WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Чи загрожує людству глобальне потепління? - Курсова робота

Чи загрожує людству глобальне потепління? - Курсова робота

Зміни клімату мезозойської ери були також пов'язані головним чином з коливаннями вологості і проявлялись в чергуванні аридних і гумідних фаз. Головні аридні фази припадають на тріас, пізню юру – ранню крейду, кінець крейди – першу половину палеогену, навіть середній міоцил кайнозойської ери. Великими ж гумідними фазами мезозою була ранньоюрська. Все це супроводжувалося розширенням зони помірного клімату, але до полярних областей, про що свідчать знайдені органічні рештки велетенських плазунів.

Атмосфера Землі з кожною геологічною епохою змінювала свій склад – зменшувався вміст водяної пари і СО2, збільшувалась відносна роль кисню. У зв'язку з цим змінювався її "парниковий ефект", посилювались термічні контрасти між полюсами і екватором, що сприяло розвитку між широтної циркуляції атмосфери. В ранньому палеоліті кайнозойської ери переважає теплий і вологий клімат з північною межею субтропіків до 55-60° пн. ш. З другої половини олігоцену наступає прогресивне похолодання з різким поширенням континентальності клімату, що охопило високі широти обох півкуль з найбільшим проявом в приполярних областях, де склалися спочатку помірний, а потім арктичний типи кліматів, з перебігом часу посилювалась сезонність клімату, скорочувалась загальна кількість атмосферних опадів. Неодноразові коливання темперури і вологості призвели до чергування льодовикових і міжльодовикових епох в високих широтах і ксеротермічних кліматів в низьких широтах. В голоцені відбувається відступання льодовиків з помірних широт в полярні. Спостерігається загальне потепління клімату помірних і високих широт при значних коливаннях температури і зволоження. Та в цілому голоцен – холодний період в історії Землі.

2. Геологічні свідки змін клімату в далекому минулому

Геологічні дані показують, що зміни клімату в минулому Землі були дуже глибокими. Це легко зрозуміти, так як ці зміни охоплювали сотні мільйонів років. Протягом цього часу докорінно змінювалось положення на Землі: розміщення суходолу і моря, розподілення океанічних течій, вулканічна діяльність, склад атмосфери тощо. З іншого боку могли змінюватись і космічні

впливи на Землю.

Розглядаючи органічні і неорганічні викопні рештки як ознаки кліматів минулого, виходять з положення, що в минулому існувала така ж залежність флори і фауни, вивітрювання і ґрунтоутворення від клімату, які існують і тепер. Відносно кліматів на ранній стадії формування Землі, особливо архейської ери, чітких уявлень немає, бо появлялись вони в умовах більш щільної атмосфери, яка вміщувала багато водяної пари, вуглекислого газу, Н3СН4, позбавленої кисню, і при майже повній відсутності кисню.

Виявлення великих і потужних товщ морських вапняків і коралових рифів у середніх широтах (наприклад, у Центральної Європі в шарах, починаючи з кембрію) говорить про більш теплий клімат, що існував у цих широтах у різні епохи життя Землі. У шарах бурого вугілля в Європі аж до верхнього міоцену виявляються залишки таких теплолюбних рослин, як віялові пальми. Утворення кам'яного вугілля відбувалося колись і в Антарктиді. Багатство викопних видів плазунів і їхні величезні розміри також є ознаками теплих кліматів. По розподілі викопних риб протягом третинного періоду можна зробити висновок про поступове похолодання протягом цього періоду.

Шари докембрію вивчені в окремих місцях. Знайдені рештки організмів віком 3,8 млдр. років. Вапнякові утворення синьо-зелених водоростей, які залягають пластами на дні морському, утворились на мілководді тодішніх морів і створили рифи. Органічних решток мало через сильну метаморфізацію порід, а також в результаті слабкого розвитку органічного життя знайдені також мореноподібні відклади (тиліти).

