WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вплив екології довкілля на здоров’я населення Розтоцького регіону - Реферат

Вплив екології довкілля на здоров’я населення Розтоцького регіону - Реферат

Реферат на тему:

Вплив екології довкілля на здоров'я населення Розтоцького регіону

Вивчення екологічного стану довкілля є предметом екології. Об'єкт вивчення екології – система людина–навколишнє середовище, або антропоекологічна система, в центрі якої перебуває людина, колективи людей, суспільство та їхнє здоров'я. Показником стану системи є населення. Здоров'я населення – головна ознака, властивість будь-якого людського суспільства. Аналіз чинників природного та соціального середовища, що впливають на життєдіяльність і здоров'я населення, пошуки шляхів забезпечення нормальної санітарно-епідеміологічної ситуації у міських і сільських поселеннях можуть допомогти у вирішенні багатьох як екологічних, так і медико-географічних, санітарно-епідеміологічних і санітарно-гігієнічних проблем.

Реакція організму на вплив різних природно-господарських чинників дуже складна, тому врахування усіх змін довкілля набуває особливо важливого значення в разі реалізації системи моніторингу стану здоров'я населення [5]. З огляду на це спробуємо оцінити вплив параметрів довкілля Розтоцького регіону на здоров'я його мешканців.

Початок моніторингових досліджень санітарно-епідеміологічної ситуації (СЕС) у Львівській області припадає на 1944–1946 рр. Саме в цей період створено обласний, районні та міські відділи охорони здоров'я, у структурі яких передбачено функціонування санітарно-епідеміологічних служб та лабораторій. Хоч у цей час про моніторинг не йшлося, та фактично ці служби і фіксували, і контролювали, і регулювали санітарно-епідеміологічну ситуацію.

Рада Міністрів СРСР 29 травня 1949 р. ухвалила Постанову "Про заходи боротьби з забрудненням атмосферного повітря і про покращання санітарно-гігієнічних умов поселень". З метою охорони атмосферного повітря від забруднення викидами попелу, газів та інших небезпечних речовин, ліквідації втрат чорних, кольорових металів і цінних хімічних продуктів унаслідок викидання в атмосферу і поліпшення санітарно-гігієнічних умов поселень Рада Міністрів Союзу РСР дозволила Міністерству охорони здоров'я СРСР організувати в складі Державної санітарної інспекції СРСР групу з п'яти спеціалістів для контролю за санітарною охороною атмосферного повітря від забруднення промисловими викидами. Ця постанова мала важливе значення для реаліза-ції спостережень за забрудненням атмосфери у великих промислових центрах і регіонах.

Крім того, 22 квітня 1960 р. Рада Міністрів СРСР затвердила Постанову "Про заходи з впорядкування використання і посилення охорони водних ресурсів СРСР", згідно з якою Міністерству охорони здоров'я СРСР доручено затвердити правила охорони поверхневих і підземних вод від забруднення.

Далі, 29 грудня 1972 р. ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про посилення охорони природи і покращання використання природних ресурсів", згідно з якою Міністерство охорони здоров'я СРСР повинно було провадити державний контроль за заходами, спрямованими на ліквідацію і попередження забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, з ліквідації і попередження забруднення поверхневих і підземних вод, які використовують для задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших потреб населення. Фактично з ухваленням цієї постанови розпочався новий етап у ставленні до природи, у дослідженнях екологічної ситуації – етап організації і ведення моніторингу атмосферного повітря і водного середовища. Певна увага у цих Постановах приділена і санітарно-гігієнічним аспектам оцінки впливу забруднень повітря і води на людину та середовище її життєдіяльності.

Третього січня 1989 р. Рада Міністрів Української РСР ухвалила Постанову №2 "Про організацію виконання Постанови Ради Міністрів СРСР" від 6.12.1984 року "Про додаткові заходи з запобігання забруднення атмосферного повітря міст, інших населених пунктів і промислових центрів".

