WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Структура та інфрастуктура рикової економіки, а також проблеми її становлення на Україні - Курсова робота

Структура та інфрастуктура рикової економіки, а також проблеми її становлення на Україні - Курсова робота

надійність
контрагента угоди. Співзасновни-ки біржі застраховані від небажаного коливання цін, користуються
пільговим кредитуванням для здійснення вже укладених угод.
Під впливом часу та економічної конкуренції серед товарних бірж виробилася чітка
спеціалізація: щодо кольорових металів - Лондонська, Нью-Йоркська; натурального каучуку - Нью-
Йорксь-ка, Лондонська, Амстердамська, Сингапурська, Куала-Лампурська;
зерна - Вінніпезька, Чиказька, Лондонська, Ліверпульська, Рот-тердамська, Антверпенська,
Міланська; цукру - Лондонська, Гамбурзька.
Фондова біржа - це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається
купівля-продаж цінних паперів. На ній продають та купують акції, облігації акціонерних компаній та
облігації державних позик. Як найважливіший елемент розвинутої ринкової економіки, ринку капіталів
фондова біржа створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спрямування на довго-
строкові інвестиції, фінансування перспективних програм.
Фондові біржі мають організаційно-правову форму приватних акціонерних товариств (у СІПА,
Великобританії, Японії) або державних інститутів (у Німеччині, Франції). На сучасних фондових біржах
(Нью-Йоркській, Лондонській, Токійській, Паризькій, франкфуртській, Базельській, Міланській,
Сингапурській, Тайванській) діють цивілізовані правила та принципи, які зумовлюють певні гарантії
страховим компаніям, окремим акціонерам.
Розпродаж акцій - це вільний маневр бірж, диверсифікація фінансових надходжень і
можливість нагромаджувати значний обсяг інвестицій.
Акція - це цінний папір, який засвідчує внесок певної частки в капітал акціонерного товариства.
Вона дає право на отримання частини прибутку в формі дивіденда.
Фондова біржа у формі акціонерного товариства являє собою об'єднання капіталів, створене
шляхом випуску акцій, які є документом "на пред'явника", котируються і можуть вільно переходити від
одйієї особи до іншої.
Акціонерне товариство утворюється на основі статуту, розробленого її засновниками й
узаконеного державними правовими актами. Статутом передбачено максимальну суму (статутний
капітал), на яку можуть випускатися акції, та їх номінальну вартість.
Акціонерні товариства - біржі виконують роль барометра економічного життя. Біржові операції
мають на меті не тільки індивідуальне збагачення власників акцій (йдеться про власників контрольного
пакета), а й утвердження цього як структурного різновиду ринку. При жорсткій конкуренції між
фондовими біржами власники акцій виявляються "приреченими" на спільність економічної долі.
Для створення фондової біржі необхідні щонайменше три суб'єкти: той, хто випускає цінні
папери; хто їх купує; хто об'єднує продавця і покупця акцій (брокерська фірма).
Щоб бути членом біржі, треба засвідчити свою дієздатність. Так, вартість місця на Нью-
Йоркській біржі у різні роки була такою, тис. дол.: у 1827 р. - 0,1; 1901 р. - 80; 1929 р. - 625; 1942 р.
_17-
' 1987р. -1100; 1988р. -665.
Незважаючи на те, що нині в США діють 16 фондових бірж, Нью-Йоркська тримає першість не
тільки в Сполучених Штатах (3/4 операцій з акціями), а й у світі. Саме на цій біржі котируються цінні
папери 1600 найавторитетніших компаній.
Компанії, які бажають продавати свої цінні папери через біржу, повинні:
отримувати річний доход не менше 2,5 млн дол. (у тому числі не менше 2 млн за кожний з двох
останніх років) або сумарний доход за три останні роки більше 6,5 млн дол. (при прибутковості за всі
роки);
володіти реальними активами щонайменше на 18 млн дол.;
мати не менше 2000 акціонерів (як мінімум по 100 акцій у кожного).
У дореволюційній Росії, в тому числі й на території України, щоб вступити у біржове товариство
(корпорацію членів біржі), необхідно було пройти через процедуру виборів. Члени товариства спла-
чували вступний внесок (на Калашниковській біржі, наприклад, він становив 300 крб. для купців, 1100
крб. для промисловців) і щорічно вносили в касу біржі певну суму. Центром торгівлі закордонними
векселями, валютою, цінними паперами була Санкт-Петербурзька біржа; а лідером у сфері обігу з
державними позиками - Московська біржа.
За своїми статутами російські біржі були закладами відкритого типу. Відвідати біржу з метою
укладення угоди не заборонялося нікому, проте категорично заборонялося навіть входити до біржі
особам, колись засудженим за економічні та інші проступки, боржникам, банкрутам і тим, чиї справи
були передані в кредиторське управління. Ті, хто бажав взяти участь у біржовій торгівлі, повинні були
мати право вести торгівлю та дотримуватися Положення про державний промисловий податок.
У суверенній Україні формується система бірж. Вже діють такі біржі, як фондові, аграрні,
міжбанківська валютна. Має місце тенденція розвитку від універсальних товарних бірж до
спеціалізованих.
Купівля-продаж цінних паперів, облігацій, акцій на фондовій біржі здійснюється через
відпрацьований тривалою практикою механізм. Залежно від попиту й пропозиції на них встановлюється
біржовий курс. Бюлетені зареєстрованих біржових курсів (котирувань) публікуються в пресі.
Наприклад, газета "Уолл-стріт джорнел" містить спеціальний розділ "С" під назвою "Гроші та
інвестиції".
Біржовий курс цінних паперів визначається: прибутковістю фірми та доходами, що
передбачаються; розмірами банківського відсотка (позикового відсотка), а також ціною на золото,
окремі товари й нерухомість, які є альтернативою залучення тимчасово вільних коштів; варіантами
ліквідності, тобто можливістю перетворити придбані цінні папери в гроші;політичним становищем у
найважливіших регіонах світу; тіньовими операціями, таємними домовленостями, які іноді укладаються
з метою отримання спекулятивного прибутку від різниці між біржовими курсами.
Незважаючи на те, що іноді має місце суттєвий відрив біржових курсів цінних паперів від
представленої ними реальної вартості, в кінцевому рахунку вони відображають реальну ситуацію в еко-
номіці країни чи регіону.
Найбільш узагальнюючим показником динаміки курсу цінних паперів є індекс Доу-Джонса У
1884 р. Ч. Доу за допомогою винайденого ним індексу розрахував серію курсів акцій двох промислових
фірм та дев'яти залізничних компаній США. Пізніше разом із своїм партнером Е. Джонсом він почав
регулярно публікувати цей індекс у газеті "Уолл-стріт джорнел". В 1928 р. індекс був модернізований.
Нині індекс Доу-Джонса враховується по ЗО великих промислових компаніях, 20 транспортних
компаніях і 15 фірмах паливно-енергетичної та комунальної інфраструктури.
Індекс Доу-Джонса є показником "здоров'я" економіки не тільки США, а й значної частини світу
у зв'язку з діяльністю численних транснаціональних корпорацій.
До середини 20-х років індекс Доу-Джонса перевищував (нечасто) 100. Потім він пішов угору. В
середині 1929 р. він уже позначався цифрою 469,5. Однак велика депресія призвела до біржового краху:
в жовтні 1929 р. індекс знизився до 230,1. Ще на початку 50-х років він дорівнював

 
 

Цікаве

Загрузка...