WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки) - Реферат

може бути подана формулою С + V + 5, де С відображає сировину й амортизацію основних капіталів, У-витрати на заробітну платню,
Вартість можна означити як ціну товару чи послуги, що е мірою придатності їх для одержання замість них інших товарів чи послуг. Коротко кажучи, це є обмінна вартість, тобто сила, що спроможна керувати обміном на ринку.
Скільки робітник одержує як платню-це залежить від кількості робочого часу, суспільне необхідного для виробництва мінімально необхідних засобів існування або підтримки робітника і його родини. Припустимо, що виробництво цих засобів потребує п'ятьох годин суспільне необхідного робочого часу. Якщо робітник працював на працедавця рівно п'ять годин, його праця буде повністю оплачена і додаткова вартість буде відсутня. Але встано-вити тривалість робочого дня-це право працедавця, тому робочий день, звичайно, буде продовжуватися на кілька годин більше, ніж це потрібно для виробництва засобів існування робітника. Різниця між реальними годинами роботи і робочим часом, необхідним для забезпечення існування, і становить додаткову вартість.
Динамічні вади ринкового капіталізму. Ринковий розподіл доходу між робітниками і власниками майна обов'язково, за Марксом, мав бути джерелом зростання труднощів капіталістичних економік.
Кризи та депресії. Є одна причина, що через неї часом було важко продати вироблену продукцію. Робітники отримували грошовий дохід, достатній для купівлі лише частки загального обсягу продукції. Ця частка, зрозуміла річ, прибирала форми засобів існування або споживчих товарів. Капіталісти одержували решту, тобто суму, достатню для купівлі залишку випущених товарів і послуг. Та чи купували вони його? Звичайно, вони купували дещо з цього для задоволення власних споживчих потреб. Решту вони могли придбати у формі засобів виробництва, щоб з їхньою допомогою випускати продукцію і розширювати виробничі потужності, коли б вони визнали таке придбання вигідним. Проте час від часу насгавали періоди, що тривали місяці чи навіть роки, коли для них невигідно було розширяти потужності. Це були періоди криз і депресій, упродовж яких різко зростали фінансові збитки підприємців, попродана продукція, банкрутства виробництв, падіння цін та безробіття.
Тенденції до погіршення. Маркс припускав, що ці кризи і депресії ставатимуть щораз жорстокішими. З кожною наступною кризою зникатимуть найслабкіші фірми, що поглинатимуться або заміщатимуться меншою кількістю більших фірм. Кількість фірм і капіталістів врешті-решт зменшиться і абсолютно, і відносно розміру економіки та кількості населення. Натомість кількість пролетарів абсолютно й відносно зростатиме.
Капіталістичні працедавці внаслідок конкуренції між ними будуть спонукатися до заміни робочої сили машинами і капіталом, хоча ця робоча сила забезпечує додаткову вартість і прибуток. Капіталісти спонукатимуться до пошуку і застосування па практиці нової техніки, бо це зменшуватиме вартість мінімально необхідних засобів існування і натомість збільшуватиме величину додаткової вартості та прибуток. Щораз жорстокіші кризи, заміщен-ня праці капіталом і впровадження нової техніки спричинятимуть постійне збільшення кількості безробітних серед робітників. Відбуватиметься стале зростання промислової резервної армії безробітних.
Маркс вважав, що норма прибутку на капітал постійно знижуватиметься, передусім внаслідок заміни робітників машинами. Робітники були джерелом усього надлишку і відповідно всіх прибутків. Машини не виробляють додаткової вартості, а тому не вносять вклад до прибутку. Капіталісти, відчайдушне намагаючись стабілізувати прибутки, шукатимуть шляхи збільшення додаткової вартості через більшу експлуатацію робітників. Вони будуть удаватись до збільшення тривалості робочого часу, інтенсифікації праці та наймання дітей.
Будуть щораз жорстокіші кризи, менше й менше капіталістів, більше й більше безробітних, нижчі й нижчі норми прибутку, все значніші обсяги непроданих товарів і дедалі жорстокіша експлуатація робітників капіталістами. Ці тенденції врешті-решт приведуть, з точки зору Маркса, до кінця ринкового капіталізму. Він буде замінений новою економічною системою, чи, точніше, цілком новим суспільством. За Марксом, економічні механізми були ви-значальним чинником життя суспільства, і неминуча загибель капіталізму означала б повну заміну цілого суспільства . філосо-срія Маркса є філософією матеріалізму, бо він вважав, що характер суспільства повністю визначається економічною системою.
Економічно детермінована історія. Маркс стверджував, повторимо, що економічні умови е тими головними причинними силами, що формують природу суспільства. Всі інші аспекти суспільства-політичні, релігійні чи філософські-залежні від його економічної системи.
12 " ... ... - .
Зрозуміле, цікаве і стисле пояснення теорії Маркса міститься у праці 8іг Аіехапсіег Сгау, ТЬе Оеуеіортепі о/ Есопогтс Оосігіпе: Ап Іпігосічсіогу Ячгуєу (Nе%o Уогк: Зоїт УУіІеу Зопз, Іпс., 1931), СЬар. 11. Технічно складніший виклад, що вимагає більшого знання економічного аналізу, можна знайти в роботі Матії Віаид, Есопотіс ТЬеогу іп Кеігонресі, геу.есі. (Нотездоосі, 111.: КіспагД О.іптап, Іпс., 1968), СЬар. 7.
Розділ 3. Нершікові механізми: соціалізм і комунізм 77
Матеріалізм. Скажімо, у примітивному суспільстві кочівників, де коні мали особливе значення для людей, бо давали можливість добувати їжу і взагалі існувати, володіння кіньми було надто важливим для людей. Ті, хто мав коней у своїй власності, міг управляти іншими. Тобто той, хто володів головними засобами виробництва, міг також правити. Релігія та гііілісофія кочового суспільства обертались навколо коней і тих, у чиїй вони були власності. Буття родини і характер успадкування теж вирішальним чином залежали від обставин, пов'язаних із використанням коней і власністю на них.
У суспільстві, що накопичило значний реальний капітал і техніку, капітал буде головним засобом виробництва. Таке суспільство буде організоване навколо існування, володіння і використання капіталу. Політична влада належатиме власникам і розпорядникам капіталу, тобто капіталістам. Релігія і філософія освячуватимуть право власності й доводитимуть, що домінування власників у суспільстві є доцільним.
У розвиненішому суспільстві з великим реальним капіталом усі права власності й управління можуть здійснюватись державою, яка діятиме в інтересах усіх людей. Політична влада належатиме всім громадянам, і в суспільстві розвинеться філософія альтруїзму.
В найпрогресивнішому суспільстві буде так багато капіталу і такі досконалі технології, щовироблятимуться обсяги товарів і послуг, достатні для більш ніж повного задоволення потреб кожного. Право власності на засоби виробництва втратить своє значення. Політичний контроль над іншими перестане бути важливим. Зникне ворожість між людьми, що викликалася заздрістю одних до рівня забезпеченості матеріальними товарами й послугами інших. Поступово
Loading...

 
 

Цікаве