WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

ніж година некваліфікованої. Для обчислення вартості слід перерахувати кваліфіковану працю в некваліфіковану, помноживши кількість годин першої на відповідний коефіцієнт перерахунку. Як можна визначити цей коефіцієнт? Він визначається, зокрема, числом годин праці, суспільне необхідної для виробництва товарів і послуг, що їх потребує утримання кваліфікованих робітників упродовж періоду їхнього навчання. Частково він визначається також числом годин, що затрачаються на виробництво товарів і послуг, потрібних для виховання кожного робітника, кваліфікованого чи ні, з самого дитинства, а також на підтримку його існування упродовж років роботи.
Шкода, але забагато застережень і винятків псують враження від узагальнення. Трудова теорія після урахування всіх необхідних уточнень має обмежене значення. Поза тим, уточнення, наведені вище, не є вичерпними. В останньому прикладі, скажімо, число робочих годин, необхідних для утримання робітника, саме складається з певних кількостей годин праці некваліфікованої та кваліфікованої. Щоб додати одну кількість до другої, треба знати коефіцієнт перерахунку. Він, одначе, невідомий, бо саме для його визначення і призначається вся ця процедура.
Альтернативна сучасна теорія. Сучасна економічна теорія, розроблена після Маркса, пояснює вартості та ціни через ступінь дефіциту. Згідно з цією теорією, вартість речі в обмін на щось інше залежить від її дефіцитності. Ця дефіцитність, зі свого боку, залежить від стану пропозиції цієї речі та сгану попиту на неї. За поняттям пропозиції та попиту ховається великий масив взаємо-
Розділ 3. Неринкопі механізми: соціалізм і комунізм 81
залежних показників. Теорія дефіциту складна, проте вона пропонує задовільніше пояснення вартості, ніж трудова теорія. Теорія дефіциту має справу не лише з працею, а й із капіталом і природними ресурсами як чинниками створення продукції та вартості.
Через згадані вади Марксової трудової теорії вартості використання її як підстави для виступу проти способу розподілу доходу в капіталістичному ринковому суспільстві недоцільне. Можна було б і далі піддавати сумніву ринковий капіталізм або розподіл доходів за умов ринкового капіталізму. Проте робити це, мабуть, слід було б, спираючись на щось інше, а не на чиюсь віру в те, що лише праця є джерелом створення вартості і що повна вартість пропорційна затраченій праці.
Терія життєво необхідного розміру заробітної плати. Іншим елементом марксової терії ринкового капіталізму є теорія мінімальної заробітної плати. Маркс коливався між двома поясненнями цієї теорії. За першим, рівень платні матиме тенденцію до зменшення, аж доки робітники одержуватимуть лише дохід, достатній для їхнього мінімального фізичного існування. За другим, рівень оплати падатиме доти, доки робітники одержуватимуть достатньо лише для забезпечення їхнього мінімально необхідного життєвого рівня, що визначається психологічними чи культурними чинниками . Цей останній мінімум міг змінюватися разом зі зміною тих чи тих чинників. Він міг варіюватися від однієї місцевості до іншої залежно від суспільних звичаїв, що переважають у кожній місцевості. Маркс не давав вичерпного причинного пояснення того, чому рівень платні за умов ринкового капіталізму спадає до життєвого мінімуму, що його вже так чи так визначено.
Мальтузіанське тлумачення. Маркс відкидав пояснення, що їх пропонували такі люди, як Томас Мальтус. Мальтус доводив, що кожна заробітна плата, вища від життєвого мінімуму, зменшуватиме рівень смертності або підвищуватиме рівень народжуваності. Ці зміни спричинятимуть ріст населення і пропозиції робочої сили. Таке зростання пригнічуватиме ринок праці та змусить зменшувати рівень оплати. Маркс відкидав це мальтузіанське пояснення, мабуть, з огляду на те, що воно, здавалося, перекладає провину на самих робітників або доводить, що кожна економічна система, не лише ринковий капіталізм, спричиняється до однаково небажаного наслідку.
14 Див.: ТЬотпаз 8о"уе11, Магхіат (Неу Уогіс: Уі11іат Моггото & Со., Іпс., 1985), рр.136-137. 11
82 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"
Нерівноцінна договірна спроможність. Маркс особливо наголошував, що договірна спроможність кожного окремого робітника в переговорах щодо рівня платні буде незначною в порівнянні зі спроможністю капіталістичного працедавця. Погоджуючись на роботу в котрогось із наявних працедавців, робітник часом просто не має іншої реальної альтернативи, окрім безробіття. З іншого боку, працедавці у своїй більшості можуть або запропонувати роботу будь-кому з маси різних робітників, пю конкурують один із одним за робочі місця, або взагалі ліквідувати ці місця, припинивши роботу підприємства.
Критики Маркса відзначали, що робітники хоча б іноді мають значну договірну спроможність. Вона зростає завдяки їхній небуденній майстерності чи коли вони об'єднуються у професійна спілки, коли за їхні послуги конкурують працедавці або коли без їхньої праці реальний капітал стає неприбутковим. Навіть за незначної договірної спроможності не можна довести, що розмір оплати буде знижуватись до життєво необхідного рівня.
Резервна армія безробітних. Маркс також стверджував, що зазвичай повинна існувати певна істотна кількість незайнятих робітників. Вони завжди будуть готові конкурувати з тими, хто має роботу, а також забезпечувати невичерпну пропозицію робочої сили на рівні, що відповідає мінімально необхідному рівневі заробітної плати, причому зовсім незалежно від попиту на працю.
Критики цього положення наголошують, іцо Маркс по-справжньому ніколи переконливо не доводив, що капіталізм породжує безробіття. Справді, якщо Маркс мав рацію в тому, що тільки праця породжує додаткову вартість і прибутки, капіталістичні працедавці шукали б кожного незайнятого робітника і надавали б йому роботу, бо в такий спосіб можна було б максимізувати доходи. Але на практиці реальні заробітки в країнах дуже залежать від того, чи успішно в довгостроковому розумінні розвивається ринковий капіталізм. Марксист може спробувати оминути це очевидне міркування, стверджуючи, що воно всього лише відображає зростання психологічного мінімуму життєво необхідного рівня. Але тут можна обгрунтовано заперечити, що в цьому розумінні капіталізм працює добре, а не погано. Він заохочує прагнення і забезпечує засоби для їх досягнення.
Теорія додаткової вартості. Теорія додаткової вартості стверджує, що робітники звичайно виробляють товарів і послуг більше, ніж це необхідно для підтримання їхнього існування. Це твердження має прийнятний вигляд. Однак так само прийнятним, по суті, є припущення,що земля спроможна дати більший урожай, аніж це потрібно для того, аби засіяти цю землю так само і в
Розділ 3. Неринкові механізми: соціалізм і комунізм 83
наступному вегетативному сезоні. Подібно до цього, машини, що полегшують працю, можуть зберегти більше робочих годин, аніж їх було затрачено на виробництво цих машин. Отже, теорія додаткової вартості як
Loading...

 
 

Цікаве