Сьомого липня 1998 р. відповідно до п. 8 "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 і листа заступника головного державного санітарного лікаря України від 19.05.98 р. № 5.02.05/7-119 санепідслужбою Львівської області було оприлюднено наказ № 29 ВО "Про здійснення моніторингу навколишнього природного середовища закладами держсанепідслужби області". Цей наказ зобов'язав державних санітарних лікарів міст і районів області забезпечити: 1) проведення досліджень об'єктів природного середовища: атмосферного повітря (вміст шкідливих речовин); поверхневих вод суші і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць гельмінтів); фізичних чинників (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо); 2) щорічно до 1 грудня подавати в обласні СЕС заявки на виконання лабораторних досліджень та інструментальних замірів лабораторіями СЕС з відповідною аргументацією щодо їхнього виконання; 3) передбачати річними планами роботи міських та районних СЕС обсяги досліджень довкілля згідно з Програмою моніторингу; 4) у містах і районах з підвищеними рівнями поширення захворювань певними нозологіями (гіпоплазія емалі зубів та ін.) забезпечити цілеспрямованість у проведенні лабораторних досліджень об'єктів довкілля; 5) щоквартально узагальнювати отримані результати досліджень довкілля, оцінювати вплив довкілля на стан здоров'я населення; 6) забезпечити надання інформації в органи державної влади та органи місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану здоров'я внаслідок погіршення екологічної ситуації; 7) узагальнені матеріали оцінки впливу забруднення довкілля про стан здоров'я населення разом з результатами проведених досліджень об'єктів навколишнього природного середовища згідно з програмою моніторингу подавати в обласну СЕС до 1 лютого і 1 липня щорічно; 8) акти радіаційного контролю житлових та громадських споруд у разі прийняття об'єктів в експлуатацію направляти у радіологічний відділ з річними звітами за формою 18.

Наприкінці 90-х років ХХ–на початку ХХІ ст. ця робота набула якісно нового рівня. Про це свідчать, по-перше, підготовка та публікація інформаційно-довідкових видань про санітарно-епідеміологічну ситуацію і здоров'я населення Львівської області [2,10,11]; по-друге, опублікована серія статистичних довідників, у яких містяться розділи, присвячені відображенню медико-географічної та санітарно-гігієнічної ситуації і тенденцій її зміни; по-третє, детальні дослідження кризових з медико-географічного погляду регіонів і ситуацій (Соснівка, Червоноград, Яворів, Миколаїв та ін.), результати яких частково опубліковано [1, 9].

Звісно, що цим коротким оглядом не вичерпується історія досліджень СЕС і здоров'я населення Львівщини. Однак навіть наведені тут дані засвідчують гостроту медико-географічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-епідемічних проблем у досліджуваному регіоні та необхідність їхнього досконалішого моніторингу і цілеспрямованого вирішення.

Останніми десятиріччями намітилися зміни у підходах до оцінки впливу чинників довкілля на здоров'я населення: від оцінки природного середовища як чогось, що ,,саме собою зрозуміле", до спроби оцінити цей вплив якісно та кількісно. Особливо важливе вирішення цієї проблеми для регіонального рівня природокористування. Оскільки ж детальних досліджень медико-географічних проблем Розтоцького регіону досі не проводили, а для задоволення потреб регіонального розвитку ця інформація вкрай необхідна, то виникла потреба виконати такі дослідження.

Завдання медико-географічних досліджень Розтоцького регіону – з'ясувати роль природно-антропогенних чинників у високій захворюваності місцевого населення на різні хвороби. Вирішити це завдання можна за допомогою підходу, в якому здоров'я поставлене в центрі системи природа–господарство, і відбувається її моніторинг. Так можна обґрунтувати систему пропозицій щодо оптимізації природокористування та поліпшення здоров'я населення.

