WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Зміни рослинного і тваринного світу України, що сталися протягом останніх 100 років - Реферат

Зміни рослинного і тваринного світу України, що сталися протягом останніх 100 років - Реферат

Реферат

Тема.

Зміни рослинного і тваринного світу України, що сталися протягом останніх 100 років

ПЛАН

  1. Рослинний світ.

а) Загальна характеристика рослинного світу України.

б) Історія розвитку рослинного світу нашої держави.

в) Геоботанічне районування.

г) Господарське значення рослинності України.

  1. Тваринний світ.

а) Загальна характеристика тваринного світу України.

б) Історія розвитку нашої батьківщини.

в) Зоогеографічне районування суходолу України.

г) Тваринний світ у водоймах України

д) Господарське значення тваринного світу.

Рослинний світ України багатий та різноманітний; характеризується певним флористичним складом та будовою рослинного покриву. Природна флора України налічує близько 30тисяч видів нижчих та вищих рослин. З них водоростей близько 4000 тисяч, грибів та міксоміцетів - понад 15 тисяч, лишайників понад 1 тисячу, мохоподібних – близько 800, а вищих судинних - 4523 види. Видовий склад рослин постійно уточнюється. Так, протягом 19-20 століть описано 1180 видів вищих рослин, знайдених на території України. З них за роки радянської влади 840. Рослинний світ держави поповнюється інтродукційними видами.

У флорі вищих судинних рослин України нараховується 76 видів дерев, 270 видів кущів, 2856 багаторічних, 329 дворічних 984 однорічних трав'янистих рослин. З них близько 600 видів рослин ендемічні для України. Також 600 видів є рідкісними, зникаючими та потребуючими охорони, а 151 вид занесено до Червоної Книги України.

Під впливом господарської діяльності людини природний рослинний покрив значно змінився: (скрізь за виключенням декількох заповідних ділянок) розорені степи, на значних площах викорчувані та замінені сільськогосподарськими угіддями ліси, висушено багато боліт. Природна рослинність зберегла лише на 19 млн.га., де ліси займають понад 8 млн.га., луки – 7.7 млн.га і природні угіддя понад 3 млн.га. На даний час в державі культивується понад 1 тисяча видів рослин, а понад 200 видів є адвентивними рослинами, а 700 видів зустрічаються як бур'яни.

Розподіл видів природної флори на території України.

Історія розвитку рослинного світу України бере початок з далекого минулого. Сучасний світ рослин нашої батьківщини сформувався у процесі еволюції кайнозойської рослинності, яка була тісно пов'язана з історичними змінами природних умов. Горотворчі тектонічні процеси, неодноразові трансгресії палеогенових та неогенових морів, антропогенні зледеніння відіграли значну роль у формуванні сучасних рослинних угруповань та їх територіальних розміщень. В пізньому крейдовому періоді з'явилися найдавніші ореофільні покритонасінні, що ознаменувало початок кайнофіту. Флора пізнього крейдового періоду - палеоцени, за своїм складом була ще дуже далека від сучасної, хоч більша кількість крейдових покритонасінних належить до існуючих зараз сімей та навіть родів. В еоцені розвивалася вічнозелена флора з багатьма пальмами, лавровими, миртовими, протейними, тропічними видами дубів та інших. Рослинність де – інде мала риси скерофільності. В кінці олігоцену поряд з багато чисельними субтропічними елементами панівну роль починають гради широколисті листопадні деревні рослини. Серед хвойних були поширені представники соснових та таксо дієвих. Помірно теплолюбні листопадні ліси стають панівним типом рослинності. На початку неогенового період рослинність набуває риси помірної широколистяної, широколистяно-хвойної з великою кількістю листопадних форм, серед яких домінують дуби, буки, каштани, горіхові, березові; зустрічаються також тюльпанне дерево, лавр, евколітія. В міоцені на Заході України та Криму набули поширення лаврові, а серед хвойних – сосна, секвоя, болотний кипарис. В кінці міоцену для рівнин півдня України була характерна трав'яна рослинність з деревними заростями в долинах річок. В пліоцені помірно теплолюбні листопадні ліси збереглися в Карпатах, в північно-західних районах території нашої Вітчизни росли соснові ліси з переважанням темнохвойних порід та домішкою листопадних порід. На Сході України на початку понтичного століття панувала рослинність відкритих просторів, а в другій половині дубові та хвойні ліси. В кінці ж цього часу тут розвивалася „лісостепова" рослинність зі значною домішкою теплолюбних рослин. В кінці пліоцену на значній території держави, а особливо у південній частині почала переважати трав'яниста степова рослинність, склад лісової рослинності біднішає та наближається до раннього антропогенового, однак у складі пізньопліоценових лісових угруповань ще зберігається у невеликій кількості реліктові форми (болотний кипарис, вощанки, горіхові, тутові).

