WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Цезій – 137 у донних осадах озер Волині - Реферат

Цезій – 137 у донних осадах озер Волині - Реферат

на глибині 20–25 см збільшується до 120 Бк/кг. Другий максимум цезію відповідає, ймовірно, слідові глобального викиду 1963 р.

Наявність двох чітких максимумів цезію використано для визначення темпу сучасної біогенної седиментації в озері. Середня її кількість для періоду 1963–2001 рр. становить 5,92 мм/рік [7].

В усіх кернах, взятих у приозерному торфовищі Черепаха (свердловини Cz-11, Cz-12, Cz-27), чітко зафіксовано два рівні підвищеної концентрації радіоактивного цезію. Перший з піків (чорнобильський) – у приповерхневих зразках (на глибині 5 см). Концентрації, які йому відповідають, становлять 155–245 Бк/кг (див. рис. 2). Другий, старший, пік цезію виявлено в аналізованих зразках на глибині близько 30 см. Можна його пов'язувати (як і в озерних зразках) зі слідами глобального осадження цезію у 1963 р. Цікаво те, що концентрації цезію в часових піках мають порівнювальні значення на торфовищах і в оз. Черепаха.

Концентрація Cs 137 у торфових профілях біля оз. Окунін виявляє дещо більші відмінності, ніж у торфовищі околиць оз. Черепаха. Підвищені концентрації радіонукліда, які відповідають періодам його збільшеної емісії, зареєстровані у зразках двічі, а то й тричі (св. Ok 56a), і мають чітке зміщення глибше по профілю. Чорнобильський пік у всіх випадках порівняно слабко виражений, а концентрація цезію, яка йому відповідає, набагато менша (60–134 Бк/кг), ніж на дні озера (див. рис. 2 ). Другий пік зафіксовано на глибині 25–40 см від топографічної поверхні, йому відповідає концентрація цезію близько 155–240 Бк/кг. Така значна концентрація радіоактивного ізотопу на глибинах, які дають змогу відкинути тезу про його первинне залягання, свідчить про значну дифузію нуклідів у торфах (орієнтовно, на глибині близько 15– 20 см).

Отже, усі проаналізовані зразки керну документують підвищену концентрацію Cs137 до глибини 25–30 см на дні озер та до глибини 40–45 см у приозерних торфовищах. Вертикальний розподіл концентрації цезію у профілях нерівномірний. Екстремальні концентрації нукліда зареєстровані, як звичайно, двічі: у верхній і нижній частинах профілів. Вони відповідають періодам його збільшеної емісії: після чорнобильської катастрофи у 1986 р. (верхній пік) та після активізації випробувань ядерної зброїї у 1963 р. (нижній пік). Зафіксовано такі максимальні концентрації цезію: 245 Бк/кг – район дослідження "оз. Черепаха" (приповерхневі партії торфовища) та 486 Бк/кг – у районі дослідження "оз. Окунін" (верхня частина озерних відкладів).

За наявністю в аналізованих профілях двох виразних максимумів концентрацій цезію, які часово корелюють, визначено темп сучасної озерної седиментації: його показник для всього періоду останніх 40 років становить 5,92 мм/рік в оз. Окунін, 2,89 мм/рік в оз. Черепаха. Отримані результати корелюють з концентраціями, які виявлено в озерах Північної Польщі [8]. Удвічі повільніший темп седиментації в оз. Черепаха – наслідок штучного обмеження його живлення після створення рову навколо озерної улоговини.

Сьогодні доцільним було б цілеспрямоване виконання в майбутньому додаткових досліджень відібраних озерних кернів, яке б охопило аналіз концентрації свинцю (Pb 210) у зразках, у яких уже зроблено аналіз Cs137. Одночасне дослідження вмісту цих радіоактивних ізотопів дало б змогу з більшою точністю визначити темп сучасної седиментації. Аналіз концентрації Pb 210 допоміг би додатково визначити вік відкладів.

Використана література

Bulgakov A.A., Konoplev A.V., Smith J.T. et al. Modelling the long-term dynamics of radiocaesium in closed lakes // Journal of Environmental Radioactivity. – 2002. – Vol. 61. – P. 41–53.

  1. ChełmickiW., ŚwięchowiczJ., AraszkiewiczE.. Zastosowanie cezu-137 do badania procesw stokowych na Pogrzu Karpackim // Przegląd Geofizyczny. 1992. Vol. 37, 3–4. P. 221228.

  2. Dobrowolski R., Bałaga K., Bogucki A. et al. Chronostratigraphy of the Okunin and Czerepacha lake–mire geosystems (Volhynia Polesiye, NW Ukraine) during the late glacial and holocene // Geochronometria. 2001. – Vol. 20. – P. 107–115.

  3. Dobrowolski R., Fedorowicz S., Turczyński M., Zaleski I. Geologiczno-geomorfologiczne i hydrologiczne warunki rozwoju zespołu jezior krasowych Okunin-Somino na Polesiu Wołyńskim (Ukraina NW) // Naturalne i antropogeniczne przemiany jezior. Konf. limnologiczna. Radzyń k. –Warszawa, 1999.

  4. Dubois G., De Cort M., 2001, Mapping 137Cs deposition: data validation methods and data interpretation // Journal of Environmental Radioactivity. – 2001. – Vol. 53. – P. 271–289.

  5. Dumat C., Staunton S. Reduced adsorption of caesium on clay minerals caused by various humic substances // Journal of Environmental Radioactivity. – 1999. – Vol. 46. – P. 187–200.

  6. Fedorowicz S., Tylmann W., Dobrowolski R., Turczyński M. Application of Cs137 to estimate modern sedimentation rate in the Okunin and Czerepacha lakes in the Volhynia Polesie (NW Ukraine) // Limnological Review. – 2002. P. 2.

  7. Gołębiewski R., Bojanowski R., Tylmann W. et al. Tempo wspłczesnej sedymentacji osadw w jeziorach wybranych pojezierzy młodoglacjalnych // Funkcjonowanie geoekosystemw w zrżnicowanych warunkach morfoklimatycznych. Monitoring, ochrona, edukacja. – Poznań: Wydawnictwo Naukowe, 2001. – S. 143–156.

  8. Hamilton-Taylor J., Davison W. Redox-driven cycling of trace elements in lakes // Physics and chemistry of lakes. – New York: Springer Verlag, 1995. – P. 217–264.

  9. He Q., Walling D.E., Owens P.N. Interpreting the 137Cs profiles observed in several small lakes and reservoirs in southern England // Chemical Geology. – 1996. – Vol. 129. – P. 115–131.

  10. Smith J.T., Ireland D.G., Comans R.N.J., Nolan L. The mobility of radiocaesium in lake sediment and implications for dating studies // Dating of sediments and determination of sedimentation rate, STUK A-145, Finland. –1998. – P. 76–93.

  11. Smith J.T., Comans R.N.J., Elder D.G. Radiocaesium removal from European lakes and reservoirs: key processes determined from 16 Chernobyl-contaminated lakes // Water Res. – 1999. – Vol. 33. – P. 3762–3774.

  12. ZalewskiM., KapałaJ., TomczakM., MnichZ., Cez promieniotwrczy w osadach dennych niektrych jezior mazurskich // Przegląd Geologiczny. – 1995. – Vol. 43. – P. 656–659.

Loading...

 
 

Цікаве