WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Структура та інфрастуктура рикової економіки, а також проблеми її становлення на Україні - Курсова робота

Структура та інфрастуктура рикової економіки, а також проблеми її становлення на Україні - Курсова робота

освіту.
Найрозвиненішою країною світу з 160 було визнано Канаду. Швейцарія - на четвертому місці. Як
бачимо, велика частка державного сектора економічній ефективності не завадить.
Виходячи з того, що ефективність ринкової економіки не залежить від частки приватної
власності, можна зробити висновок:
будувати економіку, в якій домінував би дрібний приватний сектор, Україні недоцільно, оскільки
у нас переважає державна власність.
Специфікою економіки України є і те, що в ній переважного розвитку набули промисловість
(особливо важка) і сільське господарство. Тут виробляється понад 80 відсотків суспільного продукту.
Ураховуючи те, що Україна має могутній індустріальний і науково-технічний потенціал,
підготовлені кадри, нам недоцільно обирати модель ринкової економіки, в якій переважає дрібна при-
ватна власність і економіка регулюється виключно ринковими законами. Цей шлях був би не прогресом,
а регресом і вів би до часів Адама Сміта та відповідних методів економічного життя, де все вирішувало
вільне ціноутворення.
Модним є так званий лібералізований підхід, сутність якого полягає в тому, що якщо не заважати
економіці розвиватися самій по собі за притаманними їй принципами, то Україна скоро ввійде у
світовий ринок.
Поширене гасло "повну свободу переміщенню капіталів, товарів, людей" - не тільки
популістське, а й некоректне. Хто може сьогодні назвати таку країну, де воно було втілене в життя?
Кожна країна, вступаючи в економічні стосунки з іншими країнами прагне якомога повніше реалізувати
свої інтереси. Саме тому вона вводить квоти, ліцензії, митні бар'єри щодо іноземних товаровиробників.
Відповідна політика проводиться по відношенню до міграції робочої сили. Адже кожному зрозуміло,
якщо дешева робоча сила рине в країну без всіляких обмежень, то це, з одного боку, зменшить
купівельну спроможність національного ринку країни оскільки знизиться платоспроможність зайнятих
у галузях, кудц увіллється ця робоча сила, а з іншого - призведе до соціальних загострень у країні,
через те що зменшиться заробітна плата, частина працівників взагалі перейде в розряд безробітних.
Допускаючи іноземний капітал в економіку, треба також регулювати ці процеси, адже це може
призвести до втрат в певних галузях виробництва, подальшого спотворення економіки, яка пе-
ретвориться на технологічний придаток розвинених країн, де відбуваються екологічно шкідливі або
безперспективні процеси.
Досвід перехідного періоду постсоціалістинних країн, у тому числі України, свідчить: шлях до
ринку в стихійному режимі , самопливом - не тільки не ефективний, а й призводить до надзвичайно
великих втрат у всіх сферах життя, відкидає суспільство назад на десятки років.
Орієнтиром при переході до ринкової економіки для України мають бути сучасні розвинені
країни, для яких характерні змішана економіка, що грунтується на різних формах власності, домі-
нуючою при цьому є корпоративна власність, взаємодія конкуренції та регулювання з боку держави,
високий соціальний захист населення, соціальна орієнтація економічного розвитку.
При цьому слід ураховувати, щоринок не можна побудувати, скажімо, за шведським,
американським або ще якимось зразком, як до цього дехто закликає. Він-невід'ємний елемент
економіки, її розвитку, особливостей. Тому і ринкові відносини різні у Японії, Італії, Бразилії, Алжирі.
Характерними рисами сучасного розвиненого ринку є висока організованість, інтелектуальне кадрове
забезпечення його інститутів, науково обгрунтовані правові засади.
Побудова такого ринку зайняла значний час і при цьому відбувалася на добре розвинених
товарно-грошових відносинах. Сучасні розвинені країни на це витратили весь повоєнний період (3- 4
десятиліття); Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур- приблизно два десятиліття. При цьому
ринок "маленьких азіатських драконів", як називають ці країни, хоч і є розвиненим, відрізняється від
ринку європейських країн і американського. Він, як вважають спеціалісти, не є моделлю відкритої
ринкової економіки.
Україна не повинна нікого копіювати, повторювати, а має будувати таку модель ринкової
економіки, яка найбільше відповідає особливостям нашого розвитку, структурі економіки, географічно-
му положенню, менталітету народу. Для нас найбільш прийнятною е модель соціально-орієнтованого
ринку, який у кінцевому підсумку підпорядковуватиме діяльність своїх функціональних структур
задоволенню матеріальних і духовних потреб людини. Така стратегія має грунтуватися на чітко
визначених пріоритетах економічного розвитку, які сприяли б досягненню зазначених цілей.
Важливо обрати правильний шлях переходу до ринку. Найпоширенішими з них є еволюційний,
прискорений (або "шокової терапії"), жорсткого регулювання.
Перший грунтується на поетапному і поступовому введенні ринкових відносин протягом
тривалого періоду (10-15 років).
Другий шлях - прискорений, або "шокова терапія", третій доелементний (або еволюційно-
радикальний). Другий варіант виглядає як простий, тому що до ринку можна перейти за короткий строк
(були пропозиції за 400-500 днів, 2-3 роки). Приваблює він тим, що мета досягається швидко.
Використовувався навіть такий образ. Хвіст коту можна відрубати частинами, а можна зразу. У
першому випадку тварина страждає кожного разу, а у другому-лише раз, а ефект той самий. Такий
шлях називають "шоковою терапією". Сутність його полягає в тому, що на основну масу товарів та
послуг відразу вводяться вільні ціни. Зростання їх обмежується гранично жорсткою фінансовою і
кредитною політикою, яка є ключовим елементом цього варіанту. Максимально скорочується
державний сектор, економіка відділяється від держави. Соціальна підтримка населення встановлюється
на мінімальному рівні.
Прихильників "шокової терапії" у нашій країні було вдосталь, як і пророків та радників різних
західних шкіл, у тому числі чікагської (монетаристської школи), на яку покладалося найбільше надій.
Проте всі вони, по-перше, не бачать відмінностей не тільки між Україною і Росією, а й Україною і Чилі,
між селянином, сформованим колективним веденням господарства, і фермером, який працює у
ринковому середовищі. По-друге, всі вони без винятку піклуються не про інтереси України, а про свої
власні інтереси, інтереси своїх компаній, країн. По-третє, монетаризм у його класичному розумінні
зводиться до вільного ринку, де рівновага у суспільстві досягається за рахунок грошової політики,
вільного ціноутворення. Це в наших умовах багаторівневого монополізму (власності, технології,
управління) може лише зруйнувати економіку, дестабілізувати суспільство.
Вводити ринкову економіку в Україні слід прискорено, але без "шоку". Таким є поелементний,
еволюційно-радикальний шлях. Він поєднує перший і третій варіанти, тобто поступовість, поетапність і
державне регулювання цін на найважливіші товари, з одного боку, і прибутків - з іншого. Одним
стрибком нам не вдасться скочити в ринок, тому що в країні, по суті, немає розвиненої
Loading...

 
 

Цікаве