WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Суб'єкти інвестиційної діяльності - Лекція

Суб'єкти інвестиційної діяльності - Лекція

Тема: Суб'єкти інвестиційної діяльності
Вид заняття: лекція
Мета заняття: навчити студентів яку роль виконує держава, як суб'єкт інвестиційної діяльності, яку участь у інвестиційної діяльності беруть господарські товариства та фінансово-кредитні установи. Яка структура реальних інвестицій.
Виховна мета: виховати у студентів самостійне мислення.
Міжпредметні зв'язки: "Державне регулювання", "Економіка підприємств".
Література: Пересада А.А. "Інвестиційний процес в Україні", "Лібра". - К., 1998р.
?
План
1. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності і її інститути.
2. Господарські товариства і корпорації.
3. Фінансово-кредитні установи.
4. Реальні інвестиції і їх структура.
1. Держава в ринковій економіці може виступати як в ролі інвестора, так і в ролі учасника інвестиційної діяльності. Держава здійснює прямий і непрямий вплив на інвестиційний процес.
Прямий вплив держави:
держава, як інвестор приймає на себе функції фінансування тих галузей виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер, і може виготовлятись тільки не державних правах (машинобудівництво, металургія).
Непрямий вплив держави: здійснюється через інвестиційні інститути по напрямку:
1. державного кредитування;
2. роздержавлення і приватизація;
3. податкове регулювання;
4. амортизаційна політика;
5. лізинг;
6. антимонопольні заходи;
7. стандартизація.
І. Національний банк України
1) грошово-кредитне регулювання: здійснюється за допомогою НБУ: за допомогою формування
а) кредитної експансії (так звані "дешеві гроші", обл. став.);
б) кредитна рестрикція (мета: зацікавлення інвестора в вкладенні довгострокових капіталовкладень, одержання довгострокових кредитів; збільшення облік. ставки).
2) купівля-продаж державних цінних паперів.
ІІ. Фонд державного майна: здійснюється політика реструктуризації і приватизації.
Функції:
1) розробка проектів державних програм приватизації і контроль за їх здійсненням.
2) заміна в процесі приватизації форм власності;
3) здійснення продажу майна загальної державної власності (продаж ліквідованих підприємств);
4) розробка нормативних актів по питаннях управління державним майном, здійснення його реалізації, здійснення аудитної перевірки ефективності використання майна.
ІІІ. Державний інноваційний фонд: мета: для фінансування матеріально-технічної підтримки заходів по забезпеченню розвитку і використання досягнень науки і техніки. Кошти фонду використовуються для фінансування галузевих та міжгалузевих науково-дослідних робіт за рахунок відрахування підприємствами 11% від фактичного обсягу реалізації продукції.
2. Основні типи виробничо-господарських товариств
1) акціонеорні товариства
2) товариства з обмеженою відповідальністю
3) товариства з додатковою відповідальністю
4) повне товариство
5) командитне товариство
6) холдінгові компанії
7) фінансово-промислові групи
8) лізингові компанії
1) Акціонерне товариство (АТ) - це товариство, яке має статутний фонд, поділений на окрему кількість акцій, рівну номінальній вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть відповідальність з зобов'язаннями в межах акцій, що їм належать. Статистичний фонд акціонерного товариства повинен бути не менший суми, що дорівнює 1250 мінімальних зарплат.
2) Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) - це товариство з статутним фондом сумою не менше 625 мінімальних зарплат, розділеним на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники несуть відповідальність в межах своїх внесків. Частка статутного фонду учасника з часом може бути передана іншим учасникам, що є перевагою такого товариства. Ця частка виплачується також учасникові при виході з товариства, або його спадкоємцям.
3) Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) - має статутний фонд, поділений на частки, що належить учасникам, які відповідають за боргами товариства відповідно до своїх внесків у статутний фонд, а при нестачі цих сум - додатково майном, що належить їм в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх внесків. Граничний розмір відповідальності передбачається в засновницьких документах. В іншому його діяльність аналогічна ТзОВ.
4) Повне товариство (ПТ) - це товариство, де всі учасники займають спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Члени не можуть вступати в інші товариства, крім АТ, від відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли вони до чи після його вступу в товариство.
5) Командитне товариство - включає поряд з одним або кількома членами, що несуть повну відповідальність, також одного або декількох вкладників, відповідальність яких обмежується сумою внеску у майні товариства. Перші несуть солідарну відповідальність за боргами товариства і здійснюють управління ним, другі вносять не більше 50%. В разі ліквідації внески вкладникам повертаються в першу чергу.
