WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічний стан гідросфери України - Реферат

Екологічний стан гідросфери України - Реферат

Величезні збитки було нанесено флорі та фауні влітку 1978 року після катастрофи біля берегів Бретані американського танкера "Амоко Кадіс". Жертвами нафтового забруднення щорічно стають багато птахів, планктон, нектон та морські звірі. Нафтова плівка зустрічається навіть в антарктичних водах, де від неї гинуть тюлені та пінгвіни. Нафта пошкодила багато курортів світового значення.

Велику небезпеку становить забруднення Світового океану радіоактивними речовинами внаслідок випробування термоядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів, роботи ядерних реакторів на військових підводних човнах і криголамах.

Щороку в Світовий океан з різних джерел потрапляє понад 4 млн. тонн легких органічних сполук (дихлоретан, фреон та ін..), близько 120 тис. тонн хлорованих вуглеводнів (ДДТ, альдрин, поліхлоровані біфеніли та ін.), понад 300 тис. тонн свинцю, понад 5 тис тонн ртуті, понад 10 тис. тонн кадмію.

За глобальними оцінками, внаслідок забруднення за останні тридцять років інтенсивність життя в морях і океанах знизилась на 30 %, а щорічна продукція нектону (плаваючого життя), в тому числі промислових риб – не менш, як на 20 млн. тонн.

Забруднення природних вод України

Для оцінки природних вод існують певні показники, головними серед яких є ГДК (гранично допустимі концентрації). Їх дотримання забезпечує нормальний стан здоров'я населення і сприятливі умови для санітарно-побутового використання. Вони також є критеріями ефективності заходів з охорони водойм від забруднення, а також стимулами прогресу в галузі промислової технології. Ці гігієнічні нормативи використовуються також для оцінки комплексного забруднення поверхневих вод.

Аналіз ситуації показав, що малі річки України забруднені більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їх малою водністю, але й недостатньою охороною. Найбільш забруднені Південний Буг, річки Донецької і Луганської областей, Чорноморського узбережжя півдня України.

Шляхи вирішення проблем, пов'язаних з забрудненням гідросфери

Методи охорони водоймищ при експлуатації водними видами транспорта

В наш час заборонене злиття за борт стічних вод, нечистот, а також скидання різних твердих відходів та мукора з судів, які плавають на ріках, озерах, водоймищах з регламентованим санітарним режимом. На інших водоймах, а також в портах та акваторіях заборонено скидання за борт фекальних вод, мукора та твердих викидів.

В останні роки велись розробки зі знешкодження стічних вод безпосередньо на судах. Були розглянуті можливості роздільного очищення фекальних та побутових стічних вод.

Порівняльна оцінка можливих методів знешкодження дозволила зупинитися на хлоруванні як на найбільш доступному з сучасних методів. При концентрації активного хлору 40-50 мг/л ті часі контакту зі стоками від 30 до 60 хвилин досягається необхідний рівень знешкодження.

Система заходів зі збору та видалення твердих видів сміття зводиться до організації правильної експлуатації ємкостей для їх накопичення (контейнери, баки) та передачі їх вмісту на березі.

Для попередження забруднення водоймищ стічними водами портів, пристаней, промислових підприємств річкового транспорту будують берегові очисні об'єкти та каналізаційні мережі.

Методи охорони водоймищ поблизу аеропортів

Для захисту вод поблизу аеропортів було запропоновано технологічну схему очищення поверхневих стоків з території аеропортів. Стоки подаються на спеціальні очисні споруди, де вони перед усім розділяються за ступенем забруднення і в залежності від цього підлягають різній обробці.

Методи охорони водоймищ, що забруднюються залізничним транспортом

До основних заходів з охорони водоймищ від забруднення належать будівництво та реконструкція очисних споруд на вузла, впровадження оборотного водопостачання, нормування витрат води і зменшення вибросу неочищених стоків, створення більш досконалих та економічних засобів і методів очищення промислових та побутових стічних вод, скорочення витрат води, вдосконалення лабораторного контролю.

Специфіка підприємств залізничного транспорту дозволяє використовувати замкнуті (безстічні) системи водопостачання, в котрих вода використовується в обороті при спрощеній проміжній її очистці. Впровадження замкнутої системи водовикористання дозволяє економити 2 млн. м3 води на рік.

Для очищення промислових та побутових стічних вод будують також біологічні запруди. Устрій та експлуатація таких запруд не потребують великих витрат, в той же час використання їх можливо у різноманітних кліматичних умовах.

Охорона Світового океану

Інтенсивне забруднення світового океану змусило багато країн розпочати розробку та реалізацію заходів з попередження забруднення водних басейнів. В сучасних умовах дедалі більше значення здобувають міжнародні угоди про заборону викидів забрудненої води та сміття у відкритих морях та океанах . У 1954 році ООН було організовано розробку Міжнародної конвенції з попередження забруднення морів нафтою, котра вступила в силу у 1958 році. Також у 1958 році було створено міжурядову морську консультативну організацію, основне призначення якої спочатку обмежувалося контролем за дотриманням положення Конвенції. У 1973 році у Лондоні було прийнято Міжнародну конвенцію по запобіганню забруднення з суден. У порівнянні з попередньою ця конвенція стосується не лише нафти, але й інших перевозимих шкідливих речовин, а також відходів (стічні води, сміття), які утворюються на суднах в результаті їх експлуатації.

