WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень - Реферат

Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень - Реферат

якості води р. Самець (2001)

Характеристики (показники)

якості води

Головна річка

Перетин №1

(с. Малиничі), середня течія

Перетин №2

(м. Хмельницький), гирло

Бактеріопланктон, млн.кл/мл

2,52

3,4

Колі-індекс, тис. кл/л

9,0

10,0

Сульфіди, тис. кл/ мл

3,00

4,00

Важкі метали, мг/дм3:

мідь

цинк

нікель

кобальт

марганець

свинець

хром

0,00

0,069

0,012

0,013

0,211

0,024

0,011

Нафтопродукти, мг/дм3

0,11

Пестициди хлорорганічні, мг/дм3

0,009

Стосовно параметрів гідроекологічного стану р. Самець, то її рівень забруднення є помітно вищим (див. табл. 6), особливо за вмістом азоту амонійного і нітратного, важких металів, пестицидів тощо (табл. 7), що зумовлено інтенсивнішим використанням земельних ресурсів, вищим ступенем еродованості ґрунтів та сільськогосподарської освоєності, більшою часткою угідь, відведених під забудову і промислове використання.

Результати моніторингових спостережень на серії поперечних перетинів русел річок у м. Хмельницькому відображають тенденції зміни гідрохімічного, режиму цих водних об'єктів за 1999–2002 р.

Спостереження за якістю води Південного Бугу в 1999–2000-х роках.

Перетин 1. Розташований вище м. Хмельницького у передмісті Гречани. Стан річки Південний Буг тут майже не змінився. Органічне забруднення помірне, вміст солей нікелю і міді не перевищує ГДК, нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Гідро-хімічна характеристика води Південного Бугу перед входом річки у межі міста така: мінералізація – 378,0/332,3мг/дм3; БСКповн. – 6,05/5,85 мг/дм3; NH4 – 0,26/0,26мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 2 рази.

Перетин 80. Розташований в м. Хмельницькому в місці впадіння р. Плоскої у р. Південний Буг. Належить до регіональної мережі спостереження. Стан річки Плоскої не змінився. Залишається високим вміст органічних речовин (2,1 ГДК). Проте концентрація солей нікелю є у межах норми, нафтопродуктів та солей цинку не вияв-лено. Гідрохімічна характеристика така: мінералізація – 378,0/390,5 мг/дм3; БСКповн. – 6,3/8,05 мг/дм3; NH4 – 0,35/0,48 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК в 2,4 раза, міді – в 1,3 раза.

Перетин 81. Розташований у м. Хмельницькому в районі міського пляжу. Створ регіональний. Стан річки стабільний, органічне забруднення становить 2,0 ГДК. Нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Забруднення відбувається внаслідок надходження зливових стоків міста. Гідрохімічні показники такі, мг/дм3: мінералізація – 430,7/319,0; БСКповн. – 6,12/8,6; NH4 – 0,53/0,35. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,7 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,2 раза.

Перетин 82. Розташований у м. Хмельницькому в місці впадіння р. Кудрянки у р. Південний Буг. Створ регіональний. Мінералізація стоку річки – 396,0/415,5 мг/дм3; БСКповн. – 7,14/7,58 мг/дм3; NH4 – 1,028/0,47 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,1 раза, міді – у 2,0 раза. Вміст солей нікелю не перевищує ГДК, нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Головні забруднювачі – міські ОС №1 та ВАТ ",М'ясний двір Поділля".

Перетин 2. Розташований нижче м. Хмельницького у с. Червона Зірка. Головні забруднювачі – міські ОС №2 (с. Давидківці), підприємства м. Хмельницького, міські зливові каналізації. Органічне забруднення становить 2,15 ГДК, амоній сольовий – 7,4 ГДК. Нафтопродуктів та цинку не виявлено. Мінералізація річкової води становить – 454,3/440,75 мг/дм3; БСКповн. – 6,45/9,48 мг/дм3; NH4 – 3,71/1,94 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,4 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,7 раза.

Результати спостережень за деякими показниками у 2002 р. зображені на рис. 3.

В
одні ресурси використовують нераціонально, у великої кількості приватних домогосподарств нема лічильників води, у більшості районів так званого приватного сектору нема госпфекальної каналізації, мешканці користуються септиками, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, або приєднуються до зливової каналізації, внаслідок чого забруднюють як підземні, так і поверхневі води.

Рис. 3. Перевищення ГДК заліза (1), фенолів (2) і хрому (3)

у водах річки Південний Буг (2002).

За медико-статистичними даними управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради, простежуються певні відмінності в рівнях захворюваності та поширення деяких груп захворювань у різних мікрорайонах міста. Зокрема, сечокам'яну хворобу в зоні діяльності міської поліклініки №3 (мікрорайон Ракове) реєструють частіше, ніж в інших мікрорайонах міста (у 2002 р. під диспансерним наглядом перебувало 11 на 1 тис. дорослого чоловічого населення, в поліклініці №1 – 3,3, у поліклініці №2 – 2,9, у поліклініці №4 – 6). Алергічні реніти реєстрували минулого року частіше в зонах поліклінік №3 (3,2 на 1 тисячу дорослого населення) і № 4 (2,3), тоді як у зонах діяльності поліклінік №1 та 2, відповідно, 1,5 та 1,7 раза та 1 тисячу дорослого населення. Ці приклади можна пов'язати з певним негативним впливом чинників навколишнього середовища (якості питної води в першому випадку та забрудненості атмосферного повітря в іншому).

Отже, першочерговими заходами, що спрямовані на поліпшення урбоекологічної ситуації, повинні бути: аналіз стану довкілля на підставі моніторингових досліджень; побудова екологічних моделей урбанізованих територій; збереження та відновлення прибережно-річкових і заплавних, озерних та болотних, лучних і лісових екосистем на території міста і прилеглій до нього зоні; збереження зникаючих видів рослин та їхніх популяцій; екологічне оздоровлення урболандшафтів і територій інтенсивного ведення господарської діяльності (приміська зона); екологізація агроландшафтів та агротехнологій, методів господарювання у лісовому, рибному, мисливському, водному та земельному секторах економіки міста і приміської території; створення національної екологічної мережі (системи зелених коридорів) як складової частини плану оздоровлення міської системи Хмельницького.

Використана література

  1. Голубець М.А. Місто як екологічна і соціальна система // Вісн. АН УРСР. – 1989. – № 12. – С. 47–58.

  2. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбоекології (ландшафтознавчий аспект): Навч. посібн. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2000. – 140 с.

  3. Еко-Хмельницький. Міський екологічний бюлетень. Вип. №1. – Хмельницький, 2001. – 78 с.

  4. Загальна гігієна з основами екології / За ред. В.А. Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. –149 с.

  5. Ковальчук І.П. Еколого-геоморфологічний аналіз урбосистем // Українська геоморфологія: стан і перспективи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Львів: Меркатор, 1997. – С. 202–204.

  6. Ковальчук І., Волошин П. Урбоекогеоморфологічний аналіз і синтез // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. до 50-річчя кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – С. 9–12.

  7. Колтун О.В. Антропогенна трансформація рельєфу міста Хмельницького: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. – Львів, 2002. – 19 с.

  8. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 422 с.

  9. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія і охорона природи: Словник-довідник. – К.: Знання, 2002. – 550 с.

  10. Статистичний збірник основних показників соціально-економічного розвитку Хмельницької області за 1999 рік. – Хмельницький, 2000.

Loading...

 
 

Цікаве