WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Система економічних законів, їх суть і класифікація - Реферат

Система економічних законів, їх суть і класифікація - Реферат

хар-ні для всіх галузей екон., серед яких виділ-ть: ринкову систему, в центрі якої - тов.-грош. від-ни та підприємництво - з ефективним веденням господ-ва в ц.
Основні ел-ти (підсистеми) екон. системи:
1) Продуктивні сили. 2) Техніко-екон.від-ни. 3) Вир-чі від-ни. 4) Господарський механізм.
Так, до (1) сист. належ: люди, засоби та предмети праці, наука, форми і методи орг-ї вир-ва, сили природи, які викор-я людьми, а також інфо. (2) форм-ся і розвив-ся у процесі взаємодії від-н спеціалізації, кооперації, комбінування, конце нтрації вир-ва, обміну діял-ті між людьми тощо. (3) - найс-кладніша, визначальна роль належ. вир-чим від-нам, від-нам власності, які і визнач-ть соц-екон. природу екон. сист., специфічні з-ни її функціонув-ня і роз-ку, хар-р екон. зв'язків між S-тами ек. сист.
Відмінна риса категорії "ек.сист." - вона нестатична, не застигла, а є живим орг-мом, який знаход. в постійному русі. Стабіль-ть та орг-ть сучас. ЕС залеж. від наявності в них різних форм вл-ті, кожна з яких найбільш. мірою відповідає вимогам роз-ку того чи ін. ел-ту продук. сил, насамперед, інтересам основ. прод. сили - людини.
Висока еф-ть та орг-ть ЕС значною мірою залеж. від співвіднош. ступенів роз-ку названих 3 підсистем: (1)-(3).
10. Прод-ні сили як матер. основа вир-ва, їх складові ел-ти.
Одним з основних ел-тів (підсистем) екон. системи є продуктивні сили (ПС).
ПС - система факторів вир-ва, яка забезпечує перетвор-ня речовин природи відповідно до потреб людей, створює матер. і духовні блага і визначає зрост-ня прод-ті сусп. праці.
До них належать: люди (працівники), засоби та предмети праці, наука, форми і методи орг-цї вир-ва, використовувані сили природи, які викор-ся людьми, особливий фактор, а також інфо.
Наука перетвор. в окремий ел-т ПС з початку розгортання НТР, тобто з сер. 50-х рр, а інфо - з сер. 70-х, тобто з поч. 2иетапу НТР. Головною ПС сусп. є працівники вир-чої і неви-чої сфери. ПС вираж. ставлення люд. до природи, ступінь оволодіння люд. силами прир. Вони є провідною стороною сусп. способу вир-ва, а їх рівень заг. показником соц.-ек. прогресу, оскільки з їх роз-ком зростають прод-ть праці, нац. багатство, з'явл-ся нові джерела енергії тощо. Водночас головним критерієм сусп. прогресу є роз-к люд., її потреб, інтересів і цілей.
Взаємодія особистісних (людини) і речових (зас.вир-ва) факторів вир-ва є найважливішою умовою зрост-ня прод-ті праці, нац. багатства, у процесі такої взаємодії виникає нова прод. сила, не властива жодному із цих факторів зокрема.
Соц-ек. формою роз-ку прод. сил є сист. вир-чих від-н або реальних (екон.) від-н вл-ті, яка формує спосіб поєднання особист. та речових факторів вир-ва, хар-р привласнення рез-тів праці, природу екон. і політ. влади. В зал-ті від того, наскільки від-ни вл-ті відповідають інтересам люд., рівню роз-ку ін. ел-тів ПС, вони або прискорюють, або гальмують їх розвиток.
17. ФОРМИ ОРГ-ЦІЇ СУСП ВИР-ВА
Взаємодія людини з природою в процесі праці відбувається з моменту виникнення людства, в усіх суспільно-економічних формаціях. В одних основною метою виробництва є задоволення власних потреб, в інших - збагачення, отримання максимального прибутку. Це означає, що суспільне виробництво має різні форми свого вияву. Виділяють три основні форми: натуральну, товарну і безпосередньо суспільну. Відповідно розрізняють натуральне, товарне та суспільне виробництво. Історично першим є натуральне виробництво, при якому продукти праці призначаються для задоволення власних потреб, для споживання всередині господарства, що їх виробило. В усіх докапітал. формаціях госп-ва були натуральними - існував замкнений кругообіг (рух) продуктів, які, як правило, не виходили за межі цих госп-в. Суспільний поділ праці (ПП) у натур. госп-ві розвинений ще слабо; мета вир-ва вкрай обмежена - задоволенню потреб, незначних за обсягом, одноманітних; воно малоефективне і забезпечує дуже повільний розвиток продуктивних сил. Першою важливою причиною виникнення товарного вир-ва, є сусп. ПП, тб спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній вироб. діяльності: спочатку у рабовласницькому сусп-ві ремесло відокремлюється від землеробства (виникнення такого товар. в-ва, який спеціально розрахованого для обміну), потім з'являються металеві гроші, виділяється клас купців (торгівельний капітал). Другою причиною виникнення товарного в-ва є соц-економічна відокремленість виробників, яка виступає у формі приват. власності на засоби вир-ва. Сусп ПП виступає у трьох формах: загальній (-це поділ суспільного вир-ва на окремі сфери: промисловість, сг, сфера мат. та немат. в-ва, частковій (- це розпад сфер на окремі галузі, види в-ва (напр, у сг виділяють тваринництво, рослинництво, у промисловості - важку, легку, харчову, текстильну та ін)), одиничній (- це ПП всередині окремого підп-ва на професії, види зайнятості). Основою для товарного в-ва є загальний та частковий ПП. Товарне в-во є такою орг-цією суспіл. госп-ва, коли окремі продукти виробляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля -продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами. Основними рисами тов. вир-ва є: а) суспільний ПП; б) приватна власність на засоби в-ва; в) повна соціально-економічна відокремленість виробників; г) економічні зв язки між відокремленими товаровиробниками шляхом обміну; д) стихійний та анархічний характер розвитку.
Безпосередньо суспільне в-во - - це безтоварне планомірне, високоорганізоване в-во продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму; це найрозвинутіша форма, яка поступово приходить на зміну товарній формі в-ва, підриває її. Це в-во розвивається на основі одиничного ПП як в межах окремих гігантських компаній, національних держав, так і в м/н-масштабі.
25. Сутнівть на процес еволюції грошей(Г).
Гроші - це специфічний товар, який виконує рользагального еквівалента.
Гроші об'єктивно з'явилися як результат розвитку товарного обміну. Сусп. розподіл праці породив потребу в обміні продуктами праці, які, таким чином, ставали товарами. Обмін відбувався пза формулою Т1 - Т2. Одночасно виникала економічна задача: як і в яких співвідношеннях можна поміняти свої тов. Обмін однієї корисної речі відбувався випадково і одноразово, тобто 1 шкура=1 кг солі=1сокира. Пізніше тов. стали виготовлятись в великій кількості. Власник якогось тов. міг виміняти його на декілька інших корисних продуктів, кожен з яких служив йому еквівалентом, тобто: 2 сокири=3 шкури=10 кг солі. Але, в цьому випадку, одна річ безпосередньо обмінювалась на інше благо, що не завжди задовольняло покупців. Тобто ймовірність знайти потрібний товар з першого разу була дуже незначною, часто випадковою. Якщо ж власники таких тов. і знаходили один одного, обмін теж міг не відбутися у зв'язку з невідповідністю кількості чи якості наявного тов. потребам іншої сторони. Це суперечливість натурального обміну обмежувала розвиток вир-ва, робила його надто ризиковим. Коли вир-во і обмін тов. стали регулярними, то в кожній країні і в великих промислових районах з'явились на місцевих ринках загальні еквіваленти - найбільш ходові товари,які поступово перетворювалися в засоби обміну, тобто набували грошових якостей. Акт обміну перетворювався на купівлю-продаж. Спочатку товарними Г ставали предмети першої необхідності, напр. у греків і арабів - худоба, у слов'ян - хутро. Але, з розвитком торгівлі, з'явилась потреба в признаному всіма еквіваленті - Г. Для виконання ролі Г
Loading...

 
 

Цікаве