WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

Розподіл доходу пов'язаний не з процесом переходу фізичних товарів і послуг від виробників до споживачів, а з розподілом національного доходу-найперше у грошовому вимірі, а далі у вигляді товарів і послуг-серед власників засобів виробництва-землі, праці та капіталу.
Розподіл доходу в ринковій економіці грунтується на інституцій-них механізмах, як от механізм ціноутворення, що властиві для цього різновиду системи. Попит на кожний засіб виробництва походить від попиту на товари, що їх цей засіб допомагає виробляти. Високі ціни призначаються на рідкісні засоби виробництва, а низькі-на поширені. Прикладом є винагорода за працю: робітники рідкісної щодо попиту кваліфікації одержують високий дохід, а ті, котрі мають недефіцитну кваліфікацію, - ні. Професійні футболісти і бейсболісти одержують високу платню, бо вони володіють т рідкісним талантом, і люди готові платити гроші, аби побачити їхню гру.
Вимірювання нерівності в доходах
Існують різні міри нерівності доходів, як от крива Лоренца, коефіцієнти Джині та Парето, з-поміж яких найуживанішою є перша. Для побудови кривої Лоренца, початковою ідеєю якої є припущення про рівність доходів, використовується арифметична шкала. Рівність щодо розподілу доходів досягається, коли кожен їх одержувач дістає свою пропорційну часгку загального доходу. Якби прибутки розподілялися строго однорідно, то нижні 20% одержувачів доходу дістали б саме 20% загального доходу; нижні 80% одержали б рівно 80%, а верхні 20%-лише 20% доходу. Тобто в методі Лоренца крива абсолютної рівності має бути насправді прямою лінією, що зростає зліва направо під кутом 45°, показуючи, що 20% тих, хто одержує доходи (горизонтальна вісь), мають 20% доходу (вертикальна вісь), 40% одержувачів - 40% доходу тощо.
Крива Лоренца показана на рис. 2.2: пряма лінія ОАР є лінією
РИС.2.2. Крива Лоренца.
Розділ 2. Ринкові механізми і капіталізм 53
повної рівності, а лінія ОВР - крива Лоренца - показує відхід від рівності: що далі ОВР від ОАР, то більшою є нерівність. Але у використанні кривої Лоренца як міри розподілу податків є деякі вразливі місця. Передусім, розглядаючи криву, не можна сказати, наскільки нерівномірним є розподіл податку. Внаслідок використання відсотків залишається прихованим число суб'єктів одержання доходу в різних прибуткових групах. Правдою є й те, що нахил кривої в різних точках дає не більше інформації, ніж сама крива. Але, з іншого боку, крива Лоренца є прекрасним інструментом для наочного показу нерівності в розподілі доходів. Вона може також ілюструвати, як зміни податків та урядових витрат відіб'ються на розподілі доходів.
Існує можливість уникнути необхідності покладатись виключно на візуальне порівняння кривих Лоренца для одержання висновків щодо варіантів поділу прибугків. Для діаграми Лоренца існує коефіцієнт концентрації Джині, що дорівнює відношенню площі між діагоналлю і кривою Лоренца та загальною площею під діагоналлю, Для строго рівномірного розподілу цей коефіцієнт дорівнює нулеві. Величина коефіцієнта Джині пов'язана з увігнутістю кривої Лоренца: що більша увігнутість, то більший коефіцієнт. Однак за своєю суттю він є усередненим і нічого не говорить про те, як визначити ступінь нерівності в різних секторах розподілу
доходу.
В таблиці 2.1 подано розподіл доходів домашніх господарств за квінталями для кількох ринкових економік. Повна рівність щодо
ТАБЛИЦЯ 2.1. Відсоткова частка доходу домашніх господарств за квінталями для окремих ринкових економік.
Країна Рік Нижній Другий Третій Четвертий Верхній
квіїтгаль квінталь квіїтгаль квінталь квінталь
Велика Британія 1979 5.8 11.5 18.7 25.0 39.5
Японія 1979 8.7 13,2 17.5 23.1 37.5
Канада 1985 5.7 11.8 17.7 24.6 40.2
Німеччина 1984 6.8 12.7 17.8 24.1 38.7
Франція 1979 6.3 12.1 17.2 23.5 40.8
Сполучені
Штати 1985 4.7 11.0 17.4 25.0 41.9
Швеція 1981 8.0 13.2 17.4 24.5 36.9
Італія 1986 6.8 12.0 16.7 23.5 41.0
Австралія 1987 4.4 11.1 17.5 24.8 42.2
розподілу доходу означала б, що кожний квінталь відповідає 20% доходу. Жодна країна не підійшла близько до такої рівносгі.
Колишні великі соціалістичні країни не наведено в таблиці 2.1. Дані про них, на противагу ринковим економікам, поданим у таблиці, могли б навести на думку про рівномірніший розподіл прибутку, особливо напередодні краху комунізму. Проте в цих кра-їнах існував розрив між риторикою і реальністю, тобто між лозунгами про рівноправність і фактами про особливі привілеї для вузького кола еліти. Серед цих привілеїв були, окрім іншого, автомобілі, дачі, а також спеціальні магазини, де представники службовців, науковців, спеціалістів та інші члени еліти могли купити продукцію, недоступну простим робітникам.
Джерела доходів
У ринковій економіці існують два джерела доходу: 1) трудовий дохід робітників і службовців у вигляді заробітної плати, а також тих, хто працює не за наймом; 2) дохід від власності. Власність може виступати як сукупність претензій на вартість багатства, в тому числі на природні ресурси, капітал і споживчі товари тривалого користування. В капіталістичній економіці претензії на власність мають складну структуру. Претензії на багатство, що ним володіють корпорації, можуть бути у вигляді простих чи привілейованих акцій, корпоративних облігацій, а також векселів і застав. У структурі національного доходу трудовий дохід складається із заробітних плат і підприємницьких доходів, тоді як дохід із власності має форму рент, процентів і прибутків. Отже, в капіталістичній системі існує докорінна відмінність між трудовими і нетрудовими доходами.
Розподіл доходу і і гранична продуктивність ,
Найповніша теорія, що обґрунтовує розподіл прибутків у ринковій економіці, містить концепцію граничної продуктивності. Ця концепція може бути застосована при розподілі як трудового доходу, так і доходу з власності. За умов конкурентного середовища прибутки окремих осіб визначаються: 1) обсягом ресурсів, якими вони можуть розпоряджатися; 2) ринковою оцінкою цих ресурсів. Тому дохід робітника наближений до розміру, що ви-значається пропозицією і попитом, так що одержаний дохід дорівнює величині внеску робітника у вартість товарів і послуг, що його він спроможний зробити. Цей внесок робітника у загальний продукт відомий під назвою граничний фізичний продукт (ГФП) праці. Доларовий, або грошовий, еквівалент внеску-це граничний прибутковий продукт (ГПП) праці, що його визначають, помноживши ГФП на ціну продажу виробленого продукту. Подібні міркування застосовують і до розподілу доходу з власності. Власники ресурсів одержують винагороду, наближену до розміру, що відповідає граничному прибутковому продукту ресурсів, якими він володіє.
ЗАОЩАДЖЕННЯ І ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ЗА УМОВ КАПІТАЛІЗМУ
У капіталістичній системіприватні особи накопичують великі суми заощаджень за рахунок різниці між процентними ставками й ціпами. Необхідною умовою для таких заощаджень є величина процентної ставки, достатня для подолання часових обмежень
Loading...

 
 

Цікаве