WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору - Реферат

Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору - Реферат

Керування геологічним середовищем може здійснюватися за умови, що є детальний опис об'єкта, який містить таку інформацію:

- чітку і логічно обгрунтовану сукупність цільових вимог;

- детальну комплексну характеристику об'єкта й основних концепцій його розвитку;

- обґрунтовані варіанти досягнення рівноваги геологічного середовища.

Техногенні впливи (керівна система) і геологічне середовище (об'єкт керування) - це відкриті системи, що динамічно саморегулюються і самоорганізуються.

Керівна система (моніторинг геологічного середовища) має таку інфраструктуру: вхід - процес - вихід - зворотний зв'язок [3]. Входом системи є техногенне навантаження, виходом - відповідне спрямування геологічного середовища або прогноз спрямування. Як підсистеми моніторингу геологічного середовища виділяють:

1. Контроль - комплекс заходів, що дозволяє оцінити стан геологічного середовища з метою її моделювання, прогнозування й керування;

2. Прогноз - науково обґрунтоване передбачення появи і розвитку негативних та позитивних геологічних процесів;

3. Керування - комплекс впливів, що оптимізують стан геологічного середовища, виключають несприятливий розвиток [4].

Для території південно-східної України характерна така загальна схема типізації природно-техногенних систем:

1. За складністю будови геологічного середовища:

- елементарні; взаємозв'язок між параметрами незначний або відсутній;

- прості, виявляються парні зв'язки між параметрами;

- складні, необхідно враховувати взаємозв'язки між трьома і більше перемінними;

- дуже складні;

2. За стійкістю до впливу зовнішніх чинників:

- стійкі, що не порушуються при будь-якій інтенсивності техногенного навантаження;

- квазістійкі, рівновага яких порушується незначно;

- нестійкі, для яких характерне значне порушення рівноваги;

- дуже нестійкі, рівновага яких порушується різко і має необоротний характер;

3. За інтенсивністю виходу зі стану рівноваги (гомеостаз):

- швидкореагуючі (оповзні, селі, ерозія тощо);

- повільнореагуючі (підтоплення, карст тощо);

4. За керованістю:

- не потребують керування;

- легкокеровані;

- складнокеровані;

- некеровані.

Моніторинг геосистем може бути диференційований на національний, регіональний, спеціальний і локальний, залежно від рівня розчленовування геологічного середовища [5].

Упорядкування єдиної програми моніторингу рекомендується як процес, спрямований на загальну тематизацію, доцільність, ситуаційний аналіз і аналіз ситуацій, проблематичність, розробку завдань, постановку завдань, планування, розвиток і експлуатацію моніторингу геологічного середовища [6]. Така програма буде базуватися на принципі, для котрого необхідно узгодження структури моніторингу зі структурою керованої геосистеми, її геологічного середовища в локальних, регіональних і національних межах.

Динаміка й сучасний стан геологічного середовища на території регіону дослідження залежать головним чином від характеру й інтенсивності інженерно-геологічної діяльності людини, освоювання гірничо-добувної, хімічної й переробної промисловості. Тут формування й динаміка геологічного середовища залежить від видів освоєння земель, інтенсивності, потужності й характеру розподілу техногенного навантаження у просторі й часі.

Бурхливий розвиток техногенезу сприяв різкій активізації небезпечних геологічних процесів, основна частина яких зумовлена комплексом неточних і помилкових інженерно-геологічних рішень.

Розглядаючи основні процедури вирішення еколого-геологічних проблем, що постають перед нами, визнаємо як основну мету гомеостаз геотехногенних систем і, насамкінець, здоров'я і комфортність існування людини.

Початкова стадія - це формування інформаційних потоків про стан досліджуваної території геологічного середовища. Друга стадія - це моделювання. Моделюється певний обсяг геологічного простору, з урахуванням складності середовища, її взаємозв'язків тощо. Третя процедура - це прогнозування, тобто на основі існуючої моделі науково передбачаються можливі варіанти зміни геологічного середовища, як у цілому, так і окремих її компонентів. Четвертий етап - керування.

Основні методичні аспекти еколого-геологічних досліджень в регіоні можна зводити до таких положень:

- визначення стану і ступеня техногенних змін геологічного середовища в межах різноманітних територіальних і функціональних рангів;

- визначення парагенезису основних процесів, що призводять до зміни стану геологічного середовища;

- виділення оптимального комплексу досліджень, необхідних для розробки методик прогнозу;

- верифікація прогнозів і створення стратегії, тактики й методів керування;

- коригування методик спостережень;

- узгодження різноманітних прогнозних явищ і створення ефективних управлінських рішень і дій.

Техногенні впливи на геологічне середовище за останні 20 - 30 років перетворилися з локального чинника в регіональний, роль якого з позицій екологічної геології неоднозначна. З одного боку, формування геотехногенних масивів як єдиних просторових структур стабілізують компоненти геологічного середовища, з іншого боку - нераціональне природокористування спричиняється до виникнення і розвитку несприятливих процесів.

У цілому по Україні нараховується понад 70 видів проявів різних геологічних процесів, більше половини яких несприятливі стосовно середовища проживання людини. З 439 міст понад 75% потребують інженерно-геологічного захисту: 250 підтоплені, 144 зазнають впливу гравітаційних явищ, 50 розташовані на грунтах, що просаджуються тощо; 70% з них приурочені до південно-східних розвинутих регіонів [7].

Тому важливо комплексно і швидко вивчити і вирішити вже існуючі проблеми і такі, що виникають. Необхідно при аналізі ситуацій використовувати весь структурний поверх природничих наук, додаючи дані медико-біологічного й екологічного плану, соціальні аспекти, картографічні побудови різного рівня.

Концепція моніторингу геологічного середовища функціонально повинна базуватися на і взаємозалежних геоінформаційних підсистемах: спостереження й інформаційні основи; моделювання; прогноз і керування.

Теоретичне обгрунтування моніторингу геологічного середовища на регіональному рівні зводиться до необхідності створення комплексної системи збору, накопичення, опрацювання й використання інформації, що розкриває специфіку окремих елементів і компонентів геологічного середовища, його спрямування, що виявляється через геологічні процеси, внутрішні і зовнішні взаємодії.

Література:

  1. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования.- Одесса: Астропринт, 1996.- 392 с.

  2. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии.- К.: Манускрипт, 1995.- 211 с.

  3. Трофимов В.Т., Епишин В.К. Литомониторинг – содержание, структура, роль инженерной геологии в его организации // Инженерная геология и геологическая среда.- М.: ВСЕГИНГЕО, 1989.- С. 71-77.

  4. Рудько Г.И., Молодых И.И. Теоретические и методические основы мониторинга геологической среды Украины.- К.: Знание, 1990.- 32 с.

  5. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища за 1992 – 1993 роки. Вип. 13.- К.: Госкомгеологія, 1994.- 159 с.

  6. Основы геоэкологии / Под ред. В.Г.Морачевского.- С-Пб.: Изд-во С-Пб. ун-та, 1994.- 351 с.

  7. Оценка качества окружающей среды и экологическое картографирование.- М.: Ин-т геогр. РАН, 1995.- 213 с.

Loading...

 
 

Цікаве