У антропогені йде формування сучасних ділянок флори та рослинності. Розвиток та формування рослинності плейстоцену відбувалися під впливом зміщення льодовика, саме тому склад плейстоценової рослинності чітко відображає холодні та теплі фази. Під час похолодань були поширенні так звані холодні степи, і значними ділянками березово-соснових лісів. Широколистяні теплолюбні породи зберігались у сприятливих для їх зростання місцях. У теплі фази раннього та середнього плейстоцену на території держави розповсюджувалися широколистяні хвойні ліси, більшість території була зайнята лісостеповою рослинністю, на півдні – різнотравно злаковими степами. У пізньому плейстоцені зменшуються території, зайняті лісовою та лісостеповою рослинністю, степові угруповання поширюються на півдні та на сході України. У галацені відбувалося розселення лісової рослинності, при чому у ранньому періоді переважали соснові та сосново-березові ліси, в середньому – широколистяні породи, в пізньому – вологолюбні рослини. Таким чином, протягом голоцену рослинність набула вигляду, що близький до сучасного.

Основні закономірності територіального розподілу рослинного світу визначається загально кліматичними та едафічними умовами, геологічною історією, особливостями флорогенезу та іншими факторами. В рослинному покриві території України виражені наступні рослинні зони: лісова з підзонами змішаним та широколистих лісів, лісостепова, степова з підзонами різнотравно - типчаково-ковилових та злаково полинних степів та середземноморська лісова. Розподіл рослинності в українських Карпатах та Кримських горах характеризується чітко вираженою висотною поясністю.

План

Лісова зона

Лісостепова зона

Степова зона

Географічне положення

Охоплює північну частину держави та за геоботанічним районуванням відноситься до Європейської широколистяної області, Східно- європейської широколистяної провінції

Розташована південніше лісової від Опісля та Дністра до східного кордону країни. За геоботанічним районуванням відноситься до Європейсько Сибірської лісостепової області Східно Європейської провінції.

Розташована на південь від Лісостепу до берегів Чорного та Азовського морів та передгірь Кримських гір. Вона є частиною Східно європейської геоботанічної провінції степової області.

Рослинність

Соснові, дубово-соснові, грабово-соснові, вільхові, березові, ялинкові, дубові, яглице букові ліси.

Ковила, осока, шавлія, адоніс, вероніка; дубово-грабові, кленово-липові соснові ліси; кущі.

Ковила, кущі, вівсяниця, полинь, злаки і різнотрав'я

Вплив діяльності людини

Висушення боліт, вирубування лісів.

Розорювання земель, вирубування лісосмуг.

Розорювання земель

Природо

охоронні території

Швацький національний природній парк, рівненський природний заповідник, Поліський природний заповідник, Деснянсько-Старогудський національний природній парк, Черемиський природний заповідник

Природний заповідник Розточчя, національний природний парк Яворівський, природний заповідник Медобори, природний парк Подільський Товтри, Канівський заповідник, Михайлівська Цілина (заповідник)

Loading...

 
 

Цікаве