WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Чи загрожує людству глобальне потепління? - Курсова робота

Чи загрожує людству глобальне потепління? - Курсова робота

Луций Юній Модерат Колумелла, римський автор (близько 30-60 р. н.е.), звертав увагу на необхідність стежити за змінами клімату й пристосовувати до них методи оброблення землі. На підтвердження своїх слів він посилався на книгу батька й сина Сазернов по сільському господарству (нині втрачену), написану на початку I ст. до н.е., у якій указувалося, що в той час вирощування винограду й оливок у Центральній Італії було досить скрутним.

У роботах різних римських авторів зберігся ряд свідчень про сильні посухи, час від часу, що вражали північноафриканские провінції. Так, протягом п'яти років, що передували відвідуванню імператором Адріаном Африки в 128 р., у провінціях не випадало ні краплі дощу.

Встановлено наступне: частота посух і пилових бур, а також зимових гроз різко зростає після 260 р. н.е. і досягає максимуму в V-VI ст., після чого швидко іде на спад. Про різке погіршення природних умов у північно-західному Китаї в середині I тис. говорить також той факт, що між Ш и VI ст. близько 20 квітучих міст цієї області прийшли в занепад і були назавжди покинуті своїми жителями.

Взагалі, історичні хроніки IV - початку VII ст. зберегли численні свідчення надзвичайно холодної погоди в Європі й Візантії – регулярно й на кілька місяців покривалися льодом Дунай, Рейн, Рона, Маас, Темза й інші ріки, причому товщина льоду була достатньої, щоб витримувати вагу армій, що переправляються.

Історія зміни температури Північної півкулі добре погоджується з усіма представленими історичними свідченнями і ясно демонструє, що клімат у досліджуваний період випробовував значні коливання: від надзвичайно холодної епохи залізного віку до теплої й вологої епохи римського часу, а потім до наступного нового похолодання часів великого переселення народів, однак менш значному, чим попереднє.

Уже наступне похолодання, що наступило незабаром після 330 р. до н.е., збігається з великим періодом китайської філософії й культури - досить назвати такі імена, як великий письменник стародавнього періоду Чжуанцзи (369-286), перший поет Китаю Цюй Юань (348-278), теоретики конфуціанства Сюньцзи (313-238) і Мэнцзи (372-289), легизму – Хань Фэйцзи (288-233) і ін. У це же самий час на іншому краї ойкумени, в елліністичному Єгипті створюється найбільша в той час Олександрійська бібліотека, а при дворі Птолемеїв появляється спеціальна установа для вчених (Мусейон); будується одне з "семи чудес світу" – Фаросский маяк.

Як уже згадувалося вище, не тільки похолодання веде до погіршення природних умов; останнє може бути зв'язано й з потеплінням, що у деяких регіонах, таких як Передня Азія, супроводжується зменшенням кількості опадів, в зв'язку з цим цікаво згадати, які події відбувалися в цьому регіоні в часи двох найбільш значних потеплінь розглянутої епохи - біля рубежу християнської віри (50 р. до н.е. - 50 р. н.е.) і II-III ст. н.е. Перше із цих потеплінь збігається з періодом життя Ісуса з Назарету, з виникненням ще однієї світової релігії – християнства й місіонерською діяльністю її перших адептів св. Петра й Павла.

Таким чином, епоха ранніх цивілізацій, безумовно, характеризується настільки значними змінами клімату, що вони безсумнівно, повинні були вплинути на всі без винятку аспекти людської діяльності.

4. Погода і клімат

Погодою називають сукупність атмосферних процесів і метеорологічних величин, які характеризують фізичний стан атмосфери в певний момент або проміжок часу. Закономірні зміни погоди – це режим погоди. Погода характеризується наступними метеорологічними елементами: сонячна радіація, тривалість сонячного сяяння в годинах, температура повітря і поверхні ґрунту, вологість повітря, атмосферний тиск, вітер, хмарність, опади – кількість, кількість днів з опадами, види опадів, час випадання, сніговий покрив, горизонтальна видимість, наземні опади та інші атмосферні явища – іній, паморозь, ожеледиця, гроза, тумани, полярні сяйва, веселка, кола й вінці навколо Сонця і Місяця.

Спостереження за елементами погоди проводяться синхронно на метеостанціях всього світу через кожних три години за гринвіцьким часом. Результати спостережень передаються телеграфом, телефоном або за допомогою радіозв'язку в організації Служби погоди для складання синоптичних карт. Служба погоди виникла в зв'язку з потребою в своєчасній інформації населення, адміністративних і господарських установ про стан погоди, її зміни і передбачення умов погоди на майбутній час. Служба погоди складається з сітки синоптичних станцій і центрально-республіканських, обласних, портових та інших бюро погоди.

