WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічний стан гідросфери України - Реферат

Екологічний стан гідросфери України - Реферат

Крім вказаних джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин та біогенних елементів надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами. Основний вплив на гідрохімічний стан Дніпра та його водосховищ чинять такі підприємства регіону, як відкриті акціонерні товариства "ДніпроАзот", "Дніпровський металургійний комбінат", "Дніпро-вагонмаш", "ДМЗ ім.Петровського", "Дніпропетровський трубний завод", "Нижньодніпровський трубний завод", ВУВКГ м.Дніпропетровська. У зворотних водах цих підприємств вміст завислих речовин, заліза, амонію, нафтопродуктів, біологічних сполук перевищує гранично допустимі концентрації для водойм культурно-побутового водокористування. Крім підприємств–забруднювачів на якість води Дніпра впливають води його притоків – р.Самара та М.Сура, з якими надходять високомінералізовані шахтні води Західного Донбасу та стічні води підприємств м.Дніпропетровська, що безпосередньо до Дніпра не скидаються.

Спостереження за Дніпром та його водосховищами в межах граничних створів ведеться як в зоні впливу найбільш потужних забруднювачів: відкриті акціонерні товариства "ДМК" (створ №5), "ДМЗ ім.Петровського", "Дніпропетровський трубний завод" (створ №8), "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (створ №9), "ДніпроАзот"; ВУВКГ м.Дніпропетровськ (створ №12), так і в зоні впливу його притоків – р.Оріль (створ №7), р.Самара (створ №10), та р.М.Сура (створ №12).

За результатами аналітичного контролю Дніпро має невисокий рівень забруднення. Якість його води від Мішуріного Рогу (на вході в область) до гирла М.Сури знаходиться в межах гранично допустимих концентрацій, що встановлені для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування визначаємих показників: рН, розчиненому кисню, сухому залишку, хлоридах, сульфатах, амонію, нітритах, нітратах, кальцію, магнію, цинку, свинцю, АПАР. Середньорічні концентрації фосфатів, заліза, хрому, марганцю, нікелю, кадмію, нафтопродуктів в усіх створах ріки, а кобальту в деяких створах в 1,5 - 6 разів перевищують рибогосподарські ГДК, в той же час залишаючись нижче ГДК для водойм культурно-побутової категорії водокористування.

В 2002 році в Дніпрі відзначається деяке збільшення концентрації важких металів (Cu, Cr, Ni, Co, Cd) та зменшення вмісту нафтопродуктів у порівнянні з 2001роком.

Екологічний стан р. Самара

Найбільш характерним забрудненням р.Самара являється висока мінералізація її води, яка обумовлена скидом шахтних вод Донецької області та ДХК "Павлоградвугілля". Високий середньорічний вміст сухого залишку (2241 – 4067 мг/дм3), хлоридів (240 – 947 мг/дм3), сульфатів (789 – 1394 мг/дм3) спостерігається по всій течії ріки від створу на кордоні області до гирла.

Для всіх створів р.Самара характерне високе забруднення води завислими речовинами, свинцем та нафтопродуктами на рівні 1,4 – 2,6 культурно-побутових ГДК. В більшості створів ріки середньорічний вміст фосфатів та важких металів (Fe, Zn, Cr, Mn, Ni, Co, Cd) вище нормативів рибогосподарських ГДК в 1,4-14 разів. В деяких створах Самари відмічається підвищений вміст аміаку (до 2,4 мг/дм3). Лише по незначній кількості показників (нітратах та АПАР) якість води ріки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування. Для більшості створів ріки в 2002 році відмічається підвищення вмісту важких металів за виключенням залізу, цинку та кобальту.

Екологічний стан р. Оріль

За результатами спостережень, що проводяться в двох створах ріки, якість її води по ряду показників: хлоридів, сульфатів, амонію сольового, нітритів, нітратів, цинку, свинцю відповідає вимогам, встановленим до водойм рибогосподарського та культурно-побутового водокористування. Вміст БСК5, ХСК, фосфатів, нафтопродуктів, заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) перевищує нормативи рибогосподарських ГДК в 2– 6 разів.

Екологічний стан р. Мокра Сура

Мокра Сура має високий рівень забруднення води. Найбільший внесок забруднення р.М.Сура вносять ВАТ "Дніпрошина", ВАТ "Дніпропрес", ДП "ВО Південний машинобудівний завод" та Дніпропетровський завод по термічній переробці твердих побутових відходів.