6) Холдінгова компанія - володіє контрольним пакетом акцій інших компаній (дочірніх підприємств). Це вид підприємницької діяльності, суть якої полягає в придбанні юридичними особами контрольних пакетів акцій різних компаній та здійснення контролю над такими юридичними особами, як пов'язані особи.
7) Фінансово-промислова група - це промислово-банківський і торгівельний концерн - велике угрупування підприємств, банків, юридичних осіб. Нема головної фірми, що спеціалізується на управлінні. Вони (групи) здійснюють спільні інвестиції і вкладають в найбільш перспективні галузі промисловості.
8) Лізингові компанії. Лізинг до фінансово-кредитних установ. Тобто ЛК купує у виробника товари і надає в оренду. Виробник виграє, бо одержує всі гроші зразу, орендар сплачує вартість товару на протязі тривалого часу і ЛК одержує % за операції.
3. До фінансово-кредитних установ належить:
1) комерційні банки;
2) небанківська система:
а) інвестиційний фонд;
б) інвестиційна компанія;
в) страхова компанія (захист від ризиків);
г) Пенсійний фонд;
д) лізингові компанії.
Інвестиційний фонд - здійснює випуск акцій з метою залучення грошових коштів інших інвесторів та їх розміщення в цінних паперах. Це є юридична особа, затверджена в формі акціонерного товариства (закритого і відкритого), виключною діяльністю якого є спільне інвестування. Особливістю ІФ: може залучати грошові кошти населення (компаніям це не дозволяється), що дозволяє збільшити активи.
Інвестиційні компанії - це торгівець цінними паперами, який, крім інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів і їх розміщення.
Функції інвестиційної компанії:
- організація випуску цінних паперів;
- вкладання коштів в цінні папери;
- купівля-продаж цінних паперів.
Інвестиційнікомпанії створюють власні фінансові ресурси тільки за рахунок коштів засновників та емісії цінних паперів, що продаються юридичним особам.
Для ІФ і ІК законом встановлюються обмеження (для ліквідації монополізму):
1) ІФ (ІК) не можуть придбати більше як 5% цінних паперів одного емітента;
2) статутний капітал ІФ повинен складати більше, як 2000 мінімальних заплат, а ІК - не менше 50 000 мінімальних зарплат на момент реєстрації;
3) ІФ не має права випускати облігації, векселі, тримати в цінних паперах більше 70% активів.
Пенсійні фонди - створюються приватними і державними корпораціями, фірмами, для виплати пенсій.
Учасники інвестиційної діяльності - це спеціалізовані фірми, що представляють певні види послуг і здійснюють певного типу роботу.
1) Найбільш зручною для інвестора є фірма-девелопер - це юридична особа, яка приймає на себе функції по повній реалізації капіталу інвестора: здійснює пошук найбільш вигідних місць вкладання коштів інвестора. А також розробляє проект, здійснює його фінансування і реалізацію. В цих умовах фірма одержує 5-10% від загальної суми інвестицій.
2) Фірми-ріелтери - фірми-посередники по торгівлі нерухомістю. Працюють на комісійних засадах: 3-10% від суми контракту. В контрактах передбачаються строки реалізації об'єкту.
3) Важливе значення в інвестиційному процесі відіграють інжиніринго-консалтингові фірми. Вони на договірних засадах розробляють різного роду документацію для інвестора: інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну, опрацьовують проекти бізнес-планів.
4. Реальні інвестиції - повністю спрямовуються на збільшення реального капіталу: основного і оборотного, тобто на основні доходи, та на приріст матеріально-виробничих запасів.
Термін "реальні інвестиції" заснований в міжнародній практиці в системі національних рахунків в ООН. В ринковій економіці реальні інвестиції поділяються на:
- валові реальні інвестиції;
- чисті реальні інвестиції.
Валові реальні інвестиції - це загальний обсяг інвестованих коштів в певний період, у нові будови, реконструкцію, придбання засобів виробництва та на приріст товарних виробничих запасів.
Чисті реальні інвестиції - це валові інвестиції зменшені на суму амортизаційних відрахувань в певному періоді.
ВІ = ЧП + АВ
ЧІ = ВІ - АВ
Валові інвестиції - це капітальні вкладення. Капітальні вкладення, як економічна категорія - представляють собою сукупність вартісних та матеріально-речових факторів перетворених у системі капітального будівництва в основні фонди.
Реальні інвестиції є надійним розміщенням капіталу. Причини:
- ціна на об'єкт реальної інвестиції росте більшими темпами, ніж знецінюється національна валюта;
- реальні інвестиції приносять більші прибутки, ніж вкладення в фінансові активи (цінні папери);
- реальні інвестиції відображають імідж компанії.
Loading...

 
 

Цікаве