Але це є свідченням того, що довготривалі та істотні зміни в залежній атмосфері завершились різким посиленням ролі сонячної радіації у всіх земних процесах. З'явилась неоднорідність у всьому географічному розподілі кліматичних умов – поєднання жарких і відносно прохолодних, вологих і посушливих областей. Бо виявлення, наприклад, значних і потужних товщ морських відкладів і коралових рифів в середніх широтах свідчить про існування більш теплого клімату, що існував у цих широтах в давню епоху розвитку Землі, яка охоплює 6/7 геологічної історії.

Існує ряд спроб реконструкції кліматів геологічного минулого. Найбільше розроблені уявлення про зміну кліматів у четвертинному періоді. Але в загальному уявлення про геологічні клімати носять дуже загальний характер.

Не будемо зупинятися на послідовності передбачуваних змін клімату протягом ряду геологічних періодів. Зауважимо тільки, що протягом останнього півмільярда або мільярда років клімат Землі в помірних і високих широтах в основному був більш теплим, чим у даний час. Льоди в полярних і середніх широтах протягом переважної частини зазначеного періоду були відсутні. Кліматична зональність тому не була виражена так контрастно, як тепер. Тропічна флора поширювалася далеко у високі широти.

Однак на основному тлі "нормального" теплого клімату неодноразово відбувалися порівняно короткочасні похолодання, що охоплюють сотні тисяч або мільйони років. У ряді випадків розвивалися зледеніння у високих і середніх широтах. Кліматична зональність у такі періоди підсилювалася, тобто поглиблювалися теплові й інші кліматичні розходження між високими і низькими широтами.

Останні декілька сотень тисяч років – четвертинний період – являються саме таким холодним періодом, протягом якого декілька разів розвивалися сильні зледеніння. Кліматичні умови істотно змінювалися й у рамках четвертинного періоду: льодовикові епохи змінялися міжльодовиковими. Але в цілому четвертинний період – холодний період в історії Землі.

Від початку першого зледеніння четвертинного періоду пройшло 600-700 тис. років. Останнє зледеніння закінчилося декілька десятків тисяч років тому. Тепер людство живе в післяльодовикову або міжльодовикову епоху. Однак великі площі Землі у високих широтах і зараз знаходяться під льодовиковим покривом (що зберігається, мабуть, у якості релікта). Клімат сучасної епохи варто відносити не до геологічного "норми", а все ще до холодного періоду.

Про причини холодних періодів в історії Землі, і навіть останнього – четвертинного періоду, дотепер немає погоджених думок. Висувалось багато гіпотез. Указувалось, наприклад, на періодичні коливання елементів земної орбіти, завдяки чому повинна була змінюватися загальна кількість тепла, що приходить до Землі від Сонця. Це – зміна ексцентриситету земної орбіти з періодом біля 92 тис. років і зміна нахилу екліптики до екватора з періодом біля 40 тис. років. Сюди потрібно додати переміщення земної осі, що описує деяку конічну поверхню з періодом біля 21 тис. років. Зміни клімату в четвертинному періоді можуть бути поставлені в зв'язок із такими періодичними змінами як в приході радіації, але не можуть пояснюватися тільки ними.

Передбачалося також, що сонячна система стала істотно і періодично змінюватися протягом геологічного часу, тобто, що Сонце поводилося, як змінна зірка. Перевірити таку гіпотезу, однак, неможливо.

Передбачалося, що Земля в різні періоди свого життя проходила через області світового простору з різним вмістом міжзоряної речовини, що, по-різному поглинаючи сонячну радіацію, знову-таки змінювало опромінення Землі.

Тепер представляється більш ймовірним те, що геологічні зміни клімату залежали не від змін у загальному потоці сонячної радіації, а від змін у сонячній активності, котрі якимось способом змінювали систему загальної циркуляції атмосфери. Перевірити, чи дійсно сонячна активність відчуває циклічні зміни, порівняні по тривалості з геологічними періодами, неможливо.

Геологічні зміни клімату зв'язувалися також із змінами утримання вуглекислого газу і вулканічного попелу в атмосфері, із змінами хмарності, із процесами усередині земної кори, із змінами солоності океанів і ін. Жодна з гіпотез не є досить достатньою для пояснення холодних або теплих періодів в історії Землі, хоча, може бути, деякі з передбачуваних причин внесли свій внесок у загальну картину змін клімату.

Loading...

 
 

Цікаве