WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень - Реферат

Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень - Реферат

Головними забруднювачами атмосферного повітря від стаціонарних джерел є кому-нальні підприємства міста, а саме: МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (961,741 т/р) та ОП "Західна котельна" (291,865 т/р). З метою зниження обсягу викидів забруднювальних речовин у повітряний басейн міста ці підприємства у 2003 р. виконали еколого-режимне н
алагодження 36 котлів на загальну суму 95 780 грн.

Рис. 1. Динаміка викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря
м. Хмельницького: 1 – стаціонарні джерела; 2 – автомобільий транспорт.

З
метою зменшення обсягів забруднення атмосферного повітря у місті запроваджено автоматичну систему керування дорожнім рухом (АСКДР). Саме завдяки їй поліпшилась якість повітря в центрі міста (рис. 1, 2), не кажучи вже про зручність просування транспорту та безпеку пішоходів.

Рис. 2. Багаторічна і сезонна динаміка забруднення атмосферного повітря

урбосистеми Хмельницького (по місяцях). Роки: 1 – 2001; 2 – 2002; 3 – 2003; 4 – 2004.

Контроль за станом атмосферного повітря веде комплексна лабораторія спостережень забруднення природного середовища Хмельницького гідрометцентру на два пости (ПОСТ-2). За даними цієї лабораторії, у 2000 р. проведено 18 494 спостереження за концентраціями шкідливих речовин в атмосферному повітрі м. Хмельницького за такими інгредієнтами: пилом, оксидом вуглецю, двоокисом сірки, двоокисом азоту, окисом азоту, фенолами, формальдегідом, аміаком, хлористим воднем, сірчаною кислотою та розчинними сульфатами. На посту спостереження забруднень №1, що на території військового шпиталю, відібрано проби на вміст важких металів та бензопірену в повітрі. Спостереження засвідчують, що середньомісячні концентрації цих інгредієнтів поступово збільшуються. Крім цих показників, постійно відстежують і метеорологічні параметри, тому що забруднення значно залежить від впливу метеорологічної ситуації.

Аналіз даних моніторингу свідчить, що за вмістом у повітрі двоокису сірки, розчинних сульфатів та хлористого водню простежується незначне поліпшення екологічної ситуації. Порівняно з 1999 р. середньорічні концентрації розчинних сульфатів, хлористого водню та формальдегіду практично не змінилися, а щодо інших інгредієнтів, то їхня концентрація збільшилася.

У жовтні 2000 р. зареєстровано два випадки високого рівня забруднення атмосферного повітря м. Хмельницького двоокисом азоту, яке було пов'язане з несприятливими метеорологічними умовами та спалюванням опалого листя.

Особливу шкоду атмосферному повітрю, рослинному покриву і ґрунтам завдають автомобілі, технічні параметри роботи двигунів яких не відповідають сучасним вимогам і призводять до погіршення якості повітря. Вихлопні гази автомобілів містять багато свинцю, а зношення шин зумовлює надходження в атмосферу і ґрунт цинку, від дизельних двигунів – кадмію. Ці важкі метали належать до сильних токсикантів. Промислові підприємства викидають дуже багато пилу, окислів азоту, заліза, кальцію, магнію, кремнію, і хоча ці сполуки не такі токсичні, як зазначені вище, проте вони знижують прозорість атмосфери, підвищують на 50% кількість днів з туманами, на 10% збільшують кількість опадів, на 30% знижують сонячну радіацію [9. С.102].

За даними МКП "Хмельницькводоканал", у 2000 р. для потреб населення та підприємств міста забрано 24,88 млн м3 свіжої води, у тім числі з підземних джерел – 24,32 млн м3, з поверхневих водойм – 0,564 млн м3. З цієї кількості на господарсько-питні потреби використано 22,31 млн м3 водних ресурсів, на виробничі – 2,358, для риборозведення – 0,219 млн м3. У системах зворотного та повторного використання міститься 8,809 млн. м3 води, у тім числі зворотного – 8,542 млн м3, повторного – 0,267 млн м3, що далеко від світових гідроекологічних норм.

На території міста Хмельницького налічують 187 артезіанських свердловин, з яких за дозволами на спеціальне водокористування беруть воду 33 водокористувачі.

У 2000 р. у поверхневі водні об'єкти скинуто 21,32 млн м3 стічних вод, з них нормативно очищених майже 20,44 млн м3, а недостатньо очищених – 0,880 млн м3.

У стічні води урбосистеми Хмельницького скинуто такі забруднювальні речовини, тис. т: нітрати – 0,253; СПАР – 2,627; жири – 0,096; залізо – 4,714; мідь – 0,309; цинк – 0,112; хром шестивалентний – 0,173; БСК пов. – 0,338; нафтопродукти – 0,631; завислі речовини – 0,272; сухий залишок – 13,31; сульфати – 1,277; хлориди – 1,800; азот амонійний – 0,093; нітрити – 0,004; фосфати – 36,01; усього – 62,019.Як бачимо, у структурі забруднень стічних вод найбільша частка припадає на фосфати, сухий

залишок, залізо, СПАР, хлориди і сульфати та інші інгредієнти, які свідчать про полікомпонентність забруднення водного середовища.

Найбільший обсяг стічних вод скидає МКП "Хмельницькводоканал" – 4017,2 т за рік. Крім того, недостатньо очищені води скидає ТОВ "М'ясний двір Поділля"– 61,91 т. за рік. Важливу роль у структурі довкілля урбосистеми Хмельницького відіграє рельєф та елементи гідрографічної мережі, зокрема, долина р. Південний Буг і басейни річок Плоска, Самець.

Річка Плоска належить до басейну Південного Бугу і є його правою притокою. Басейн річки розміщений у межах лісостепової зони. Протікає Плоска по території Хмельницької області. Витік річки є на висоті 360 м над рівнем моря за 2 км західніше с. Хоменці Хмельницького району. Річка належить до категорії малих, а басейн – до сильно освоєних (табл. 2).

Таблиця 2

Головні гідрографічні параметри р. Плоска

Параметр

Значення

Куди впадає

Південний Буг

Права чи ліва притока

Права

Довжина, км

29,5

Відмітка, м.абс:

витоку

гирла

278

360

Падіння, м

82

Похил, м/км:

середній

середньозваженний

2,78

1,49

Площа водозабору, км2

128

Середня висота водозабору, м.абс.

318

Середній нахил водозабору, м/км

55,0

Заліснення, %

8,24

Заболоченість, %

4,14

Озерність, %

1,5

Розораність, %

71,1

Еродованість, %

51,7

Урбанізованість, %

12,2

Кількість приток:

довжиною понад 10 км

довжиною 10 км і менше

0

37

Довжина річкової мережі, км:

з урахуванням річок L  10 км

з урахуванням річок L  10 км

29,5

1,04

Коефіцієнт густоти річкової мережі, км/км2:

з урахуванням річок L  10 км

з урахуванням річок L  10 км

0,23

1,04

Звивистість

1,06

Loading...

 
 

Цікаве