Здоров'я населення може формуватися під впливом як внутрішніх – спадкових (властивих окремому індивіду), так і зовнішніх параметрів довкілля, його екологічного стану, розвитку геоморфологічних процесів тощо та соціальних (умов життя населення, розвитку соціальної і реабілітаційної сфери тощо).

Здорове екологічне середовище – це передусім таке, яке сприяє збереженню здоров'я населення, попередженню його захворювань, забезпечує нормальні умови праці, побуту, відпочинку тощо. Тому здоров'я населення може слугувати критерієм якості довкілля [3] та напруження екологічної ситуації.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я виявили, що стан здоров'я на 50–52% залежить від способу життя, на 20–22 – від спадковості, на 18–20 – від стану довкілля і на 10–12% – від системи охорони здоров'я [7].

Найінтенсивніше забруднюється атмосферне повітря – найрухоміший компонент середовища. Саме повітря винятково впливає на формування екологічної ситуації та якість довкілля. По-перше, воно підлягає найбільшому забрудненню викидами промислових підприємств, транспорту; по-друге, повітря безпосередньо передає в організм людини небезпечні речовини (через органи дихання); по-третє, воно поширює забруднення на значні відстані; випадаючи з повітря, забрудники концентруються в інших об'єктах і компонентах природи (водах, ґрунтах, рослинності) [14].

Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування спричинюють в організмах людей важкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни (див. таблицю).

Вплив параметрів довкілля на здоров'я людини,

складено за [4, 6, 12, 13, 15]

Інґредієнт

Джерело надходження

Наслідки впливу

Пил

Атмосферне повітря

Бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, захворювання серцево-судинної системи, інфекційні захворювання, злоякісні новоутворення

Окис вуглецю

Те ж

Киснева недостатність, безпліддя

Сірчистий ангідрид

–//–

Бронхіт, пошкодження печінки і кровоносної системи

Сполуки сірки й азоту

–//–

Енфізема (звуження дихальних шляхів), порушення вітамінного обміну

Свинець

Атмосферне повітря, вода, ґрунт

Функціональні зміни центральної нервової системи, печінки, нирок, мозку, статевих органів

Фотооксиданти

Атмосферне повітря

Відставання у вазі, зниження активності ферментів у крові, зменшення вітамінного балансу, патологічні зміни у внутрішніх органах і центральній нервовій системі

Надлишок хлоридів і сульфатів

Вода, ґрунт

Порушення функцій системи травлення

Надлишок кальцію

Те ж

Камені у нирках і сечовому міхурі

Надлишок нітратів

–//–

Хвороби дихальної та серцево-судинної системи, метгемоглобінемія, зменшення вмісту вітамінів в організмі, зниження стійкості організму до онкогенних чинників

Знижений вміст фтору

Вода

Карієс зубів

Підвищений вміст фтору

Те ж

Флюороз, ураження зубів з утворенням на них плям жовто-бурої пігментації, дефектів емалі тощо

Дефіцит йоду

Вода, ґрунт

Ендемічний зоб (збільшення розмірів і порушення функції щитоподібної залози)

Надлишок кадмію

Те ж

Хвороба ітай-ітай, захворювання серця

Надлишок хрому

Вода

Захворювання нирок

Надлишок міді

Те ж

Анемія, гепатит, інтоксикація

Надлишок ртуті

–//–

Функціональні зміни центральної нервової системи, системи органів кровообігу, сечовиділення

Надлишок цинку

Вода, ґрунт

Захворювання рухового апарату, діяльності органів травлення

Надлишок миш'яку

Те ж

Захворювання нирок, печінки, легень, серцево-судинної системи

Пестициди і мінеральні добрива

–//–

Отруєння, туберкульоз, шлунково-кишкові захворювання, серцево-судинні, послаблення імунної системи, розвиток злоякісних новоутворень, аномалії новонароджених, зниження тривалості життя

Loading...

 
 

Цікаве