WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Принципи визначення типу екологічної ситуації та її оцінка - Реферат

Принципи визначення типу екологічної ситуації та її оцінка - Реферат

Реферат на тему:

Принципи визначення типу екологічної ситуації та її оцінка

Сьогодні часто виникає потреба в якомога глибшому та детальнішому вивченні тієї чи іншої ситуації, що склалася, з подальшими пропозиціями щодо її поліпшення. Для цього необхідно мати чітку класифікацію, до якої можна прирівнювати стан території. Також потрібно знати, які параметри навколишнього середовища доцільно враховувати, як вони впливають на конкретну ситуацію. Тобто потрібно мати в певній окремій ситуації ту базову основу, від якої можна було б відштовхуватися і робити порівняння.

Типізацією та оцінюванням екологічних ситуацій займалися Б.И. Кочуров, В.М. Котляков, А.Г. Ісаченко, Г.А. Ісаченко, А.С. Шестаков, Л.Г. Руденко, І.О. Гор-ленко та інші. Екологічні ситуації розрізняють за такими характеристиками [4]: набором проблем; типом техногенних перебудов; провідними чинниками формування; типом умов; масштабами прояву; часом існування; місцем застосування та рівнем гостроти прояву. Остання класифікація найпопулярніша, у разі її застосування необхідно враховувати стан суб'єктів та їхнього оточення. Інший підхід до типізації екологічних ситуацій ґрунтується на розподілі об'єктів за типами організації середовища. Можна розглянути кожну ситуацію стосовно кожного компонента середовища, тобто детальніше. Виділяють ситуації за характером діяльності людини: природно-екологічні, економіко-екологічні, соціально-екологічні, медико-екологічні, політико-екологічні та техніко-екологічні.

Для оцінки екологічної ситуації пропонують використовувати медико-географічні, соціально-економічні показники, показники екологічного стану повітряного та водного середовища, біотичні, біохімічні і ландшафтні показники. За ступенем відхилення їх від певних норм вибудовують низку ситуацій – від нормальної до катастрофічної.

Деякі автори за ступенем гостроти розрізняють п'ять видів екологічних ситуацій [2, 3]: катастрофічні, критичні (кризові), напружені, задовільні, умовно задовільні. Для визначення виду екологічної ситуації використовують сукупність стану водойм, ґрунтів, рослинності, ландшафтів, соціально-економічного ситуації та ін. У праці [4] застосовано інші набори показників та інші системи інтеграції.

Однак з усіх цих праць не зрозуміло, скільки показників треба враховувати в разі визначення типу екологічної ситуації, які з них важливіші, ніж інші, як виконувати інтеграцію оцінок. Також оцінку екологічної ситуації дано без урахування просторових та часових масштабів прояву процесів, що позначається на результатах. Ще одним важливим моментом є те, що екологічну ситуацію не можна глибоко визначати в межах однієї чи декількох типів території, лише аналіз даних на всіх територіях, які прилягають до досліджуваної, допоможе оцінити екологічну ситуацію. Всі ці питання також пов'язані із застосуванням відповідної термінології в тій чи іншій ситуації.

Для чіткості у формуванні типів та оцінки екологічних ситуацій треба виділити три просторові (глобальний, регіональний, локальний) і три тимчасові масштаби (віковий, сезонний, добовий). Для багаторічного періоду рекомендують використовувати термін проблема, для сезонного – порушення, для добового – відхилення (відхилення від норми). Терміни екологічне лихо, катастрофічна ситуація і кризова ситуація логічно вживати стосовно багаторічного періоду і для регіональних масштабів. На локальному рівні доцільно використовувати словосполучення ділянки екологічної деградації (багаторічний період), ділянки екологічних порушень (сезонний період), ділянки відхилень від екологічної норми. В разі обліку просторових і тимчасових масштабів ситуацію варто вже називати не просто екологічною, а геохроноекологічною [1].

Варто розрізняти екологічні ситуації, що стали наслідком тривалих процесів, і надзвичайні ситуації, що виникли за короткі проміжки часу в результаті природних стихійних лих чи техногенних аварій, а також виділити в окрему категорію інтегральну ситуацію, що охопила всі екологічні об'єкти і всі екологічні показники.

Якщо взяти за основу характеристику екологічних ситуацій, то за гостротою прояву можна розглядати:

  • стан компонентів чи явищ середовища щодо їхньої норми – необхідне для забезпечення нормального функціонування геосистеми в цілому;

  • стан компонентів чи явищ середовища щодо вимог людини, техногенної системи чи типу будь-якої діяльності – необхідне для нормального існування;

  • стан людини, техногенної системи чи типу будь-якої діяльності щодо норми – необхідне для виконання всіх завдань і вимог сучасної людини.

Оцінка екологічних ситуацій припускає наявність людини чи тип її діяльності як суб'єктів, що задають критерії оцінок. Інший тип оцінки – оцінка стану компонента чи явища середовища стосовно деякої його норми, яку визначають за історичними даними, за аналогією чи на підставі побудови теоретичної моделі. Ще один тип оцінки – оцінка стану суб'єкта порівняно з його нормальним станом (наприклад, стан здоров'я людини). Оцінку екологічних ситуацій потрібно виробляти з урахуванням типів природно-господарських систем і територій, які охороняють. Такий підхід можна розглядати як один з можливих варіантів. Він, зокрема, дає змогу порівняти ділянки у деякій єдиній системі координат. Крім того, необхідно оцінювати геоекологічні ситуації на підставі просторово диференційованих критеріїв. У цьому випадку стан кожної території, що відповідає визначеній природній чи природно-господарській системі, оцінюють не щодо вимог одного суб'єкта (найчастіше людини), а стосовно різних суб'єктів і критеріїв, сформульованих на засадах обліку різних форм діяльності.

Найцікавіше те, що екологічну ситуацію не можна оцінювати по-справжньому глибоко в межах лише однієї чи навіть декількох типів територій. Лише аналіз даних на всіх територіях (у межах деякого збалансованого по просторовому сполученню регіону) дає змогу оцінити ситуацію в цілому, що пов'язано з дією ефекту компенсації. Важлива,

наприклад, площа лісів не тільки в межах зеленої зони міста, а й за її межами, хоча ще досить близько від міста.

Стан міського середовища не можна оцінити без розгляду міста у взаємодії з усіма територіями, що створюють його екологічний простір. Це не тільки приміські території, а й розташовані далеко, особливо з боку вітрів, що переважають. Необхідність обліку можливого впливу об'єктів, розташованих за межами розглянутої території, випливає з розходжень, що є між поняттями екологічний стан і екологічна ситуація. Якщо екологічний стан стосується конкретних об'єктів і суб'єктів, то екологічна ситуація визначена, по-перше, сукупністю всіх об'єктів і суб'єктів на розглянутій території, по-друге, впливами, що мають на цю територію об'єкти, які розташовані за її межами. Особливо важливо врахувати це у випадку потенційної загрози, що є ззовні. У цьому разі прямого впливу нема. Проте ймовірність такого впливу існує (наприклад, небезпека, що виходить від АЕС, розташованої за межами розглянутої території), що необхідно виділити в оцінці ситуації.

Loading...

 
 

Цікаве