WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методичні вказівки для виконання контрольних робіт з курсу економічного аналізу - Реферат

Методичні вказівки для виконання контрольних робіт з курсу економічного аналізу - Реферат

рівня за оцінкамиекспертів
Рівень ризику проекту вимірюється за допомогою середньоквадратичного відхилення можливої його дохідності, тобто за формулою:
Відносний рівень ризику показує можливість втрат в розрахунку на 1 гривню можливого доходу від проекту і розраховується за формулою:
` V=( *100)/D
Згідно першого критерію найкращим буде проект, що має найвищу дохідність, згідно другого критерію найкращим буде той проект, який має найвищу дохідність за мінусом можливого ризику, згідно третього критерію найкращим буде той проект, який має найменший відносний ризик щодо доходу.
Завдання 4. Згідно теорії корреляційного аналізу в модель доцільно включати тільки суттєві фактори тобто такі, які мають високі коеффіцієнти корреляції На цій основі, як правило, в модель не вводять фактори коефіцієнт парної кореляції яких не перевищує 0,25,тобто r 0,25.
При побудові багато факторних моделей слід також враховувати фактор мультіколінарності, тобто можливість тісного зв'язку між окремими чинниками, які можуть входити в модель. Теорія свідчить, що коли перний коефіцієнт кореляції більший 0,7 тобто r 0,7, то без великої втрати інформативності кінцевої моделі один із чинників може в неї не включатись. В цьому випадку в модель вводять той із двох мільтіколініарних чинників, який має більший парний коефіцієнт кореляції з модельованим показником, тобто повинна виконуватись нерівність r1 r2 .
Для оцінки зміни кінцевого результату у відносному виразі (у%) під дією окремих чинників в регресійному аналізі слід застосувати коефіцієнти еластичності, які розраховуються за формулою:
K= bi*xi/y ,
де bi - коефіцієнт регресії перед i -им чинником,
xi - середнє значення i -ого чинника.
y -середнє значення модельованого показника.
Розв'язуючи дану задачу слід пам'ятати що вільний член (параметр) моделі характеризує вплив всіх інших чинників, які не ввійшли в дану модель, а коефіцієнт регресії bi - як змінюється модельований показник при зміні i - го чинника на одну одиницю.
Завдання 5. Комплексна оцінка господарської діяльності представляє собою таку її характеристику, яка відображає основні аспекти господарських процесів, які мають місце на підприємстві. Для цього проводять порівняння досягнутих результатів з нормативами, матеріаліми бізнес-планів та даними за попередні роки в розрізі окремих показників з послідуючим інтегруванням одержаної інформації. Як правило вона застосовується для встановлення рейтингової оцінки підприємства.
Інтегрування вихідної інформації в єдиний показник можна проводити такими методами:
а) методом суми місць,
б) методом віддалі від еталону.
Метод суми місць передбачає попереднє ранжування всіх оцінюваних підприємств чи їх структурних підрозділів по кожному з показників, які використовуються для побудови комплексного показника. На цій основі створюється нова матриця оціночних показників де пaрaметр sij визначає ранг кожного підприємства по i му показнику. Узагальнюючу оцінку одержують за формулою:
K= aij*sij
де i - порядковий номер показника, який входить в комплексну оцінку;
- J- порядковий номер підприємства;
- відповідно кількість показників та підприємств по яких проводиться рейтингова оцінка;
- a- коефіцієнт важливості i -го показника в роботі j -го підприємства.
В найпростішому варіанті коефіцієнт aij для всіх підприємств і показників приймають рівним 1. Слід також відзначити, що застосування методу суми місць можливе тільки у випадку однонаправленості впливу всіх параметрів, які входять в систему рейтингової оцінки.
Основою методу віддалі від еталону є облік близькості кожного підприємства до найкращого результату по всіх окремо взятих показниках, які входять в систему рейтингової оцінки. Сам розрахунок проводиться по формі евклідової віддалі, з попереднім нормуванням окремих значень показників по кожному підприємству пропорційно їх еталонних значень. Сам комплексний показник розраховується за формулою :
К= [ a(1-xij/xie)2] 0,5
де xij - значення i -ого показника по j - підприємству;
xie - еталонне значення (як правило максимальне) i -ого показника по всіх підприємствах по яких проводиться рейтингова оцінка.
Проводячи комплексну оцінку роботи підприємства цими методами слід пам"ятати що чим менше значення показника комплексної оцінки тим вище рейтинг підприємства на ринку.
Завдання 6. При проведенні економічного аналізу обов"язково слід вирішити чотири основних завдання:
- оцінити рівень розвитку аналізованого явища;
- вивчити його структуру;
- встановити тенденції розвитку, тобто його динаміку;
- вияснити які чинники і наскільки вплинули на його зміну.
Всі ці завдання можна вирішити будуючи таку аналітичну таблицю.
Аналіз обсягу структури і динаміки економічного явища на підприємстві
Складові елементи явища Обсяг явища Структура явища в % Відхилення
+,- Темп росту у
процентах Вклад чинника в динаміку явища у %
Базисний період або
бізнес
План Фактв звітн
періоді Базис
Період або
бізнес-план Фактично В обсягу В структурі,%
А 1 2 3 4 5 6 7 8
1
2
Всього
Запропонована методика дозволяє:
" оцінити масштаби явища і його складових частин (гр1 та 2);
" роль окремих складових в формуванні явища (гр3та 4);
" зміну масштабів та ролі окремих складових (гр5 та 6);
" тенденції розвитку явища і складових (гр 7);
Причини зміни явища та інтенсивність цих змін (гр 8)
Тут слід мати на увазі, що знак + і - може мати як негативне так і позитивне значення в залежності від типу економічних явищ, що аналізуються.
Завдання 7 Необхіднорю умовою одержання прибутку в умовах ринку є перевищення виручки від реалізації продукції над затратами по її вирорбництву і збуту. Теоретичною базою оптимізації прибутку і аналізу затрат є система обліку директ-костінг, яку на Україні називають системою управління собівартістю продукції. Згідно цієї системи загальні затрати складаються з двох частин: змінні затрати, що залежать від випуску продукції і постійні затрати, які від нього не залежать. Таким чином різниця між виручкою від реалізації продукції і змінними витратами представляє собою маржональний дохід, тобто суму чисто грошового потоку від реалізації продукції. Маржоналльний дохід дозволяє встановити:
1) обсяг випуску, приякому підприємство не буде мати збитків
q=Zc/(p-Zu)=Zc/m
де q- обсяг випуску продукції, приякому підприємство не буде мати збитків
Zc - сума постійних витрат на виробництво продукції
p- ціна одиниці продукції
Zu -змінні затрати в розрахунку на одиницю продукції
m -маржональний дохід на одиницю продукції
Для оцінки надійності виробничої програми використовується коефіцієнт надійності, який розраховується за схемою:
K=(F-q)/q,
де F- обсяг
Loading...

 
 

Цікаве