По всій течії в межах контрольних створів вміст сухого залишку, БСК5, ХСК, кальцію, свинцю, завислих речовин, нафтопродуктів в 1,2-2,5 разів вище нормативів ГДК для культурно-побутових водойм. Кількість нітритів, фосфатів, заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) знаходяться на рівні 1,2 – 10 рибогосподарських ГДК.

Мікробіологічна оцінка якості вод щодо епідеміологічної ситуації

В області епідемічна ситуація по гострій дизентерії, іншим гострим кишковим інфекціям оцінюється як "нестійка", а по сальмонельозу - "неблагополучна".

У порівнянні з попереднім роком знизилася захворюваність гострою дизентерією на 20,54%, гострими кишковими інфекціями на 6,36%. У той же час захворюваність сальмонельозами зросла на 23,92%.

Показники захворюваності сальмонельозами майже на 5%, гострими кишковими інфекціями - на 12%, ротавірусними ентеритами більше ніж у 3,6 рази вище аналогічних рівнів в Україні.

Найбільш високі рівні захворюваності відзначалися:

- сальмонельозами в мм.Кривому Розі, Жовті Води, Вільногірську, Орджонікідзе, Тернівці, Нікополі; Петриківському, Новомосковському, Криворізькому і Магдалинівському районах, де середньообласний показник був перевищений в 1,2 - 5,6 рази;

- гострою дизентерією в мм. Нікополі, Жовті Води, Марганці, Кривому Розі, Синельниківському, Криворізькому районах, де середньообласний рівень був перевищений у 1,3 - 2,5 рази;

- іншими гострими кишковими інфекціями - у більшості міст, а також Апостолівському, Верхньодніпровському, Петропавлівському районах (рівні вище середньообласного показника на 20 - 70%).

Підвищення рівню індексу кишкових паличок та коліфагів було зареєстровано в місцях нижче скидів госппобутових стічних вод мм.Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Кривого Рогу тощо.

Від стану води відкритих водойм - джерел водопостачання залежить якість питної води. Найбільш високий рівень нестандартних проб за бактеріологічними показниками (удвічі вищий за середньообласний показник) зареєстровано в м.Вільногірську (6,6%), Апостолівському (4,1%), Васильківському (5,2%), Криворізькому (10%), Нікопольському (4,2%), Покровському (4,7%), Солонянському (4,1%), Софіївському (17,7%), Томаківському (6,3%), Широківському (7,1%) районах.

Основною причиною (до 70%) погіршення якості питної води є незадовільний санітарно-технічний стан мереж та споруд водопостачання, а також перебої в подачі води.

Підвищений рівень бактеріального забруднення води в колодязях громадського користування зареєстровано в П'ятихатському (40%), Апостолівському (33%), Межівському (44%), Царичанському (31%), Широківському (64%), Томаківському (27%), Софіївському (36%), Криничанському (35%), Синельниківському (64%) районах при середньообласному показнику - 20%. Суттєво зріс рівень бакзабруднення води нецентралізованих джерел в Царичанському, П'ятихатському та Дніпропетровському районах.

Заходи з очищення забруднених водоймищ на території Дніпропетровської облсті

Обсяг водовідведення зменшився на 236 млн.м3 і складає 1447 млн.м3. При цьому скид забруднених стічних вод зменшився на 28,6 млн.м3 або на 4,3%.

Скид неочищених стічних вод зменшився на 12,7 млн.м3, недостатньо очищених стічних вод скоротився на 15,9 млн.м3.

Значно зменшили скид зворотних вод такі підприємства: ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", "Центральний ГЗК", НКП "Західне", Придніпровський КСБУ. Припинили скид забруднених зворотних вод такі підприємства: ВАТ "Гірничошахтна асоціація", ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика", АОЗТ "Завод "Метиз" (м.Дніпродзержинськ), ЗАТ "Екологія" (м.Дніпропетровськ).

Список використаної літертури:

  1. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища: навчальний посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – С.85-92.

  2. Голубев И. Р., Новиков Ю. В. Окружающая среда и транспорт. – М.: Транспорт, 1987. – 207 с.

Інтернет джерела:

1. http://www.health.gov.ua/publ/conf.nsf/

Loading...

 
 

Цікаве