WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище - Реферат

Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище - Реферат

46,6 тис. мз на площі 150,7 га. Проводяться роботи по залісненню територій лісового фонду, де були проведені суцільно-санітарні рубки. Проте дана проблема потребує постійної уваги та оперативного реаування і, звичайно, відповідних коштів. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні. Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3 проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв'язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі - забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов'язано з тим, що в регіоні заготівля значної кількості деревини проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні та інші важливі функції при заготівлі необхідно суворо дотримуватись Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону", яким зобов'язано перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами та повітряними установками. Проте, при сьогоднішніх темпах підготовки до виконання цього положення, лісозаготівельні підприємства області не зможуть забезпечити виконання в установлений термін цієї вимоги. Збереження біологічного різноманіття та унікальних особливостей області, формування регіональної екологічної мережі. З наявного видового складу біологічного різноманіття області загрожує небезпека 124 видам тваринного та 109 - рослинного світу. Потрібно активізувати роботи по формуванню регіональної екологічної мережі. Адже структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність грунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Та й в розрізі районів відсоток заповідності досить строкатий. Якщо в Сторожинецькому районі показник заповідності території складає 19,8%, у Заставнівському - 14,5%, а в цілому по області - 8% (у двічі перевищує загальнодержавний показник), то в Герцаївському всього 0,3%, в Новоселицькому - 1,3%, в Хотинському - 1,8%, в Сокирянському - 2,2%. Перспективи еколого-економічного розвитку Буковинського регіону. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов'язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається як в нашому регіоні засвідчує про значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладах області. По друге, значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій. І по третє, що дуже важливо, самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими). Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: домагатись, щоб розв'язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за рахунок погіршення екологічної ситуації вирішувались питання виробництва та побуту; повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, забезпечити заходи по недопущенню скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; активно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об'єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв'язанні актуальних екологічних проблем. 4. У 2003 році в області здійснено комплекс заходів з організації виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Розпорядженням облдержадміністрації внесено зміни доскладу раніше утвореної Координаційної ради, проведено два її засідання, на яких розглянуто питання "Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки в Чернівецькій області" та "Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об'єктів до заповідання". На виконання першочергових заходів формування екологічної мережі області спеціалістами держуправління екоресурсів спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального еклогічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради, рішенням якої від 17.12.03 р. № 179-12/03 затверджено створення двох нових об'єктів ПЗФ площею 8,1 га і зарезервовано з подальшим заповіданням та включенням до складу РЛП "Черемошський" ділянок лісового фонду площею 15547,5 га, що розташовані на висоті 1100 м і вище над рівнем моря в 150-и метровій смузі вздовж водотоків і які виключені з рубок головного користування у відповідності до Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". З урахуванням цього площа природно-заповідного фонду області становитиме 81,8 тис. га , що складає 10% території області. За результатами обстеження в поточному році планується створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Дністровський каньйон" площею 15 тис. га, а також вісім заказників місцевого значення площею 200 га. Програмою формування екологічної мережі передбачається також розширення території національного природного парку "Вижницький". У 2003 році отримано погодження первинних землекористувачів та прийнято рішення рад базового рівня про надання парку в користування 3483,4 га за рахунок територій лісофонду Берегометського державного лісомисливського господарства та Вижницького держспецлісгоспу АПК, в т.ч. 1446,1 га з вилученням у постійне користування. Подальші роботи з даного питання, відповідно до
Loading...

 
 

Цікаве