WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Суть і структура світового господарства. Суть і форми монополій (шпаргалки) - Реферат

Суть і структура світового господарства. Суть і форми монополій (шпаргалки) - Реферат


СУТЬ І СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА.
Світове господарство - являє собою сукупність соціальних економік і особливої сфери суспільно-виробничих зв'язків, що виходять територіальні межі окремих країн міжнародних, економічних відносин. В сучасних умовах економічна замкнутість нац. господарства не лише не раціонально, бо позбавляє економіку відособленої країни переваг, що випливають з міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації, а й практично неможлива. Таким чином поняття с/г не можна зводити до простої суми нац. економік не меншою мірою його суть визначається зв'язком між нац. госп. , який забезпечує їхню реальну єдність на основі міжнародного поділу праці науково-технічної виробничої кооперації. В міжнародній торгівлі валютних і кредитних відносин, тобто міжнародними ек. відносинами.
Міжнародні економічні відносини - являють собою систему госп. відносин між різними країнами світу. Елементами цієї системи є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво; вивіз капіталу і міжнародний кредит; світова торгівля; міграція робочої сили; міжнародні валютні відносини. Особливості розвитку сучасного господарства є:
1 Прагнення до цілісності, єдності світового господарства.
2 Вплив НТР на процес утворення єдиного світового господарства, оскільки завдяки впливу розширюються можливості міжнародного транспорту. Створюються єдині телекомунікаційні системи і широке застосування комп'ютерної техніки.
3. Поглиблення міжнародного поділу праці, міжнародної спеціалізації і кооперації.
4. Відбуваються створення великої кількості міжнародних економічних організацій.
СУТЬ І ФОРМИ МОНОПОЛІЙ.
Монополія - це окремі крупні п-ва, об'єднання п-ств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки.
Форми монополій:
1. Картель - це об'єднання п-в однієї галузі виробництва, які зберігають за собою виробничу і комерційну самостійність, а домовлюються про ринки збуту і ціну.
2. Синдикат - це невелике за обсягом об'єднанім однієї галузі, де учасники зберігають виробничу діяльність, але втрачають самостійну діяльність.
3. Трест - це об'єднання п-в однієї галузі або кількох галузей, при якому учасники втрачають і виробничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, управління і фінанси.
4. Концерн - це багатогалузеве об'єднання 10, а то й 100 п-в різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі. Де все повністю об'єднано, а головна фірма здійснює контроль за всіма ними (над іншими учасниками об'єднання).
5. Конгломерат - це монополістичне об'єднання, які утворилися шляхом поглинання прибуткових різногалузевих п-в, що не мали виробничої та технічної єдності.
СУТЬ РИНКУ ПРАЦІ І ЦІНА ПРАЦІ. ПОПИТ І ПРОПЗИЦІЯ
Ринок праці - це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємцями і біржами праці (державними, приватними) з приводу організації використання і купівлі-продажу робочої сили, тобто це посередник між роботодавцем та найманими працівниками. Продавцями на ринку праці виступають особи, які досягли працездатного віку, випускники шкіл, технікумів, особи, що міняють роботу. Покупцями виступають п-ва, установи, які утворилися чи розширюються.
Суб'єктами ринку робочої сили є : найманий працівник, роботодавець, а також посередники.
Принципи функціонування ринку праці: 1. Кожен індивід має право і можливість вільно продавати свою робочу силу на засадах трудовою найму за власним вибором, за ціною на основі контракту між робітником і наймачем. 2. Роботодавець сам вирішує скільки
і яких робітників йому наймати. 3. Робочі місця створюються і регулюються державою. Складовими елементами ринку праці є працездатне і зайняте населення. Працездатне населення - це особи, які за віком і станом здоров'я можуть працювати у різних сферах народного/г.
Зайняте населення - це частина працездатного населення, яка безпосередньо працює і одержує дохід. Елементами ринку праці є попит на працю, пропозиція праці, ціна. Попит залежить від потреб роботодавців, від якості праці, від попиту на продукцію фірм. Із збільшенням ціни праці зменшується потреба роботодавців у найманих працівниках. Пропозиція праці формується особами, які бажають працевлаштуватися. Пропозиція праці залежить від: рівня з/п, величини податків, авторитету профспілок, культури і релігії. Пропозиція показує, що із збільшенням ціни на працю зростає кількість бажаючих працевлаштуватися.
ОСНОВНІ І ОБОРОТНІ ФОНДИ. ФІЗИЧНИЙ ЗНОС.
До складу фондів підприємства входять основні та оборотні фонди обігу, резервні й страхові фонди. А також інші матеріальні цінності й фінансові ресурси. Основні фонди - це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворення амортизаційного ФОНДУ. Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавання обладнання, силові та робочі машини, транспортні засоби). Вони поділяються на активну частину - силові та робочі машини, устаткування, прилади і пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес. Невиробничі основні фонди - це засоби праці, які не беруть участі у виробничому процесі, а задовільняють побутові і культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я. ) .
Оборотні фонди - це предмети праці, які використовуються у виробництві. Вони являють собою частину продуктивних фондів, які використовуються у кожному циклі виробництва і їхня вартість повністю переноситься на виготовлення продукт. О. Ф. Складають 3 групи: виробничі запаси; незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу виробництва. Щоб забезпечити своєчасне й повне оновленім основних вир. фондів запроваджуються норми амортизації, що враховують фіз. і моральний знос. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зносу їх на вироблений продукт і використання цієї вартості для наступною відтворення засобів праці. Перенесена вартість являє собою частину с/в продукції, яка після реалізації надходить п-ству у вигляді частини виручки, що зараховується на амортизаційний фонд - це фонд грошових ресурсів, що утв. за рах. аморт. відрахувань і призначається для повного відновлення о. ф. Фізичний знос - це матеріальне зношування машин, обладнання; ЕОМ, будівель і споруд в рез. поступової втрати окремими елементами своїх техніко-виробничих властивостей, своєї споживчої вартості. Моральний знос - це втрата засобами праці частини вартостічерез конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зносу
Loading...

 
 

Цікаве