WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Структурна перебудова економіки України, як умова економічної кризи - Курсова робота

Структурна перебудова економіки України, як умова економічної кризи - Курсова робота

отрутохімікатів, а також матеріалів для пакування і зберігання сільськогосподарської продукції. Крім того, аграрний ринок зіткнувся з дуже обмеженою платоспроможністю сільських товаровиробників. Внаслідок цінових диспропорцій у 1995р. вони майже не мали фінансових можливостей для придбання вкрай необхідних виробничих ресурсів.
Інакше кажучи промисловий блок -1блок АПК і в кількісному і якісному відношеннях відстає від записів і потреб сільськогосподарьких товаровиробників, а з другого боку, - сільськогосподарські товаровиробники втратили необхідний рівень доходності та нагромаджень основних і оборотніх фондів. У свою чергу, 3блок АПК (переробна промисловість), хоча й займає в його загальному виробництві близько 45%, теж, як зазначалось, опинився в гостро кризовому стані. У високорозвинутих країнах питома вага цьго блоку в агропромисловій сфері становить 70-80%, тобто є набагато вищою, ніж у нас. Тому уряду належить спрямувати агропромислову політику на структурне і якісне оновлення всієї виробничої структури, і в тому числі - на випереджаючий розвиток переробної промисловості на базі сучасних технологій безвідхіідності та глибокої переробки цінної технологічної сировини.
За даними Мінстату України, в минулому році галузі, що безпечуть АПК засобами виробництва, скоротили обсяг їх випуску на 23,7% (у тому числі тракторне і сільськогосподарське машинобудування - на 38,7% підприємства по виготовленню технологічного обладнання для торгівлі та громадського харчування - на 35,5%, хімічні підприємства по виробництву мінеральних добрив і засобів захисту рослин -на 11,1%). Одночасно продовжує скорочуватися і промислова переробка сільськогосподарської сировини: в легкій промисловості -на 35,4% і в харчовій - на 13,8% (в тому числі в м"ясопереробці - на 35,6%). М"ясний ринок України наповнюється імпортом різноманітних м"ясопродуктів.
Не можна обминути увагою і стан українського ринку щодо багатьох товарів широкого побутового призначення. Під тиском імпорту наша країна втрачає розвиток власного виробництва сучасної телерадіоапаратури, холодильників, пилососів і багатьох інших видів побутової техніки. Я не кажу вже про легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, які за своїми якісними параметрами завжди відставали від зарубіжних. Сьогодній вітчизняний випуск цих товарів (і навіть велисопедів) зводиться нанівець. Те саме стосується конче потрібних людям сантехнічного обладнання, керамічних виробів, шпалер, різгих видів покриттів та інших товарів для впорядкування житла. Як слід не налагоджено навіть випуск кухонного посуду.
Наша країна, що має досить великий промисловий потенціал стає залежною від імпорту багатьох товарів,які забезпечують життєздатність людини. Ці товари можуть і повинні дешевше і краще вироблятися вітчизняними товаровиробниками. Тим часом за даними Мінстату України, обсяг виробництва товарів народного споживання і в 1995р. скоротився на 19,1%. Зростання обсягів і питомої ваги у внутрішньому товарообороті імпорту одягу, білизни, взуття, продуктів харчування, ліків, технічних засобів, технологій, інформаційно-обчислюваних систем, різноманітних побутових товарів тощо є наочним свідченням глибокої економічної кризи у вирішальних галузях національного товаровиробництва. І таке явище аж ніяк не можна вважати нормальним. Давно відомо країни з переваженням експорту сировини і матеріалів та імпорту готових виробів належать до категорії залежних і слаборозвинутих.
Державна економічна політика ринкового реформування не може ігнорувати цей вірогідний факт. Перш за все, вона має бути зорієнтована на розвиток високотехнологічних виробництв конкурентноспроможних товарів на власній території, а не на забезпечення соціальних і технологічних потреб за рахунок дорожчого і руйнівного для національної економіки імпорту готових товарів і послуг. Високоорганізовані виробничо-торговельні системи сучасного рівня обходяться значно дешеввше і є вигіднішим для держави та споживачів.
Безумовно Україна має реальні можливості щодо вибору перспективних варіантів ефективного розвитку різних подібних систем, здатних виробляти високоякісні товари не тільки під задоволення масового ринкового попиту населення, але й під індивідуальні та серійні замовлення у сферах судно-, літако- і ракетобудування, електротехнічної та хімічної промисловості, виробництво будівельних матеріалів, виготовлення коштовностей тощою . Треба лише активно діяти в цьому напрямі як підприємницьким, так і урядовим структурам і не чекати, коли за них це зробить невидима рука.
?
3. Тенденції та зміни в аграрній структурі
Структура сільськогосподарського виробництва є більш стабільною ніж промисловість (див. табл. 3.1). Проте, як і раніше, вона залишається незбалансованою. Питома вага в ній рослинницької продукції навіть дещо підвищується, але ж спад виробництва кормових культур і незбалансованість кормів за білком поставили під зарозу розвиток тваринництва: його частка в загальній структурі сільськогосподарського виробництва має тенденцію до зниження, а особливо - в його продуктивності, товарності й доходності. Кількісні та якісні параметри економічної оціни тваринницьких галузей пішли на спад.
Таблиця 3.1
Структура сільськогосподарського виробництва за вартістю виробленої продукції
Продукція сільського господарства
1990р.
1991р.
1992р.
1993р.
1994р.
Продукція сільського господарства (в цілому) 100 100 100 100 100
у тому числі:
продукція рослинництва
44,8
42,8
47,4
52,2
47,9
зернові 12,1 10,8 11,6 13,4 12,3
технічні культури 7,5 7,3 6,7 6,8 6,5
картопля, овочі та баштанні 11,1 11,5 14,8 16,0 15,5
плодово-ягідні та виноград 4,4 3,3 4,5 5,4 3,2
кормові культури 8,6 9,0 8,2 8,5 7,7
інші види рослинницької продукції 1,1 0,9 1,6 2,1 2,7
продукція тваринництва 55,2 57,2 52,6 47,8 52,1
вирощування худоби і птиці 29,8 30,2 27,2 24,0 24,9
У структурі хрчування українського населення значно зменшується частка м"яса, м"ясопродуктів, молока, риби, яєць і рибопродуктів. У 1994р. у середньому на душу населення їх споживання скоротилося (проти рівня 1990р.) відповідно на 36,8%; 31,4%; 37,2%; 80%. Як свідчать розрахунки, на найближчі 2 - 3 роки немає вагомих підстав очікувати досягення за рахунок власного виробництва.. За рівнем роздрібних цін тварнницькі продукти перетворилися на недоступні для переважної більшості людей, і в тому числі - для тих хтомає середні, а частково й вищі від середніх душові доходи.
Потребує зміни структура зернових у напрямі випереджаючого приросту виробництва фуражного зерна, розвитку високопродуктивних культурних пасовищ і сіножатей. На особливу увагу заслуговують інтенсивний розвиток садівництва, ягідництва і виноградництва, що традиційно залишилися і продовжують залишатися " в загоні ", хоча без фруктів, ягід і винограду не можуть бути забезпечені раціональні обсяги й структури харчування і в тому числі - дитячого. Слід підкркслити, що кожна природно- кліматична зона, кожний регіон країни повинні мати аграрні структури, властиві їх умовам .
Споживчий ринок своєю платоспроможністю має підштовхувати сілбськогосподарське
Loading...

 
 

Цікаве