WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна політика як складова державної регіональної політики - Реферат

Екологічна політика як складова державної регіональної політики - Реферат

- системність і комплексність в здійсненні стратегії розвитку системи екологічного менеджменту як якісно нової парадигми управління;

- послідовність та цілеспрямованість в досягненні її реалізації;

- спадковість в розвитку системи екологічного менеджменту, що відображується через призму духовних екологічних цінностей, систему екологічного виховання та освіти, культурної спадщини.

Слід зазначити, що в Україні заходи повинні бути орієнтовані не тільки на те, щоб усунути наслідки, спричинені антропогенною діяльністю, але і їх передбачити, що є більш ефективним в реалізації екологічної політики на всіх рівнях.

Таким чином, зміст регіональної екологічної політики розглядається в двох аспектах. Перший - це екологічна політика держави по відношенню до регіонів (державна регіональна екологічна політика), другий - екологічна політика, яка здійснюється регіонами. Перша реалізується центральними органами державної влади, друга - місцевими органами влади і самоврядування. В цьому плані значну роль відіграє розмежування повноважень між різними гілками влади у сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Виникає потреба в уточненні і деталізації розподілу функцій між спеціально уповноваженими органами влади різних рівнів в сфері природокористування і охорони навколишнього середовища.

Разом з тим, необхідно виділити і місцевий рівень екологічної політики у складі регіонального. У зв'язку з цим необхідні інституційні перетворення з метою формування нового правового і економічного регулювання взаємодії державних органів різних рівнів і природокористувачів. При цьому діяльність законодавчих і виконавчих органів влади повинна бути сконцентрована на вирішенні таких проблем:

. ефективне використання природно-ресурсного потенціалу країни;

. перехід до сталого розвитку України з врахуванням екологічних і природно-рекреаційних умов конкретних територій;

. підтримка мінімально необхідного рівня екологічної безпеки нарізних рівнях;

. активна участь різних верств населення і соціальних груп у реалізації державної екологічної політики, в тому числі на регіональному рівні.

Зміна системи управління передбачає пріоритет територіального управління природоохоронною діяльністю. Тому управління природокористуванням повинно здійснюватися територіальними органами управління, на основі загальнодержавних принципів екологічної політики, але з урахуванням того, що на регіональному рівні можуть бути свої цілі і шляхи їх досягнення. Характерними принципами в цьому питанні є:

- дотримання загальнонаціональних пріоритетів;

- забезпечення розмежування повноважень між органами виконавчої влади;

- врахування екологічних інтересів кожного регіону (в тому числі транскордонних);

- формування механізму фінансового забезпечення системи регіонального екологічного менеджменту;

- розширення повноважень органів місцевого самоврядування у вирішенні екологічних завдань. Основними критеріями для розмежування повноважень держаних і місцевих органів в

галузі охорони навколишнього середовища можна назвати:

- джерела фінансування заходів по охороні навколишнього природного середовища;

- статус природних ресурсів (загальнодержавного або місцевого значення);

- масштаби впливу на навколишнє середовище (транснаціональний, міжрегіональний, регіональний, місцевий рівень, якому підлягає територія).

Залишаються недостатньо вирішеними такі питання зовнішньоекологічної політики, як розподіл між транскордонними регіонами квот на випуск парникових газів і речовин, які руйнують озоновий шар, а також інші види впливу транскордонного і глобального характеру. Стратегічним завданням щодо впровадження її на глобальному рівні повинні стати успішні переговори та кінцеве укладання низки абсолютно нових міжнародних договорів та угод, спрямованих на захиcт довкілля.

Отже, головною метою екологічної політики як складової державної регіональної політики є створення необхідних умов для зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище до екологічно допустимого рівня, підтримка функцій життєзабезпечення біосфери, охорона і відновлення природних ресурсів.

Для досягнення цієї мети необхідно такі наступні завдання:

а) у сфері природокористування:

- обгрунтування і проведення внутрішньої і зовнішньої політики у сфері екологічної безпеки;

- удосконалення системи управління природокористуванням, в тому числі розмежування повноважень нарізних рівнях влади;

- реформування і розвиток системи обліку і економічної оцінки природних ресурсів, систем лімітів і ліцензування природокористування;

- проведення реформ податкової системи, направлених на збільшення частки плати за ресурси в дохідній частині бюджетів при зниженні ставок щодо інших видів податків;

- удосконалення економічних, фінансових механізмів відтворення природних ресурсів, розвитку ринку робіт і послуг у сфері природокористування;

- проведення наукових досліджень, розвиток нових методів і технологій в галузі охорони, відтворення і використання природних ресурсів, а також стимулювання новітніх технологій.

б) у сфері охорони навколишнього середовища:

- формування більш ефективної структури державного управління охороною навколишнього середовища і розмежування повноважень у сфері управління охороною навколишнього природного середовища між всіма гілками влади;

- удосконалення економічних, фінансових механізмів охорони навколишнього природного середовища, розвитку ринку робіт і послуг в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- стимулювання розвитку і впровадження ефективних систем управління природоохоронною діяльністю на підприємствах, у тому числі відповідно до міжнародних стандартів cepi'i'ISO - 14 000;

- формування ефективної системи неперервної екологічної освіти;

- забезпечення ліцензування всіх екологічно небезпечних видів діяльності;

- поступовий перехід на систему міжнародних стандартів технологічних процесів і виробленої продукції;

- надання достовірної і своєчасної інформації про стан навколишнього природного середовища, екологічні проблеми в цілому;

- підтримка громадських екологічних рухів і залучення неурядових організацій, громадськості до вирішення екологічних проблем та здійснення екологічного контролю і моніторингу.

Сформовані вище цілі і завдання реалізації екологічної політики вимагають нових підходів щодо засад адміністративної реформи у сфері природоохоронної діяльності і природокористування.

Література

1. Альберт Гор. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух - ВГО Україна. Порядок денний на XXI століття та Інститут сталого розвитку. -К.: Інтелсфера, 2001. - 404 с

Стаття рекомендована до друку кафедрою економічної теорії та підприємництва Хмельницького інституту регіонального управління та права (протокол № 8 від 22.05.2003 року).

Loading...

 
 

Цікаве