WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору - Реферат

Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору - Реферат

Реферат на тему:

Еколого-геологічні проблемипромислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору

В 1925 р. в роботі "Автотрофність людства" В.І.Вернадський писав: "За останні віка людське суспільство все більше виділяється по своєму впливу на середовище, оточуючу живу речовину. Це суспільство стає в біосфері, то біш у верхній оболонці нашої планети, єдиним у своєму роді агентом, могутність якого росте з ходом часу... Воно стає все більше незалежним від других форм життя і еволюціонує до нового життєвого прояву."

Промислова революція XYIII-XIX ст. супроводжувалась прискоренням впливу на географічне середовище здебільше на локальних рівнях. Друга половина ХІХ ст. та початок ХХ ст. і, особливо, сьогодення ознаменовані переходом від локальних форм взаємодії з природою до глобального, всепланетарного процесу. В цілому процес впливу людини на географічне середовище досяг стадії при якій сам вплив розглядається як антропогенний фактор і по силі прояву в системі фізико-географічних процесів діє як геологічна сила.

Антропогенні процеси виникають під впливом діяльності людини, пов'язані з появою змін в рельєфі, в гірських породах, ґрунтах і, в цілому, в ландшафтах, і не можуть виникати без втручання людини. Класичним прикладом сучасного природокористування є процеси горно-промислового та інженерно-будівного комплексу, де мають прояв обвали, зсуви, водна ерозія, суфозія, просадка ґрунтів, підтоплення тощо. Площинний змив ґрунту, прискорена ерозія, заболочення та засолення ґрунтів, суфозіонно-просадкові явища є найбільш фоновим проявом сільськогосподарського природокористування. В більшості всі антропогенні процеси протікають за природним законом екзогенезу, при цьому сама діяльність людини виступає як рушійна сила – фактор.

Інтенсифікація людської діяльності, як закономірний показник природокористування приводить до прискорення взаємодії природних і антропогенних процесів, при цьому, інколи, виникають труднощі відокремити один від іншого. Важливим моментом антропогенних процесів при їх вивченні є врахування закономірності – антропогенні процеси виникають під діяльністю людини, протікають за природним законом, в разі припинення дії антропогенного фактору можуть повертатися до початкового стану. Врахування зазначеної закономірності дає підставу уникати кризових ситуацій в географічному середовищі.

Таким чином, проблема взаємодії фізико-географічних процесів в системі сучасного природокористування є надзвичайно актуальною з наукової і освітянської точки зору. Вивчення окремих складових вказаної проблеми дає змогу формуванню правильного світогляду, запобіганню кризових ситуацій та стабілізації і покращанню екологічного стану середовища.

Спираючись на теоретичну базу визначеної проблеми можемо зазначити, що на території України досить активно, у відношенні еколого-геологічних проблем, розвивалася та розвивається її південно-східна частина, що представлена великими комплексами добувної та переробної промисловості Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей. Результат еколого-геологічного навантаження таких галузей промисловості, як стік, дренаж, розробка родовищ, різноманітні види забруднення - хімічне, теплове тощо, сільського господарства, промислового і житлового будівництва перевищує аналогічні показники в Україні в 6 –10 разів. Подальший екологічно незбалансований розвиток складових господарського комплексу промислово розвинутих регіонів вже у найближчому майбутньому може призвести до незворотних змін умов середовища проживання людини.

Геологічне середовище, як усяка структура, що базується на об'єктивних закономірностях, має специфічну ієрархію внутрішніх зв'язків що склалися в ході природничо-історичного розвитку. За рахунок техногенних взаємодій відбуваються докорінні, найчастіше незворотні перетворення інфраструктури, які впливають далеко не завжди сприятливо на еколого-геологічний стан. При цьому можливість виходу геологічного середовища з стану рівноваги досить велика і порушення можуть мати не тільки локальний і спеціальний, але й регіональний характер, стати національною проблемою.

Однією з головних проблем, що виникають перед людством у рамках заходів для запобігання екологічної кризи, є координація зусиль різних відомств з вивчення, оцінки, раціонального використання, контролю й охорони геологічного середовища передусім на регіональному рівні. Вирішення проблем раціонального природокористування з застосуванням традиційних підходів (стабілізація зон геологічного середовища, що втратили стабільність) є малоефективним у зв'язку з тим, що являє собою реакцію людини на викликане нею порушення рівноваги. Інтенсивний динамічний характер взаємодій у складній системі людина - геологічне середовище при неконтрольованому техногенному навантаженні призведе до різкого загострення екологічної ситуації.

Головною умовою раціонального природокористування є детальна всебічна розробка питань, пов'язаних із виявленням екстремальних значень параметрів стійкості геологічного середовища і дотримання її рівноваги при інтенсифікації інженерно-господарської діяльності [1].

Із практичного погляду система моніторингу являє собою єдиний засіб мінералізації прорахунків як інженерних, так і управлінських. При аналізі досвіду освоєння території південно-східної України виділяються такі типи інженерних прорахунків:

- прорахунки при цільовому плануванні, коли зростання потреб населення випереджає рівень технологічних розробок;

- пов'язані зі слабкою оцінкою динаміки розвитку геологічного середовища;

- пов'язані з недостатністю інформації про структуру і властивості геологічного середовища;

- екологічні прорахунки, зумовлені хибами в плануванні й інженерних розрахунках [2].

Таким чином, реалізація програми моніторингу є не суто географічною, геологічною або технічною проблемою. Принципово новою ланкою програми є соціально-технологічний аспект керування геологічним середовищем - ліквідація небезпечних впливів на екосистеми і здоров'я людини.

Під моніторингом геологічного середовища розуміється динамічна система з гнучкою інфраструктурою, що дозволяє здійснювати безперервний контроль за станом об'єкта досліджень і геодинамічної активності, моделювання геосистем із різноманітним техногенним навантаженням, подачу прогнозних оцінок, розробку заходів для охорони і раціонального використання геологічного середовища. На підставі відзначеного приймаються рішення щодо характеру зовнішніх впливів, що перешкоджають виходові геологічного середовища з рівноваги й оцінки їхньої ефективності.

Реалізація зазначеної проблеми можлива при дотриманні таких принципів:

- принцип єдності мети - уніфікація понятійного базису, науково-методичних і практичних розробок у рамках єдиної цільової програми;

- принцип ієрархічності – розв'язання конкретних питань вивчення геологічного середовища (входить до ієрархії загальної системи моніторингу і відповідним чином координується);

- принцип комплексності - комплексна розробка науково-методичних програм і їхньої практичної реалізації;

- принцип альтернативності - єдина концепція моніторингу здійснюється з урахуванням декількох шляхів розвитку техногенного навантаження;

- принцип системності - геологічне середовище і система моніторингу розглядаються як системи двох різних рівнів і класів [2].

Практичне здійснення пропонованої концепції моніторингу геологічного середовища передбачає детальне комплексне вивчення складної бінарної системи людина - геологічне середовище. Активний вплив на геологічне середовище, спрямований на поліпшення еколого-геологічної обстановки, дозволяє розглядати цю систему як керівна система - об'єкт керування.

Loading...

 
 

Цікаве