WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стратегія світового банку в питаннях допомоги Україні (пошукова робота) - Реферат

Стратегія світового банку в питаннях допомоги Україні (пошукова робота) - Реферат

іноземних інвестицій.
Інституційна слабкість в Україні є відображенням традицій, історичні витоки яких можна знайти задовго до соціалістичної революції і які перешкоджали громадянському суспільствусформувати прийнятні для всього населення стандарти, за яких були би сприятливі умови для процвітання бізнесу на ринкових засадах. За нинішніх умов державний сектор все ще є перешкодою для економічної діяльності і не визнається громадянським суспільством як засіб для збагачення суспільства в цілому. Зусилля, спрямовані на реформування формальних аспектів інституцій дали лише результати, що мають змішаний характер внаслідок повної відсутності загальної згоди щодо напрямків розвитку. В результаті. Сьогодні ми спостерігаємо такі явища:
" Відсутність жорстких бюджетних обмежень в державному та приватному секторах - заборгованість уряду по виплатах з бюджету є основним джерелом неплатежів в економіці (використання взаємозаліків між бюджетними установами та державними підприємствами є головним джерелом корупції), а неприбуткові підприємства продовжують функціонувати завдяки прямим та непрямим державним субсидіям або просто не виконують свої зобов'язання.
" Низький рівень виконання контрактів та відсутність справедливих механізмів врегулювання суперечок, в тому числі й діяльність судової системи, - ключових законів, необхідних для торгівлі, немає (наприклад, стосовно оренди, іпотеки тощо) або вони не відповідають вимогам часу (наприклад, …..) чи погано виконуються (наприклад, законодавство про банкрутство).
" Діяльність державних інституцій в приватних інтересах, як це спостерігається, наприклад, у тому, як здійснено розподіл державних потужностей в секторі енергетики та в ін. секторах.
" Застарілі методи державного управління, де немає чіткого розподілу відповідальності між різними установами та різними рівнями влади.
" Державна служба, яка й досі чіпляється за старі погляди на світ та методи державного втручання.
" Надзвичайно складне регулювання, яке є основним джерелом корупції, причому багато установ досі мають право "перевіряти" діяльність підприємств і вимагати грошей, особливо на місцевому рівні та
" Погане управління державними коштами, останнім свідченням чого є скандал, пов'язаний з управлінням валютними резервами.
Нова політична економія. Зростання приватних інтересів навколо "пошуків ренти" та корупція призвели до перевизначення політичної економії в країні, але не так, як сподівалися - "від плану до ринку," а від бюрократичного соціалізму до "дружнього" капіталізму. Ці зміни зменшили діапазон маневрування уряду у впровадженні реформ. Групи, що виникли, мають свій інтерес у збереженні нинішнього розподілу влади і здійснюватимуть опір реформам, які призведуть до скорочення їхньої сфери впливу. Ті ж, хто в цьому процесі втрачають, - порівняно неорганізовані і не достатньо потужні, щоб змінити напрямок процесу, що відбувається.
З іншого боку, ми можемо стверджувати, що потенційна вигода від "пошуку ренти" зменшується, що тягне за собою зменшення наявних ресурсів для хабарів та появи розладу між різними групами. Крім того, реальна лібералізація економіки, очевидно, послабить потужність цих груп, оскільки остання базується на пільгах при здійсненні торговельних та інших операцій, а не на власності активами. Однак керівництво має запобігти процесу захоплення майбутнього приватизаційного процесу цими групами і знайти способи обмежити їхній контроль над ключовими стратегічними секторами. Ці групи потенційно мають виходи за межі України і можуть втягнути в цю гру більш сильних гравців у сусідній Росії та інших країнах.
ІІІ. Завдання розвитку та Програма уряду
З викладено вище можна зробити висновок, що завдання розвитку, що стоять перед Україною, це завдання на середньострокову перспективу, і полягає воно, головним чином, у розбудові леґітимних інституцій в умовах, коли основні дійові особи мають сильні стимули до збереження статус кво. Навряд чи зменшення бідності та широкомасштабне економічне зростання матиме місце, якщо не буде створено більш леґітимного і ефективного інституційного середовища. Це проблема, яка охопила всі традиційні "сектори", оскільки повсюдне втручання держави і культура "пошуку ренти" пронизує все українське суспільство. Наприклад, культура неплатежів або бартерних операцій серйозно перешкоджає розвитку приватного сектора в сільському господарстві, в енергетиці, в промисловості, у сфері обслуговування населення і підриває систему надання соціальних послуг. Невизначеність щодо формальних механізмів примусового виконання нормативно-правових актів та контрактів стримує притік інвестицій до фінансового сектора, перешкоджає формуванню відповідних ринків, які би сприяли реструктуризації промислових підприємств, підприємств агробізнесу тощо. Відтак слід наголосити, що хоча запровадження належної стратегії лишається важливим завданням, для України, так само, як і для інших країн реґіону характерний розрив між офіційними правилами та неофіційною поведінкою, що є першопричиною незадовільного стану економіки і суспільства в цілому.
Ці міркування викликають певну пересторогу щодо надання допомоги Україні і реалізм стосовно часових рамок, упродовж яких слід сподіватися отримати певні результати. Втім, є моменти в історії країни, коли наявність самовідданого керівництва, яке розуміє своє історичне призначення, може дати значний поштовх у сфері інституційного розвитку та змін у сфері культи у широкому розумінні цього слова, так само як і в закладенні підвалин для розширення програми трансформації країни. Можна з певністю сказати, що сьогодні Україна переживає саме один з таких моментів, хоча існує чимало причин для того, щоби це твердження сприймати з певними застереженнями і обачністю.
Уряд вперше сформулював розумну програму на середньострокову перспективу (див. Вставку 3), і одним з основних завдань проголошено зменшення бідності. Червоною ниткою через усю Програму проходить усвідомлення серйозності проблем управління і необхідність боротьби з корупцією та свавіллям чиновників. І перші позитивні кроки у цьому напрямку вже зроблено. Наприклад, упродовж перших чотирьох місяців свої діяльності новий уряд виступив з серйозними ініціативами скоротити обсяг неплатежів та безготівкових операцій в державному секторі. Висунуто також ініціативи раціоналізувати регуляторні вимоги та діяльність відповідних установ і обмежити можливості зловживань у сфері бізнесу, що стало звичним явищем. Крім того, уряд розпочав здійснення важливих заходів реформування та інституційної розбудови у таких важливих галузях як сільське господарство, реформа пенсійної системи, раціоналізація державного управління, приватизація за індивідуальним графіком тощо.
Отже, є відчуття рушійної сили, яке, якщо його підтримувати, може привести до значного покращення економічного стану та до вагомих змін якості управління. З іншого боку, новітня історія
Loading...

 
 

Цікаве