WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні проблеми річок Закарпаття - Реферат

Екологічні проблеми річок Закарпаття - Реферат

Складна гідроекологічна ситуація була на території Закарпатської області в періоди паводків у листопаді 1998 р. та березні 2001 р. Під час аналізу даних аналі-тичної лабораторії контролю за станом поверхневих вод Державного управління екології та природних ресурсів у Закарпатській області з 5 листопада по 3 грудня 1999 р. з'ясовано, що у воді р. Тиса вміст розчиненого кисню, нафтопродуктів, фенолів, нітритів, сполук свинцю не перевищував ГДК, а вміст азоту амонійного, азоту нітратного, заліза загального, сполук міді та хрому був більшим ГДК. Найбільші концентрації забруднювальних речовин у поверхневих водах Закарпаття зафіксовані у перші дні після паводку. Наприклад, вміст азоту амонійного та заліза загального в районі м. Тячева, відповідно, перевищував ГДК у 12,2–13,2 та 17,5 раза; у районі сел. Буштина – 11,6 та 12,5–13,5 раза, с. Тересва – 15,4 та 11,5–20,5 раза. Крім того, зафіксовано високе забруднення вод загальним залізом. У районі м. Чоп, поблизу державного кордону концентрація заліза з 11 по 16 листопада 1999 р. у водах р. Латориці перевищувала норми ГДК у 22,3–40,0 разів. Протягом десяти днів якість води р.Тиси поліпшилась і стабілізувалась. Вміст таких забруднювальних речовин, як легкоокисні органічні речовини (БСК5), не перевищував ГДК, а азоту амонійного та нітритного був у межах 1–4 ГДК; заліза загального – 3–7 ГДК, сполук міді – 1–7 ГДК, хрому – 1–8 ГДК. Забруднення поверхневих вод виявлено не тільки в головних річках, а й у меліоративних каналах. Наприклад, вода каналу Верке біля м. Берегова була забруднена азотом амонійним і нітритним, залізом загальним. Відповідно, їхня концентрація перевищувала норми ГДК у 10,0 і 12,4 та 13,5 раза. Отже, під час паводків 1998 та 2001 рр. на Закарпатті склалася кризова гідроекологічна ситуація. Зазначимо, що в гідроекологічних дослідженнях не враховували такі показники, як забрудненість русел річок та територій затоплення сторонніми, головно, побутовими предметами, продуктами ерозії тощо, тобто рівень геоекологічного напруження є ще вищим.

Кризова еколого-геоморфологічна ситуація склалася у басейнових системах Закарпаття після зазначених вище катастрофічних повеней, які зумовили масову активізацію небезпечних геоморфологічних процесів. Цій проблемі присвячені праці О.М. Адаменка, Г.І. Рудька, В.П. Палієнко, М.Г. Демчишина, І.П. Ковальчука, Б.Я. Голояда та ін. В м.Ужгороді 25–28 лютого відбулася науково-практична конференція "Вплив руйнівних повеней та зсувних процесів на функціонування інженерних мереж" [3]. У її матеріалах, звітах державних служб, зокрема матеріалах Закарпатської геолого-розвідувальної експедиції, Міністерства з надзвичайних ситуацій схарактеризовано особливості поширення геоморфологічних процесів, їхні класифікації за різними критеріями, оцінено економічні збитки. На нашу думку, в них детально проаналізовано геологічні, гідрометеорологічні й антропогенні чинники формування паводків та активізації небезпечних геоморфологічних процесів і недостатньо висвітлено вплив геоморфологічних особливостей басейнових систем,які необхідно враховувати в разі розробки системи протиерозійних та протипаводкових заходів. До геоморфологічних особливостей басейнових систем відносимо:

  • морфологію басейнів річок, зокрема, їхню форму, глибину ерозійних урізів постійних і тимчасових водотоків, тип зчленування різнорангових річок та їхніх басейнів;

  • гідрогеологічні особливості, насамперед, роль глибини залягання ґрунтових та підземних вод, їхніх зв'язків з поверхневими водами, ступінь дренованості підземних вод річками;