Відомості про метеоелементи передаються в Гідрометеорологічні центри в зашифрованому вигляді. Цифрами та значками ці дані наносять на синоптичні карти погоди, які складають 4 рази на добу або за кожний термін спостережень. Нині карти складають тільки в основних гідрометеоцентрах і передають за допомогою факсимільної передачі або комп'ютерного зв'язку в регіональні гідрометеоцентри. На синоптичних картах показують такі синоптичні об'єкти, як розподіл тиску, повітряні маси і фронти, розташування і властивості атмосферних хвилювань, характер і поширення хмарності та опадів, розподіл температури тощо.

Головною метою синоптичного аналізу є передбачення погоди. Прогноз на 1-2 доби називають короткостроковим, а на тиждень, декаду, місяць, сезон – довгостроковим. Для передбачення погоди на 1 добу потрібні відомості на території всієї країни або материка, на 2 доби – відомості про всю півкулю, а на 3 доби – відомості про стан атмосфери на всій Земній кулі.

При передбаченнях погоди користуються передусім методом екстраполяції в часі й просторі на підставі зіставлення синоптичних карт. Іноді уточнюються результати за картами багатьох попередніх років виходячи із законів динаміки і термодинаміки атмосфери.

Короткострокові передбачення не вільні від помилок, але в цілому вважаються задовільними. Можливості поліпшення точності передбачення шукають у введенні обчислювальних методів прогнозу за допомогою електронно-обчислювальних машин, але в більшості випадків вони стосуються лише баричного поля. Прогноз погоди великої завчасності ґрунтується на доборі синоптичних карт – аналогів за минулі роки виходячи з міркувань, що атмосферним процесам властива ритмічність. Так складають прогнози на місяць. Важче скласти прогноз на сезон, оскільки потрібно аналізувати збурення полів температури і тиску на всій земній кулі.

Прогноз складається для великої території. В кожній місцевості його уточнюють за місцевими ознаками або прикметами, які ґрунтуються на зовнішньому вигляді неба, хмap, поведінці тварин, рослин тощо.

Слово "клімат" походить від грецького "кліма", що означає "нахил"хил" сонячних променів до площини горизонту. Давньогрецькі вчені першими відмітили кліматичні пояси за кутом падіння сонячних променів в полудень і тривалістю дня від 12 годин на екваторі до 24 годин під час літнього сонцестояння на полярному колі. На початку XX ст. кліматологи визначили клімат як багаторічний режим погоди, притаманний даній місцевості залежно від її географічних умов. "Клімат – це сукупність атмосферних умов, характерних для даної місцевості залежно від її географічної обстановки". Клімат – це один з головних компонентів географічного ландшафту, він характеризується коливаннями, циклічними і ритмічними змінами. Основні кліматичні процеси: теплообіг, вологообіг, атмосферна циркуляція. Під географічною обстановкою розуміють фактори кліматоутворення: географічну широту, розподіл суші і моря, характер підстеляючої поверхні й ґрунту, рослинний, сніговий і льодовий покрив, океанічні течії, орографію, та ін. У фізиці атмосфери клімат визначається як середньостатистичний ансамбль станів, які проходить система "океан-суша-атмосфера" за кілька десятиліть.

Від клімату відрізняється мікроклімат, тобто місцеві особливості клімату, які істотно змінюються вже на невеликій відстані, наприклад, над лісом, ріллею, болотом, озером, балкою, населеним пунктом.

Спостереження за мікрокліматом проводять за допомогою спеціальних приладів, які можна легко переносити.

Класифікація кліматів – це виділення їх типів за певними ознаками або за умовами формування. Найбільше наукове і практичне значення мають класифікації клімату за В.П. Кеппеном (1933) і Б.П. Алісовим (1936).

Вся природа Землі перебуває в процесі безперервних змін і розвитку. Зміни клімату відбуваються в тісному взаємозв'язку і взаємодії з іншими компонентами географічної оболонки. Показниками змін клімату в геологічному минулому є викопні флора і фауна, пилок доісторичних рослин, ознаки процесів вивітрювання і нагромадження осадових відкладів, розподіл суші й моря в різні геологічні епохи, рельєф тощо. Питання про клімат геологічного минулого розглядаються в історичній геології та палеонтології.

Loading...

 
 

Цікаве