WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна політика як складова державної регіональної політики - Реферат

Екологічна політика як складова державної регіональної політики - Реферат

Екологічнаполітика як складова державної регіональної політики

Початок радикальної економічної реформи загострив питання про зміну ролі екологічного фактора в розвитку суспільства. При загальній спрямованості державної стратегії переходу на засади сталого розвитку особливої актуальності набуває управління охороною довкілля, раціональним використанням природних ресурсів та безпекою життєдіяльності людини. Його значущість зростає в умовах децентралізації управління та підвищення ролі соціально-економічного розвитку регіонів. Але в останні роки погіршення стану навколишнього природного середовища стало реально впливати на якість життя населення, лімітувати можливості соціального і економічного розвитку великих промислових регіонів і міст. У зв'язку з цим в умовах трансформації економічної системи виникає потреба у розробці нової державної екополітики на різних рівнях управління.

"Необхідність прискореного поступу України на шляху сталого розвитку, економічного зростання, поєднаного з активною соціальною політикою держави (читаємо в Концепції державної регіональної політики), демократизацією усіх складових суспільного життя, потребує формування якісно нової державної регіональної політики".

Державна регіональна політика є складовою частиною національної стратегії сталого розвитку України та її регіонів. Пропорційність і збалансованість розвитку регіонів і України не забезпечується через відсутність екологічної компоненти в Концепції державної регіональної політики. Тому екологічна політика як складова державної регіональної політики повинна стати пріоритетним напрямком в системі управління навколишнім природним середовищем. Наступним етапом для забезпечення стійкого, тобто економічно ефективного і екологічно безпечного природокористування є необхідність в трансформації механізмів її реалізації.

В нашому розумінні екологічна політика - це цілеспрямована діяльність органів державної влади і управління, яка направлена на впровадження заходів щодо забезпечення якості навколишнього середовища, відтворення природних ресурсів, екологічної безпеки регіонів і держави в цілому.

Особливістю екологічної політики є використання найбільш ефективних методів реалізації практичних заходів в різних сферах діяльності для досягнення цілей, що визначені в міжнародних стандартах якості довкілля

Для цього необхідно розробити стратегію регіонального фінансування природоохоронної діяльності, що відповідає конкретним умовам. Ця стратегія буде більш визначальною, якщо в ній будуть позначені чіткі цілі, передбачене розв'язання проблем як у частині попиту, так і пропозицій фінансових коштів, а також у напрямі здійснення програмних та інституціональних заxодів.

Необхідно також вивчити і проаналізувати можливості й механізми гальмування на шляху фінансування регіональних (в тому числі й на транскордонному рівні) природоохоронних програм, а також розробити комплекс заходів щодо забезпечення інформованості й підвищення рівня екологічної освіти в регіоні.

Такий дієвий сценарій формування екологічної політики цілком правомірний і своєчасний, а втілення механізму його реалізації в існуючу практику природокористування дозволить відчутно поліпшити екологічні параметри довкілля в цілому.

Щоб створити місцевий потенціал управління охороною навколишнього середовища і ввести ефективні механізми координації на регіональному рівні, передусім потрібно чітко розподілити ролі й обов'язки у сфері управління охороною навколишнього середовища між національним, регіональним і місцевим рівнями; поглибити міжмуніципальне партнерство, щоб подолати адміністративну роздробленість; природоохоронним підрозділам, що містяться в межах загальної екологічної системи (наприклад, водного або повітряного басейну), необхідно налагодити більш міцні горизонтальні зв'язки; підвищити ефективність експлуатації комунальних служб, які впливають значною мірою на навколишнє середовище (водопостачання, каналізування, збір і видалення твердих відходів, міський транспорт). І нарешті, потрібно зміцнити потенціал місцевого рівня в області екологічного менеджменту, підготовки екологічних проектів і фінансового їх управління.

Однак сьогодні впровадження нових ефективних підходів у реалізації місцевої і регіональної природоохоронної політики просувається як в СНД, так і в Україні, повільними темпами. Разом з тим, успішне впровадження національної екологічної політики в Україні залежить від її здійснення на регіональному (місцевому) рівні. 3 метою ефективного регулювання взаємовідносин з навколишнім середовищем, для скорочення негативного впливу економічної діяльності і збереження якості довкілля нарівні, безпечному для здоров'я населення, необхідно:

- більш ефективно використовувати економічні інструменти поліпшення стану та охорони навколишнього природного середовища на всіх ієрархічних рівнях;

- реформувати інституціональну базу охорони навколишнього середовища й управління природними ресурсами;

- постійно впроваджувати політику попередження забруднень і оздоровлення довкілля як у масштабі держави, так і окремо взятих регіонів;

- розробляти і реалізовувати національні, регіональні, місцеві і секторальні плани дій у галузі охорони навколишнього середовища.

Регіональна (місцева) екологічна політика повинна підтримуватися на національному рівні через зміцнення і вдосконалення законодавчої і нормативної бази екологічного менеджменту, розробку національних стратегій, програм і планів, інтеграцію природоохоронних вимог у напрямі розвитку секторів економіки і соціальної сфери, розширення двосторонньої і міжнародної співпраці, залучення технічної допомоги та інвестицій. Особливо актуальні ці проблеми для транскордонних регіонів України; враховуючи їх туристсько-рекреаційний статус і можливості для індустріального розвитку і формування зон екологічного підприємництва.

Таким чином, для того щоб сталий розвиток став реальним, необхідно, як вважає А. Гор - один із сучасних ідеологів гармонійного співіснування людини і природи - переглянути традиційний підхід до формування економічної політики та прийняти нові правила гри, які повинні бути впроваджені як на глобальному, так і локальному рівнях. Мається на увазі, перш за все, можливість знайти способи врахування вартості екологічних наслідків управлінських та господарських рішень та нівелювання несправедливого оподаткування і "регресивності". Адже "зараз ми оподатковуємо роботу і субсидуємо виснаження природних ресурсів - і та, і друга політика сприяють високому безробіттю і марнотратству природних ресурсів" [1, c. 348].

Це обумовлює необхідність узагальнення концептуальних підходів та поглиблення теоретико-методологічних засад формування еколого-економічного механізму управління навколишнім середовищем. Можна твердити, що зміна ідеології у сфері управління природокористуванням викликана зростаючими потребами суспільства в екологобезпечному та чистому навколишньому природному середовищі. Як основу нової парадигми управління природокористуванням запропоновано розглядати систему екологічного менеджменту, яка грунтується на таких наступних основних принципах:

- пріоритетність ідеї сталого розвитку в контексті економічної і екологічної безпеки країни та її регіонів;

Loading...

 
 

Цікаве