  • морфологію долини та її зміни в різних частинах ріки;

  • морфологію низької та високої заплав і надзаплавних терас, її зміни в різних частинах долини;

  • похил русел різно- та однорангових річок на різних ділянках;

  • структури річкових систем, їхні морфометричні параметри, які впливають на потенціал паводконебезпеки;

  • крутість та морфологію схилів, характер їхнього контакту з ерозійно-акумулятивними формами дна долини, зокрема, з руслом ріки, заплавою чи терасами;

  • літологічний склад відкладів схилів, ступінь їхнього звітрення та потужність чохла елювію;

  • властивості ґрунтово-рослинного покриву, ступінь захищеності схилів рослинністю та її вплив на затримання і фільтрацію вологи.

Отже, незважаючи на численні екологічні дослідження території Закарпатської області, ступінь вивченості еколого-геоморфологічних та гідроекологічних проблем і надалі недостатній, що зумовлено як економічними причинами, так і високою складністю будови регіону, річкових систем.

За видом і розміром екологічного напруження в басейнових системах Закарпаття виділяють дві частини – гірську і рівнинну. В гірській частині максимальне екологічне напруження створюють як сільське господарство, так і нераціональне використання лісових ресурсів. Наприклад, відсоток лісистості за останні роки знизився до критичного і становить у середньому 53%. Для рівнинної та передгірської територій максимальне антропогенне навантаження зумовлене сільським господарством. Це пояснюють високою часткою ріллі в структурі земельного фонду (94,5–97,6%), використанням заплав під сільськогосподарські угіддя, а також вирощуванням просапних культур з поздовжнім розміщенням посівів.

Оцінка причин формування паводків та активізації небезпечних геоморфологічних процесів, розробка системи притиерозійних та притипаводкових заходів повинні ґрунтуватися на інформації про геолого-геоморфологічні особливості басейнових систем, ступінь антропогенної трансформованості довкілля, потенціал зсувонебезпеки, режим опадів і стоку води.

Використана література

  1. Адаменко О.М. Про одну із причин широкомасштабного прояву і важких наслідків катастрофічного паводку в Закарпатській області // Вплив руйнівних повеней та зсувних процесів на функціонування інженерних мереж: Матеріали ІІІ наук.-практ. конф. 25-28 лютого 2002 р., м. Ужгород. – К.: Т-во „Знання", 2002. – С.3-4.

  2. Адаменко О., Рудько Г., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія: Підручник. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 411с.

  3. Вплив руйнівних повеней та зсувних процесів на функціонування інженерних мереж: Матеріали ІІІ наук.-практ. конф. 25-28 лютого 2002 р., м. Ужгород. – К.: Т-во "Знання", 2002. – 133с.

  4. Габчак Н.Ф. Антропогенна трансформація та екологічний стан річкових систем Закарпаття // Наука і освіта – 2003: Матеріали VI наук.-практ. конф., 20-24 січня 2003. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 9-11.

  5. Голояд Б.Я., Голубчак О.І. Зародження і розвиток природно-техногенних процесів та їх вплив на функціонування гірсько-лісових басейнових екосистем Українських Карпат // Вплив руйнівних повеней та зсувних процесів на функціонування інженерних мереж: Матеріали ІІІ наук.-практ. конф. 25– 28 лютого 2002 р., м. Ужгород. – К.: Т-во "Знання", 2002. – С. 37-38.

  6. Гошовський С., Рудько Г., Преснер Б. Екологічна безпека техногенних геосистем у зв'язку з катастрофічним розвитком геоморфологічних процесів. – Львів; Київ, 2002. – 624 с.

  7. Дубіс Л.Ф. Методика та основні результати екологічних досліджень річкових басейнів території Закарпатської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – Львів, 1994. – Вип.19. – С. 70-79.

  8. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. – Львів: Вид-во Ін-ту українознавства, 1997. – 444 с.

  9. КомендарВ. Про повені в Карпатах // Рідна природа. – 1994. – №1. – С. 16-19.

Loading...

 
 

Цікаве