. Омельченко А.В. Інвестиційне право. - К., АТІКА, 1999р.
3. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: "Лібра", 1998р.
?
План
1. Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів.
2. Індикативне планування інвестицій.
3. Бізнес-план, його розділи і показники.
1. Регулювання інвестиційного процесу в державі з ринковою економікою здійснюється:
- через державну інвестиційну політику, яка визначає та підтримує пріоритетні напрямки розвитку економіки;
- через індикативне планування певних показників та встановлення нормативів регулювання інвестиційного процесу;
- шляхом забезпечення належного функціонування договірно-правової системи;
- через порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт.
За умов України активізація інвестиційного процесу як передумова виходу із кризи неможлива без державної підтримки.
Теоретично існує два крайніх підходи стосовно державного втручання в інвестиційний процес. В першому випадку держава через виконавчі органи влади бере на себе якомога більше функцій управління: забезпечує проектно-кошторисною документацією, матеріально-технічними ресурсами та обладнанням, фінансує проект та розподіляє прибутки від інвестицій та ін. В умовах України це привабливо для державного сектора економіки.
Для інших суб'єктів інвестування держава повинна надати максимальну свободу (волю) і впливати на інвестиційний процес через податкову, амортизаційну, кредитну політику, систему пільг та санкцій.
Таким чином, ключовим питанням є визначення частки бюджетного фінансування в загальному обсязі інвестицій.
Сьогодні це, звичайно, повинна бути невелика частка, за рахунок якої інвестуються лише вкрай необхідні проекти (соціальні програми).
2. Розробка перспективної структури інвестицій за формами власності - дуже важливий напрямок регулювання інвестиційного процесу. При цьому слід зважати на те, що майже завжди бюджетні кошти не є відособленим джерелом фінансування. В західних країнах інвестиційна політика передбачає корпоративну участь держави у спільному інвестуванні проектів, впровадження державних позик для реалізації великих проектів, датування перспективних науковомістких проектів та ін.
У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладки майбутнього економіки країни. Що більші обсяги інвестицій сьогодні, то більшими будуть обсяги валового внутрішнього продукту країни завтра.
Обсяг фізичного зношення основних фондів за рік визначається розміром нарахованих за рік амортизаційних відрахувань. Зношені основні фонди мають змінюватися новими, що створюються за рахунок прямих інвестицій (капітальних вкладень). Якщо обсяг інвестицій за рік з усіх суб'єктів інвестиційної діяльності дорівнює загальному фонду амортизацій на всіх підприємствах країни, то відбувається процес простого відтворення, тобто обсяг відновлення дорівнює тільки фізичному зношенню, фондів. Якщо обсяг інвестицій більший від амортизаційного фонду, то це розширення відтворення, що є бажаною пропорцією і для країни в цілому, і для конкретного підприємства. Цілком негативним явищем є процес згортання економіки, коли інвестиції не покривають навіть обсягів нарахованої амортизації.
За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відповідають органи державної влади країни. У розпорядженні держави - важелі як спрямовані дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.
Грошово-кредитна державна політика впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг та роботу банківської системи, яка, по суті, репродукує зростання коштів в економічній системі.
Процес управління інвестиційною діяльністю підприємства має кілька типових функцій, що можна означити метою реалізації обраної стратегії. Інвестиційна стратегія завжди пов'язана з поточним станом підприємства, його діючою технічною, технологічною та фінансовою базою, існуючою фінансово-господарською діяльністю.
Найбільш суттєвим фактором інвестиційної діяльності є наявність фінансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних планів і водночас головне обмеження. Конкретна структура обраної інвестиційного портфеля, тобто спеціально підібраного набору конкретних інвестиційних проектів, що прийняті до реалізації. На стадії реалізації кожного проекту поняття інвестиційного портфеля визначає структуру інвестицій. Формування інвестиційного портфеля - завдання багатокритеріальне, що повинне вирішуватися для майбутнього періоду, і базуватися на прогнозах.
2. Ринкова система господарювання потребує відповідних систем передбачення розвитку економіки держави. Тому на зміну жорсткому директивному плануванню, за якого затверджений владою план набуває сили закону, приходить індикативне планування. Взагалі планування або програмування незалежно від державного устрою вважалося головним засобом управління економікою держави. Відмінні ознаки індикативного планування:
- рекомендаційний характер показників (індикаторів) плану;
- індикатори або орієнтири, які
Loading...

 
 

Цікаве