WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

відімре державна срорма управління, більше не потрібна як інструмент влади одних над іншими або захисту одних від інших.
Діалектика. Маркс мав діалектичну точку зору на філососрію та історію. Від філососра Гегеля Маркс перейняв уявлення про те, що все, що відбувається у світі, може бути пояснене боротьбою протилежностей. Простіше кажучи, Гегель стверджував, що правильного розуміння світу можна досягнути, якщо всі зміни розглядати як наслідок зіткнення ідей. Хай спочатку є одна ідея- скажімо, дес^іцит. Далі з'являється протилежна ідея-скажімо, достаток. Нарешті, ці дві протилежні ідеї об'єднуються в нову, вищу ідею, а саме економіку, що є засобом досягнення достатку й ліквідації дефіциту.
78 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"
Маркс перейняв це уявлення про боротьбу протилежностей з метою проведення подальшого синтезу. Але він відкинув думку про те, що це зіткнення і синтез мають головне і найістотніше значення у сфері ідей. За Марксом, основні причинно-базові конфлікти і синтез мають місце, як стверджує його матеріалістична філософія, передусім у реальному світі економічних подій, класів і систем.
Діалектичний матеріалізм. Маркс поєднав свої ідеї первинності економічних механізмів та історії як прогресивного протиріччя в доктрину діалектичного матеріалізму. За цією доктриною, кожне суспільство-візьмімо середньовічну Європу-грунтується на певній економічній системі, як от феодальне землеволодіння (манорі-альне сільське господарство). Політична структура на зразок феодалізму та філософсько-релігійна структура на зразок середньовічного католицизму зростають у гармонії з економічною базою. Існують три соціоекономічні класи: дворяни-землевласники, духовенство і кріпаки. Ця економічна система успішно задовольняє матеріальні потреби людей. Але насправді занадто успішно, щоб система залишалась стабільною.
Збільшення продуктивної здатності маноріальної системи дозволяє окремим людям залишити сільське господарство і стати купцями або ремісниками. Інші мають достатньо часу, щоб робити корисні для економіки відкриття й удосконалення. З часом технічні засоби виробництва та інші економічні механізми змінюються. Місцева економічна самодостатність зменшується, а торгівля зростає. Спершу ремісничі гільдії, а далі фабричні робітники продовжують виробництво замість кріпаків та ремісників. Починає зростати новий соціоекономічний клас, що його складали крамарі, власники й управителі фабрик та купці.
А тим часом політичну владу зберігає сгаромодна аристократія з її правом успадкування землевласності. Релігійні закони виявляють щораз більшу невідповідність економічній системі. Приміром, доктрини, спрямовані проти лихварства і на захист чистих цін, стають застарілими. Нарешті, становище економічної системи і положення реальної влади змінюються настільки, що новий клас-буржуазія - стає спроможним вирвати владу з рук землевласників. Це робиться через насильницьку революцію, нові закони або вплив на монарха. Вони змінюють також релігійний кодекс, зокрема, через заміну католицизму протестантизмом.
Отже, на зміну феодалізму приходить капіталізм. Далі, завдяки своїй внутрішній природі капіталізм, керований буржуазією, мимоволі сприяє заміні себе самого. Капіталізм згуртовує трудовий пролетаріат і викликає в ньому почуття єдності, породжене злиднями та експлуатацією. Класовий конфлікт між пролетаріатом і
Розділ 3. Неринкові механізми: соціалізм і комунізм 79
буржуазією загострюється завдяки щораз сприятливішим для перемоги пролетаріату умовам. Політична надбудова управління перебуває в руках буржуазії, що використовує її для увічнення своєї влади. Проте ця надбудова не в змозі віддзеркалити головну економічну реальність-слабкість буржуазії та силу пролетаріату. Релігія слугує засобом залякування робітників, виправдання їхньої експлуатації та затуманювання їх мрією про небеса заради того, щоб вони приймали нужденне земне життя. Але фальш релігії стає все очевиднішою.
Насгає, нарешті, час, коли робітники скидають буржуазний уряд, захоплюють засоби виробництва, ліквідують приватну власність і засновують соціалістичну державу під владою диктатури пролетаріату. Відповідно економічна система замінюється на соціалістичну. Далі, позаяк усе в суспільстві є наслідком економічних змін, воно врешті-решт стає комуністичним-без уряду, злиднів, конфліктів і класів' .
Вразливі місця марксизму
Кожна з головних ідей Маркса може бути заперечена, і для цього є чимало підстав.
Трудова теорія вартості. Трудова теорія вартості, що пояснює процес визначення відносних цін на товари й послуги, дуже вразлива для критики. Деякі з можливих закидів Маркс передбачав і намагався дати їм раду.
Винятки з теорії. Ділянка родючої землі може існувати й мати високу ціну взагалі без жодної людської праці, затраченої на її створення. Такі невідтворювані товари, говорив Маркс, відносяться до особливої категорії. Ціни чи вартості товарів цієї категорії визначаються без посилання на кількість праці. А що тоді буде з ціною товару довготривалого користування, що його було виготовлено колись раніше, а далі для його виробництва винайдено технологічне вдосконалення? Вартість такого товару з часом зни-зиться, сказав би Маркс, бо це не кількість праці, затраченої початкове, а кількість праці, необхідної для його заміни, і це має визначальне значення.
А як бути зі зразком товару, дуже подібного до багатьох інших зразків такого ж товару, з-поміж яких він виділяється тим, що містить значно більшу кількість праці, бо виготовив його лінивий і
Добре написаний огляд світової історії, включно з промисловою революцією, з точки зору сучасного марксиста можна знайти у праці Ьео НиЬеппап, Мап'з Уот1(11у Соосіа: ТЬе Віогу о{ Иіе Уеа1і1і о/ Наїіош (Не" УогЬ: Мопиііу Кеуіеу Ргезз, 1952).
80 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"
нерозумний робітник? Чи буде він з огляду на це значно ціннішим від інших зразків? Ні, не буде, відповів би Маркс, бо вартість і ціна визначаються саме дійсною кількістю соціальна необхідної праці. А що з таким товаром, як огидний шматок скульптури, що на його виробництво витрачено велику кількість праці, але він не буде проданий за жодну ціну, бо він нікому не потрібен? Чи можна в цілому сказати, що він має велику вартість? Ні, міг би відповісти Маркс, бо праця, затрачена на непотрібний продукт, не є суспільне необхідною. А що з товаром, що його виготовив і продав за високу ціну монополіст? Чи така ціна пропорційна до вмісту праці в ньому? Як визнано всіма-ні, бо монополія сприяє викривленню цін у порівнянні зправдивою вартістю.
Проблема різної якості праці. А як бути з двома товарами, перший з яких увібрав чотири години некваліфікованої праці, а другий-чотири години кваліфікованої праці? Чи обидва ці товари будуть продані за однакову ціну? Чи мають вони однакову вартість? Ні, в процесі створення і визначення вартості одна година кваліфікованої праці має більше значення,
Loading...

 
 

Цікаве