Також ведеться розробка засобів боротьби з забрудненням нафтою. В Індії для очищення пляжів від нафтових плівок з успіхом використовують спеціальну культуру бактерій. Невеликої колби з рідиною, яка містить такі бактерії, достатньо, щоб ліквідувати плівку на 16 км пляжу. Що особливо цінно, живі санітари самі не змінюють мікрофлору: зробивши свою справу, вони через деякий час гинуть від голоду та розчиняються у морській воді.

Також у 1982 році була підписана більшістю країн світу відома угода "Хартія морів". В ООН розроблено і прийнято декілька важливих угод, що регулюють рибальство, судноплавство, добування корисних копалин з морських родовищ тощо. Створюється міжнародна служба моніторингу для постійного спостереження за станом Світового океану.

Розділ ІІ. Екологічний стан р. Дніпро Забруднення водного басейну р. Дніпро

У поверхневі водойми Дніпропетровської області щорічно надходить понад 2 млрд. м3 стічних вод. що складає 25 % від загального обсягу по Україні, з них біля 38,5% - забруднені стоки. Дніпропетровська область за міжнародною класифікацією має дуже низький показник водних запасів. Вона посідає п'яте місце по частоті відхилень від державного стандарту у системах централізованого водозабезпечення за санітарно-хімічними показниками після Луганської, Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областей.

Дніпропетровською обласною санітарно-епідеміологічною станцією було проведено аналіз результатів моніторингу стану водного басейну Дніпра на основі даних Міністерства екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій України, Управління екологічної безпеки Дніпропетровської області, а також за результатами лабораторного контролю стану водного об'єкту закладами санітарно-епідеміологічної служби області з 1990 по 2002 роки.

Кількість створів моніторингу водних об'єктів області складала від 53 до 58, вони функціонують на 7 річках та 2 водосховищах. З них у водозаборів установлено 21 створ, у зон рекреації - створів. Результати досліджень якості води наведені в одиницях перевищення нормативів та гранично допустимих концентрацій згідно Санітарних правил та норм № 4630-88 "Охорона поверхневих вод від забруднення". Відбір проб води проведено згідно з програмою моніторингу в єдині по області строки, у чотири сезони року.

Результати досліджень. За період вивчення відмічено зниження забору та використання води майже у 2 рази. Обсяг скиду стічних вод за цей же період зменшився на 30%. Динаміка скиду забруднених стічних вод на протязі останнього десятиріччя не має тенденції до зниження, на відзнаку від України в цілому.

Виходячи з результатів відомчого моніторингу Українського центру державного санітарно-епідемічного нагляду виявлені дві ділянки найвищого рівня забруднення Дніпра - це ділянка у межах Полтавської області та у гирла р. Самари поблизу м. Дніпропетровська.

Найбільш інтенсивне забруднення р. Дніпро здійснюється на території м. Дніпропетровська. У місті розташовано понад 400 підприємств металургійної, коксохімічної, металообробної та інших галузей промисловості. Проектна потужність очисних споруд міста складає 162,3 млн. мЗ в рік, що дозволяє забезпечити нормативну очистку лише 17% обсягу стічних вод.

Основними забруднювачами водних об'єктів басейну Днiпра є комунальне господарство: скид в 2002 році склав 396,3 млн. м3, у 2001 році – 402,1 млн. м3, промисловість: 2002 рік – 917,1млн.м3, 2001 рік – 1039,0 млн м3, сільське господарство: 2002 рік – 131,4 млн. м3, 2001 рік – 216,3 млн. м3.

Найбільшими промисловими об'єктами-забруднювачами є: ДП "ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М.Макарова", ВАТ "Днiпрошина", "Нижньоднiпровський трубопрокатний завод", "Дніпропетровський металургійний завод iм. Петровського", ЗАТ "Енергоресурси" (м. Нікополь), "Дніпровський металургійний комбінат iм. Дзержинського" (м. Днiпродзержинськ), "Криворізька ТЕС"; КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Інгулецький ГЗК", Дніпропетровський ВУВКГ, ДХК "Павлоградвугілля" та iн.

Негативно позначається на якості природних вод низька ефективність роботи очисних споруд комунального господарства. У 2002 році, за даними 2-ТП (водгосп), обсяг скиду стічних вод, що пройшли очистку на 23-х підприємствах комунального господарства області, склав 396,3 млн. м3 або 27,4% від сумарного водовідведення області. При цьому більше 63,8 % обсягу скиду не відповідає технологічним та екологічним вимогам якості очистки. Каналізаційні мережі в Дніпропетровській області мають 19 міст, 29 селищ міського типу та 18 населених пунктів. Проекти на розширення та реконструкцію каналізаційних очисних споруд м.м.Днiпропетровськ, Днiпродзержинськ, Павлоград реалізуються на в повному обсязі. Очисні споруди перевантажено, методи очистки та доочистки зворотних вод не відповідають екологічним нормативам скиду забруднюючих речовин у поверхневі водойми. В області потужність водопровідних мереж практично у 2 рази перевищує потужність очисних споруд каналізації. Технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів (дореволюційного та довоєнного будівництва) незадовільний, решта також зношені на 80%, що не відповідає вимогам надійної експлуатації та є причиною аварійних ситуацій з великими втратами питної води та забрудненням навколишнього середовища. Заходи щодо відновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність коштів проводяться вкрай повільно, що призводить до подальшого погіршення екологічного стану басейну р. Днiпро.

Loading...

 
 

Цікаве